Експеримент у Польщі.
Пекельна спека мала б змусити переглянути ставлення до зелених насаджень. Садити та доглядати за деревами - завжди на часі, навіть коли війна. Бо це теж боротьба - за чисте повітря, за комфортну температуру на вулицях міст, за підтримання біорізноманіття, за очищення повітря від наслідків ракетних атак на міста. Чому це важливо?
Догляд за деревами зводиться до кількох нехитрих заходів - за цінами, які не відповідають ринковим, купують молоді або підрощені дерева, тикають їх у землю, забувши про рясний полив, кронують до скелету, або взагалі вирубують, якщо на тому місці щось потрібно збудувати. Хоча людям потрібні дерева більше, ніж ми їм.
Кронування дерев у парку Хмельницького.
У спекотні літні дні дерева діють як гігантський кондиціонер, охолоджуючи атмосферне повітря. Вплив одного дерева на охолодження атмосферного повітря можна порівняти з безперервною роботою 10 кондиціонерів. Стратегічно правильне розташування дерев у містах може знизити температуру повітря на 8 градусів С. Це доводять численні експерименти. Міколай Семашко і Роберт Печарко з групи «Чеховчани за природу» виміряли температуру поверхонь в різних локаціях міста Чеховіце-Дзедзіце, що неподалік від Кракова. У той день, 19 червня, температура повітря становила 28,5 градусів. Виміри вони почали проводити об 11:30.
Найсильніше розігрілася поверхня автомобіля, припаркованого на сонці – більш як до 76 градусів. При цьому поряд на газоні у затінку дерева термометр показав 27 градусів. Різниця температури видна на фото.
«Нам потрібно менше бетону та більше дерев, якщо ми хочемо захистити себе та своїх близьких від негативного впливу спеки, яка, на жаль, з часом лише посилюватиметься», – кажуть дослідники Семашко.
Як повідомила Заслужений лікар України, дерматоонколог, доктор наук Ольга Богомолець: "Аномальна спека у Києві та на всій території України – не лише природне явище. Так виглядає екологічна катастрофа. Швидко зменшується площа українського Полісся. Стає дедалі менше води, міліють річки, пересихають ставки й озера. З півдня наступає степ – який, що ближче до Причорномор’я та Приазов’я, все більше нагадує пустелю. Все це трапилося на пам’яті нашого покоління, на наших з вам очах. І, на жаль, не без людського впливу.
Мене це щиро засмучує безвідповідальне використання землі, води, масова вирубка лісів, та й глобальне потепління – куди ж без нього? Останніми роками до руйнівних факторів додалася ще й війна – шкода, яку російські загарбники нанесли природі, вимірюється десятками й сотнями мільярдів.
Я постійно пишу про шкідливий вплив сонця. Про меланоми, раки шкіри, сонячні опіки та інші сумні наслідки надмірного ультрафіолету. І не можу не помітити, що цього ультрафіолету з кожним роком стає дедалі більше. Температури все вище, сонячні промені все агресивніші, онкологічні хвороби шкіри все частіше. А ті, хто хворіє на рак шкіри чи меланому — все молодше. Люди вбивають не лише природу, але й самі себе – власними руками.
У спеку, якої не пам’ятають синоптики, та ще й без світла, нема сил на повсякденні справи. Тому є час перепочити й задуматися: чи у вірному напрямку ми йдемо? Що буде з нашим краєм, з нашою планетою через 10 років? А через 50? Що ми залишимо своїм дітям й онукам?
Єдине, що наразі можу порадити — якомога менше бувати у таку погоду на вулиці! Не працювати на відкритому повітрі після 10:00 та до 17:00. Підтримувати водний баланс, причому воду треба пити не холодну (знаю, хочеться), а трошки теплу. І в жодному разі не дозволяти маленьким діткам бувати на сонці — в таку спеку не захистять ні одяг, ні сонцезахисні креми".
Gismeteo 
