Подільська земля втратила ще одного Героя. На сході країни загинув тридцятишестирічний боєць 128 гірсько-піхотної бригади Василь Остяк. Сумують жителі Лісоводів, що на Городоччині, за своїм земляком.
Василь був справжнім патріотом та захисником України. Загинув у боях під Дебальцевим. Удома на нього чекали дружина Майя Михайлівна та дві донечки: дев’ятирічна Яна та шестирічна Валентина. У середині серпня Василь Остяк був мобілізований, він мужньо захищав свою країну від ворога. Напередодні зимових свят чоловік приїжджав у відпустку, бачився з ріднею. Зустрітися ще раз –– не судилося.
«Війна забирає найкращих. Василь Остяк був саме таким. Привітний, доброзичливий, завжди готовий прийти на допомогу», –– розповідає сільський голова Лісоводів Ігор Дзера. 
Неоголошена війна забрала життя ще одного подолянина. Виконуючи службовий обов’язок, загинув лейтенант Олег Довгий, родом із села Щурівці Ізяславського району. Шостого січня йому виповнилося 22 роки, а вже 31 січня свічка його життя погасла. Загинув офіцер під час обстрілу блокпоста біля села Чорнухине Луганської області. Через напружені бойові дії тіло більше трьох тижнів не могли вивезти з поля бою. Рідні до останнього сподівалися, що Олег живий…
Минулого року хлопець закінчив Одеську академію сухопутних військ, коли почалися бої на сході, вирушив боронити свою країну. Служив у 128 окремій гірсько-піхотній бригаді.
Удома на Олега чекали батьки Іван Іванович, Валентина Петрівна та сестра Олена.
Оптиміст, життєлюб, дуже любив спорт — саме таким пам’ятають Олега його односельці.
Поховали героя 26 лютого на кладовищі рідного села.
Дорога встелена квітами… Його остання дорога… Сотні шепетівчан прийшли 26 лютого, щоб провести в останню путь двадцятип’ятирічного бійця 95 окремої аеромобільної бригади Ярослава Кревогубця. Хлопець загинув 22 лютого під Донецьком.
Сміливий та відважний, він вірив у краще майбутнє своєї країни та боровся за це до останнього подиху. Удома на повернення сина чекали батьки, сестра, рідні та друзі.
Герої не вмирають!
Gismeteo 
