Потреба ЗСУ на 2020 рік становить 218,7 млрд гривень | Мілітарний

Із невтішними об’єктивними показниками своєї діяльності входить в політичну осінь вітчизняне оборонне відомство. У результаті всіх поточних/запланованих реформ і покращень страждають звісно не його чисельні департаменти і заклади, а, в першу чергу, Збройні Сили України. 

Ріжуча слух сума в 10 млрд не засвоєних коштів, майже половина видатків, які призначені в цьому на закупівлю озброєння і військової техніки, шокує! На дворі вересень. Мінімальний термін проведення тендерної процедури 55 днів. Навіть якщо розпочати сьогодні і негайно, надія на постачання в цьому році залишається майже примарною. Але сьогодні то, точно не почнуть. Залишається очікувати іншого. Буде застосований ганебний і руйнівний прийом минулого року – зміни в ДОЗ. В результаті ЩОСЬ буде закуплено (повернення грошей в бюджет в кінці року – це майже злочин). Тільки між цім ЩОСЬ і тим, що потрібно знову буде величезна різниця! Приблизно така, як між БМП-1ТС виробництва “Техімпекс” і БМП-1 виробленою в Чехії в минулому сторіччі.

Критична ситуація по закупівлі пального на поточний рік. На сьогодні з трьох основних видів палива для ЗС України договори частково укладені лише на авіаційне паливо і лише на третину від потреби. По закупівлі дизельного пального і автомобільного бензину жоден договір не укладений взагалі! Виникають питання: а за рахунок якого пального нині, фактично наприкінці року, забезпечується виконання завдань і повсякденна діяльність ЗС України? Можливо саме тому і не так все гарно із нашими стратегічними запасами?

Оголошені показники кількості укладених договорів на постачання речового майна також не додають оптимізму. Адже, крім суто договірної роботи, потрібен ще й час на виконання державного замовлення. Між тим, на сьогодні частка укладених договорів складає лише близько 12% від запланованих об’ємів. Чому потім дивуватися відеосюжетам із зони ООС в яких наші військовослужбовці, на сьомому році війни (!), в шоломах без чохлів і утеплених куртках іноземного зразку?

На цьому фоні вже якось несерйозно сприймається заборгованість по виплаті додаткових видів грошового забезпечення більше ніж в 1 млрд. гривень перед особовим складом. Можна було б сприйняти її зневажливо, але, як завжди, вся суть в деталях. В перекладі з мови офіційної переписки і депутатських звернень, додаткові види забезпечення – це відпускні, оздоровчі, надбавка для військовослужбовців за виконання завдань в складі ОС… Все це – чиясь відпустка, яка не відбулася, чиїсь неотримані родиною за ризик підірватися на міні, за загрозу від снайперського вогню, за безсонні ночі і відрив від родин і близьких на довгі місяці.

Забезпечення національної безпеки на державному рівні і турбота про вітчизняні збройні сили потребує подвоєного відчуття відповідальності і розсудливості. Це значно складніше ніж оголошення розмитих лозунгів і безвідповідальні розмірковування вголос про досягнення стандартів НАТО.