У різні віки чи майже в одночассі Всевишній дарував кожній нації генія, який власним життєвим подвижництвом на полі духовному вибудовував храм, аби народ, ідучи в цю святицю, міг прозріти й усвідомити своє національне “Я”. В Україні таким є Тарас Шевченко.

Його видіння суспільного руху України збуваються, вчать, застерігають, наснажують і ведуть, особливо у періоди великих потрясінь, “неложними устами сказати правду” в “дні беззаконія і зла”. Його Кобзар став Книгою Правди, бо відзеркалював гірке життя кріпацтва, історичну пам’ять народу, болі та мрії знедолених. “Володар у царстві духа”, за визначенням Івана Франка, зробив для розвалу Російської імперії як тюрми народів “більше ніж десять переможних армій”. І тепер, коли московський окупант простягнув на Україну ведмежу лапу, затуживши за уярмленим хахлом, слова безсмертного Тараса кличуть до бою новітніх “лицарів святих” та “орлів України”.
Поклін тобі, народних нужд співаче,
Від міліонів, для котрих ти жив.
Від України, що ще й нині плаче
В тім самім горі, як ти її лишив!
Тарасе, батьку, наш замучений пророче...
Іван Франко, якому належать ці поетичні рядки, дав коротку і справедливу оцінку Т. Г. Шевченку: “Перший Русі син”.
...Позавчора, у неділю, хмельничани відзначили 155-у річницю перепоховання Тараса Шевченка. Здійснилася заповітна мрія поета — він знайшов свій вічний спочинок на схилах Дніпра. Хмельницький академічний муніципальний камерний хор (керівник Ігор Цмур) виконав “Заповіт”, “Думи мої, думи”. До підніжжя пам’ятника квіти поклали представники влади міста й області, громадських організацій, учасники читань “Юнь шанує Кобзаря”.
— Тарас Шевченко росте і розвивається у часі, в історії, — звучать слова, — а нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до нашого пророка.
Слово на святковому заході виголошували Валентина Черноус — директор обласної бібліотеки для дітей імені Т. Шевченка, голова обласного об’єднання “Просвіта” Віталій Міхалевський, поети Ніна Шмурікова, Володимир Олійник, Любов Сердунич. Оплесками обдаровували слухачі також самодіяльних артистів літературного театру “Глорія” за сцену з вистави “Тарасові небеса”, вихованця міської музичної школи № 1 Аракеляна Армана, який завершив захід “Заспіваймо пісню за Україну!” Опісля у Будинку культури відбулася вистава Володимира Смотрителя “Не промовчи Шевченка у собі”.