Двадцять восьмого жовтня в усіх куточках держави урочисто відзначили День визволення України від німецьких загарбників. Минула 72-а річниця, як сльозою радості на очах кожного українця, пекучо-болючим і водночас неймовірно щасливим щемом у вкраїнських серцях забриніла така вистраждана, вимолена Перемога. Ціна якій — десятки мільйонів смертей і скалічених доль, зруйновані міста і села. Ота гірка правда досі відлунює болем, правдиво дивиться у вічі з художніх і документальних фільмів, із книг… 

Скільки їх, старших і зовсім юних, не повернулися до рідних домівок! Війна забрала життя від восьми до десяти мільйонів українців. Понад два мільйони громадян нашої держави були вивезені для примусової праці до Німеччини під час окупації. Цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, майже 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. Ці страшні цифри називають історики. В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько    2,5 мільйона воїнів-українців.
...Вшанували цього дня пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від німецьких окупантів, і в Ярмолинцях. Ярмолинеччина не дочекалася з фронтових доріг 5832 своїх земляків. Як це багато для невеличкого району!
Все менше приходить щороку на це свято ветеранів. Йдуть за межу вічності, забираючи з собою оті страшні спогади, що снилися протягом життя, залишаючи світлу пам’ять немеркнучого подвигу.
До ветеранів і небайдужих ярмолинчан, які прийшли цього дня на головну площу районного центру, звернулися керівники району та селища. Тужливими піснями пригадав минулі події Ярмолинецький народний хор ветеранів праці та дітей війни «Журавка».
До Стели Пам’яті і Вічного вогню, лягли живі квіти як символ пам’яті, як знак великої вдячності. Бо ж ніхто не забутий, ніщо не забуте!