На фронті, 26 квітня, в населеному пункті Новгородське на взводному опорному пункті куля ворожого снайпера вцілила в солдата-контрактника 95-ї аеромобільної бригади. Двадцятидворічний хмельничанин  Іван Мельник - загинув. 

Ваші листи до «Подільських вістей» — доказ того, що нас почули, ми комусь цікаві, від нас чекають захисту. Повірте, для журналістів ваші реакція, думка й голос — найвища подяка. «Подільські вісті» у напруженій нелегкій боротьбі скинули вікове ярмо влади. Ми — громадсько-політична газета захисту подолян.

У місті над Смотричем офіційно стартував туристичний сезон. Цьогоріч його гасло — «Кам’янець активний, Кам’янець спортивний». Організатори триденного заходу, вирішивши залучати до здорового способу життя і подолян, і численних туристів, запропонували розмаїту спортивно- розважальну та пізнавальну програму. Найпомітнішою подією стало встановлення нового рекорду України із найбільшої кількості людей, які хвилину одночасно стрибають на скакалці. Півтори тисячі осіб зібралися минулої суботи на центральному стадіоні міста, щоб побити попередній рекорд киян (352 учасники). Цікаво, що серед рекордсменів були «старі й малі», а також очільники міста. Усі вони отримають сертифікати.

Невже століття російського поневолення так втовкмачили нам у голову віру в доброго царя та поганих бояр? Невже ми, волелюбні українці, так само наївні, як і виховані в рабстві московити, що свято переконані у вищій справедливості свого повелителя? Іноді здається, що саме так. А як інакше пояснити те, що ми люто розпинаємо очільницю Нацбанку Гонтареву чи керівника «тарифної комісії» Вовка за їхні діяння проти власного народу, між тим залишаємо поза увагою вищу владу? Тих, хто їх призначив і тримає на посадах.
Із просвітницькими лекціями щодо корупції та її механізмів західними областями України здійснив поїздку позафракційний народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції Віктор ЧУМАК. До речі, наш земляк, хоч і балотувався до парламенту від Києва. Завітав він і до Хмельницького, де виступив перед студентами та зацікавленими громадянами. «Подільським вістям» випала нагода особисто поспілкуватися з нардепом. І хоча він порушував глобальні питання владної вертикалі, ми вирішили розпочати розмову з найбільш наболілого та однієї з найскандальніших постатей останнього місяця.                    

Голосні заяви урядовців про пріоритетне фінансування доріг наразі залишаються заявами. Відповідно, дороги залишаються напрямками. Якщо деякими з них ще можна більш-менш пересуватися, то окремі ― не витримують жодної критики. Про це свідчить і лист нашої дописувачки:

Президент Петро Порошенко підписав указ «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Великого терору — масових політичних репресій 1937-1938 років».

Працівники Головного управління поліції в Хмельницькій області затримали групу волинських ромів, які роками шахраювали на Хмельниччині та в інших областях України. Здебільшого знімали з довірливих людей “порчу”, оббираючи їх до нитки. Всього правоохоронці задокументували понад 20 епізодів. Грошей, ювелірних виробів, коштовних каменів видурили в них цигани більш ніж на три мільйони гривень. За деякими епізодами слідчо-розшукові дії тривають, за іншими вже ідуть судові процеси.          

колишній чиновник позбавив землі та спокою велику частину жителів Красилівського району.

У №21-22 від 23 лютого цього року в «ПВ» був опублікований лист Олега Мизернюка «Чия сила — того й правда». Як переконував усіх нас представник автора, той очолює фермерське господарство та понад усе прагне бути повноцінним господарем і справно виконувати свої зобов’язання перед громадою Красилівщини. Але насправді її, громаду, такі «одкровення» відверто обурили. Помилка редакції полягала в тому, що вчасно не заслухали іншу сторону, не розібралися до кінця в ситуації, якою вона є, не перевірили, чи підкріпив скаржник свої аргументи документально. Тож просимо вибачення за певну упередженість та спробуємо заглибитися в істинну суть справ і подій як кількарічної давності, так і днів нинішніх.

Високе мономистецтво дійсно міжнародного рівня знову засвідчив театральний фестиваль «Відлуння», який уже не один рік проходить у Хмельницькому. Цьогоріч його учасниками стали актори з України, Білорусі, Молдови, Хорватії, Німеччини.

Нещодавно відзначило свій 30-річний ювілей Дунаєвецьке літературно-мистецьке об’єднання ім. В. Бабляка «Сонях», в активі якого – згуртування, підтримка і розвиток багатьох творчих особистостей.

Жителі Гранева, що на Вінниччині, скинулись і відремонтували дорогу, яка з’єднує їхнє селище із двома іншими.

Двадцяту річницю від дня свого заснування відзначив минулого місяця територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Віньківцях. Лише доброї слави і вдячних слів від своїх підопічних зажив центр за цей час. Всього на обслуговуванні центру знаходиться нині 1633 людини (на момент створення їх було лише трохи більше 500).

Заступник начальника відділу внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Хмельницькій області підполковник податкової міліції Андрій Палилюлько врятував молодого чоловіка.

Високі екологічні стандарти, як показує практика, можуть дозволити собі лише економічно розвинені держави. Це там, у Європі, в багатьох країнах можна пити воду з-під крана, бо за своїми хімічними показниками вона ліпша, мабуть, за нашу бутильовану. Ну і їсти можна все, не остерігаючись отруєння пестицидами-гербіцидами. Й дихати є чим, бо грошей в державі та бізнесу вистачає, аби дбати про високий рівень очищення всіх видів відходів і викидів. А як бути країні бідній? Може, й не такій бідній, але нещадно грабованій владною верхівкою. Як ви, мабуть, здогадалися, йдеться про рідну неньку. Можемо ми витрачати кошти кошти на екологію, якщо ледь зводимо кінці з кінцями? Можемо, для прикладу, позакривати всі атомні станції, взамін набудувавши вітряків і сонячних батарей? Зможемо працевлаштувати десятки тисяч атомників? Чи зможемо оплатити цю «безкоштовну» енергію сонця та вітру? Ви готові вп’ятеро чи вдесятеро платити дорожче за електрику? Бо «дармова» сонячна енергія дуже-дуже дорога.
Якщо поглянути на цифри з Оптового ринку електроенергії за останню декаду березня, то відзначимо, що атомна генерація виробила 63,9 відсотка всієї енергії, натомість ГЕС — менше восьми відсотків, усілякі «зелені енергетики» — 1,67 відсотка (інше тепловики). І вартувала «атомна кіловат—година» всього 46,9 копійки, теплова — 2,08 гривні, «зелена» — 3,36 гривні. Сонячний же кіловат коштував 7,31 гривні. Потягне наш гаманець плату за електрику, якщо, умовно кажучи, закрити всі АЕС, а заставити пів-України батареями? Звісно, розпеченим залізом треба випалити нинішню Нацкомісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг. Притягнути до відповідальності всіх її посадових осіб, які необґрунтовано та безжально по відношенню до громадян в рази завищили тарифи на догоду олігархам. Передусім на теплову енергію за схемою «Роттердам +» та за «зелені кіловати».
Так, тарифи треба радикально переглянути, бо без цього розвиток енергетики перебуватиме в глухому куті. А країні, й безпосередньо Хмельниччині, треба думати, як поводитися з нашою атомною станцією. Економіка заходить у суперечку з екологією. Нині пропонуємо вам роздуми з цього приводу депутата обласної ради Віталія ОЛУЙКА.

На молодіжному чемпіонаті Європи з вільної боротьби серед жінок у місті Сомбатгеї (Угорщина) блискуче виступили кам’янчанки.

Рівно через п’ять років столиця знову зібрала представників ЗМІ від усіх обласних організацій НСЖУ на XIV з’їзд журналістів України. На високе зібрання Хмельниччина делегувала п’ять чоловік.

Державне підприємство «Новатор» протягом всього часу свого існування успішно спростовує хибну тезу, яка нав’язується суспільству псевдоекспертами, про те, що державна власність не може бути ефективною. Підприємство є провідним в Україні та гігантом промисловості Хмельниччини. «Новатор» у попередні роки значно наростив обсяги виробництва і тепер стабільно, прибутково працює, впроваджує сучасні обладнання та технології, розширює номенклатурний ряд конкурентоздатної продукції, створює робочі місця та освоює нові ринки збуту, зокрема і Євросоюзу. Все це завдяки його керівнику — Анатолію Андрійовичу Вдовиченку, про якого можна сказати без зайвої скромності, що він є видатним представником промислової еліти Хмельниччини.

Сільське господарство — це продовольча безпека держави. Це прекрасно усвідомлюють у країнах Євросоюзу. Тому там завжди підтримували цей сектор  економіки, надаючи допомогу та дотуючи своїх сільськогосподарських виробників.  Українські ж аграрії, на жаль, за останні роки втратили опіку  держави. На сьогодні не діє жодна з державних програм, які підтримували б вітчизняних сільгосптоваровиробників. Натомість вводяться нові ставки оподаткування, яких не було в попередні роки. І це при тому, що експорт сільськогосподарської продукції приносить державі половину валютної виручки.

31 березня в Києві відбулося урочисте засідання з нагоди 25-річчя створення Українського союзу промисловців і підприємців. УСПП міцний через свої обласні організації, які є його фундаментом. Саме вони об’єднують підприємства в регіоні, розробляють пропозиції до обласних програм промислового розвитку та захищають інтереси промисловців і підприємців, перебуваючи в постійному діалозі з органами влади. Союз промисловців і підприємців Хмельницької області — регіональне відділення Українського союзу промисловців і підприємців — заснований у серпні 1993 року. До нього входять провідні машинобудівні, промислові, харчові, сільськогосподарські підприємства, підприємства транспорту, торгівлі, заклади освіти, банківські установи та інші трудові колективи нашого краю. Незмінним головою ХСПП є Іван Іванович Дунець. І це, власне, завдячуючи передусім такому лідерові вдалося вибудувати досить активну, завжди конструктивну та помітну роботу Хмельницького регіонального відділення УСПП. Недаремно ж Союз промисловців і підприємців Хмельниччини вважається чи не найкращим серед обласних відділень, його діяльність справді ефективна та важлива. Про плани ХСПП на найближчий період, оцінки року, що минув, перспективи бізнесу в області та країні — в інтерв’ю з головою ХСПП Іваном ДУНЦЕМ.                 

Волочиський машинобудівний завод входить до ПАТ «Мотор Січ», а тому його непроста економічна ситуація, в якій опинилося підприємство нині, напряму пов’язана з втратою  основного ринку — російського. Через це, а також постійне зростання цін на енергоносії, комплектуючі, сировину, зниження платоспроможності споживачів, завод скоротив обсяги виробництва основної продукції і шукає вихід у нарощенні обсягів та розширенні асортименту товарів народного споживання.

У серпні минулого року шляхом реорганізації ТОВ «Красилівмаш» було утворено ТОВ «Красилівагромаш», яке входить до групи підприємств «Красилівський машинобудівний завод». Очолює підприємство досвідчений виробничник, авторитетний керівник, академік Анатолій Чайчук.

Державне підприємство «Шепетівський ремонтний завод», що входить до  Державного концерну «Укроборонпром», здійснює капітальний ремонт озброєння та військової техніки, виготовляє запасні частини, технологічне обладнання, спецінструменти та інше до більшості зразків ракетно-артилерійського озброєння.

Нещодавно у Старосинявському районному будинку культури відбулася презентація видання під назвою «Старосинявщина в історії та документах», на яку зібралися представники місцевої влади, авторський колектив, численні гості та місцеві жителі. Цікава й насичена програма, що містила розповіді про роботу над книгою, виступи місцевих співочих талантів, вікторини та багато інших приємностей, подивувала  присутніх.                     

Європарламент нарешті підтримав скасування безвізового режиму для українців. Як тепер виглядатимуть збори для тих, хто ненадовго виїжджає до Європи?
Як було раніше. Для поїздки до країн ЄС українці оформляли закордонний паспорт. Потім потрібно було зібрати пакет документів – окрім паспорта, це фотографії, виписка з банківського рахунку або інший документ, що підтверджує платоспроможність, оригінал довідки з місця роботи, медична страховка. Далі сплатити консульський збір, здати документи до обраного посольства  – чекати на вердикт.

На чемпіонаті України з вільної боротьби серед юніорів та юніорок 1997 – 1999 років народження відзначилися представниці Хмельниччини – три вихованки тренерів обласного центру фізичного виховання учнівської молоді Сергія Басистого та Юрія Дячка.

На командному чемпіонаті України з кросу серед дорослих, молоді, юніорів та юнаків у місті Олешки на Херсонщині 260 легкоатлетів перевірили свою готовність перед початком літнього сезону.

У Хмельницькому обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» спільно з обласним відділенням НОК України провели обласний фестиваль «Тато, мама, я – спортивна сім’я».

Поліція Хмельниччини запускає пілотний проект «Антиконфліктні інформаційні групи». Його мета — вдосконалити забезпечення громадської безпеки під час проведення масових заходів та акцій протесту.

Під час Восьмої міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти-2017» у Києві Хмельницький обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді відзначено срібною медаллю.  Організатори — Міністерство освіти і науки України та Національна академія педагогічних наук України — високо оцінили здобутки педагогічного колективу ХОЕНЦУМу та досягнення позашкільників області, які демонстрував заклад.

 Як повідомляє "Старокостянтинів небайдужий", завдяки благодійному інтернет-аукціону зібрано кошти на допомогу пораненим воякам.

Договір про співпрацю підписаний між комунальним підприємством «Електротранс» та Південно-Західним регіональним управлінням ПриватБанку.

Про крадіжку з приміщення у смт. Ярмолинці, переобладнаного волонтерами під склад продуктів харчування для учасників АТО, до поліції повідомила очільниця місцевої благодійної організації.

Результат пошуку зображень за запитом "Сергій Іванович Крамар"

У господарському суді Хмельницької області 13 квітня 2017 року відбулися збори суддів. Ключовим питанням цього заходу було обрання голови суду. Вказана процедура пройшла відповідно до норм ст. 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» шляхом таємного голосування суддями зі складу суддівського корпусу зазначеної установи.
За результатами голосування очільником суддів обрано Сергія Івановича Крамара. Його кандидатуру підтримали п’ятнадцять суддів із сімнадцяти присутніх. Крамар С. І. очолюватиме господарський суд протягом трьох років.
Від редакції:
Колектив редакції обласної газети «Подільські вісті», передплатником, читачем і дописувачем якої є вельмишановний Сергій Іванович, вітає його з безапеляційною перемогою. Нехай такі ж тріумфи супроводжують Вас завжди. Адже вони, безсумнівно, свідчать про Ваш високий професіоналізм, порядність, чесність і людську скромність.

На підтримку рішення Міжнародного бюро Всесвітнього поштового союзу та на виконання наказу Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», Хмельницькою дирекцією ПАТ «Укрпошта» проводився регіональний етап 46-го міжнародного молодіжного конкурсу творів епістолярного жанру на тему «Уявіть, що ви — радник нового Генерального секретаря ООН. Яку глобальну проблему ви допомогли б йому вирішити в першу чергу і щоб ви запропонували для її вирішення?»
В конкурсі брали участь діти віком від 10 до 15 років.
Розглянувши надіслані твори, журі визнало переможцями:

До Великодніх свят у Волочиському районі привели у належний санітарний стан смуги відведення автодоріг загального користування та прилеглі території, ліквідували несанкціоновані та неконтрольовані звалища у зонах відпочинку, провели благоустрій кладовищ та братських могил.

Неподалік Чемеровець, за якихось кілька сотень метрів від хат, напередодні Великодніх свят виявили не менше фури сміття. Місцеві жителі і досі не можуть заспокоїтися: стільки зусиль доклали, аби впорядкувати територію до Пасхи, аж через чиєсь зухвальство все пішло нанівець.

Аграрії Волочиського району вчасно та якісно підготувались до проведення комплексу весняно-польових робіт.

Нацкомісія скасувала своє безглузде рішення щодо введення з 1 квітня абонплати за газ. Цим вона фактично виконала перший пункт звернення депутатів Хмельницької обласної ради до президента, голів парламенту та уряду, за яке вони проголосували на терміново скликаній позачерговій дванадцятій сесії. Залишилося владі звернути увагу ще на шість пунктів звернення подолян, особливо на другий: відставка голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитра Вовка та «його поплічників». Тобто — інших членів комісії, які приймають корумповані злочинні рішення проти власного народу. Як не згадати шестиразове збільшення ціни на газ, кількаразове зростання вартості електрики, запровадження вигаданої під Ахметова схеми «Роттердам +». Після якої, до речі, як показало телебачення, у Дмитра Вовка несподівано з’явився чотириповерховий маєточок в елітному передмісті Києва вартістю кілька мільйонів доларів. Між іншим, здається, що вимога відставки — це «м’яке» рішення нашого депутатського корпусу. Вартувало б запропонувати столичним можновладцям провести розслідування діяльності комісії та її голови з корупційної точки зору.

Десь чверть століття тому в Хмельницькому визначили стратегічний напрямок розвитку міста — стати базарним центром, якщо не всієї України, то принаймні західного регіону. Якщо відверто, то на той момент це було вкрай зважене та вчасне рішення. Десятки тисяч людей, які раптово втратили роботу на недолугих радянських заводах, отримали можливість заробити живу копійку. І, як виявилося згодом, навіть не копійку, а значно, дуже значно більше. На роки ми стали одним з найпотужніших центрів торгівлі в державі. Проте час минає, базарний період закінчується, Хмельницькому потрібно знову віднайти своє місце на мапі країни. Хто ми і що. Форум економічного розвитку, який відбудеться наприкінці квітня, й має на меті допомогти знайти відповідь на це питання.

У  «Подільських вістях» від 6.04.2017 року за №№ 38-39  йшлося  про непросту ситуацію, яка склалася у селі Улашанівка Славутського району. Згодом тема видобутку сапоніту завела нас в інші два села – Ташки і Крупець.
У сусідньому з Улашанівкою Крупці інтерес до цієї копалини проявляє не хто інший, як олігарх Рінат Ахметов. Фірма «Юмджи Агромін», яку пов’язують із впливовим бізнесменом, зацікавилася п’ятдесятьма гектарами землі, де залягають вони.

Уже з першого квітня у Славуті згідно з рішенням міськвиконкому вартість проїзду для пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у звичайному режимі руху становить чотири гривні.

Тривають ігри чемпіонату України з футболу в другій лізі.

У аматорській лізі першості держави з футболу відбувся черговий тур.

З 1 грудня 2016 року по 31 березня 2017 року  проведено десять етапів Кубка Європи з фрістайлу (лижна акробатика), в якому взяли участь 36 провідних спортсменок з 11 країн світу.

Навіть не сподівалася, що зустрінуся з Інною Доценко. Адже вона не так давно повернулася з Хмельницького із двома новонародженими донечками. Та ще її чоловік з ранку до вечора пропадає на роботі. Проте моєму здивуванню не було меж, коли почула, що уся велика родина зібралася й мене запросила у свій дім.

15 квітня до Старокостянтинівського відділу поліції звернувся 47-річний мешканець Києва, який повідомив про підозрілий предмет, прив`язаний до вихлопної труби автомобіля.

Про це повідомили в прокуратурі краю. Зокрема розповіли, хмельничанка у соціальних мережах спілкувалася з представниками російських спецслужб та з ідейних міркувань погодилася на підривну діяльність проти України. Вона збирала та передавала до країни-агресора інформацію про військові частини та підприємства, задіяні в проведенні антитерористичної операції. 

Нині Україна стоїть перед найважчими випробуваннями: війна, окуповані Крим, частини Донецької та Луганської областей, біженці у своїй державі, і це на фоні тотального зубожіння однієї частини українців та небувалого збагачення іншої. Проблема, одначе, не в цьому (з часом штучно вигодувані дракони будуть подолані), а в переборенні внутрішньої мерзоти.
Ми запропонували священикам висловитися з приводу найтоншої матерії — духовної.                

За титул чемпіонів Європи у місті Спліт (Хорватія) протягом 2-8 квітня змагалися найсильніші юнаки та дівчата. Україну в різних вагових категоріях представляли 15 важкоатлетів: Вероніка Івасюк, Марія Тимощук, Ганна Панова, Марія Хлян, Ірина Деха, Олександр Пелешенко, Валентина Кісіль, Дмитро Чумак, Ярослав Вітер, Костянтин Рева, Василь Пилипенко, Ганна Макарова, Анастасія Лисенко, Роман Василевський, Олег Прошак. За підсумками змагань Україна увійшла в трійку кращих у медальному заліку, а це 17 нагород — 5 золотих, 9 срібних і 3 бронзових.

У кожної людини, мабуть, є своє неухильне правило – своєрідний дороговказ, чи то кредо, яким керується вона впродовж життя. Не виняток і священнослужителі. Так, до прикладу, супутньою мудрістю мого співрозмовника отця Дмитрія з села Білогородка Ізяславського району, став біблійний вислів: «На все воля Божа».
Молодий священнослужитель каже, що неодноразово мав змогу пересвідчитися у цьому на власному прикладі. Часто нагадує про цю істину своїм прихожанам.

Буває, розглядаєш давні чорно-білі фотографії, і душу охоплює почуття збентеженості. Можна лише здогадуватися, про що думали люди, чиї обличчя потрапили у кадр, які слова хотіли би передати нащадкам.

Нещодавно у Вінниці проходив ІІІ Всеукраїнський багатожанровий конкурс мистецтв «Музичний Олімп – 2017», який об’єднав фахівців галузі вокального, інструментального, хореографічного, театрального та циркового мистецтва — усього понад 60 творчих колективів з усієї України. У конкурсі взяли участь й учні Вищого професійного училища №11 м. Хмельницького, які зуміли достойно представити свій навчальний заклад і привезли додому три кубки, дипломи та подяку. «Ансамбль барабанщиків» (керівник Ірина Браславець) виборов 2-ге місце в номінації «Інструментальна музика». У програмі «Естрадний вокал» 2-ге місце здобув Валерій Загурний, а 3-є  – посіла Іоанна Боголюбська.
Вітаємо талановиту молодь ВПУ №11 з перемогою та бажаємо творчої наснаги і яскравих звершень!

Мальовниче селище Зіньків Віньковецького району здавна славиться м‘ясною продукцією. А  хто побував тут,  не залишився байдужим до побаченого та скуштованого. Адже зіньківська ковбаса  – делікатес, який вудиться на бантині, перед цим зав‘язується тонкою ниткою у кільце і пахне до запаморочення…
Селище – здавна своєрідна ковбасна столиця України, та й не тільки. Адже цей виріб знають у ближньому та далекому зарубіжжі. Хоча вона чорна на вигляд, але надзвичайно смаковита за своїм ароматом. Тож, хто не приїде у Зіньків, розпитує тонкощі виготовлення цього  дива.

Кожна дитина талановита. І таких дітей у Хмельницькому професійному ліцеї є багато. Хтось захоплено сприймає навколишній світ і відтворює його на полотні, хтось довершено моделює нові сучасні фасони одягу, хтось чаклує над приготуванням нової страви, а дехто не уявляє себе без науки, творчості і пісні.

Днями Президент України Петро Порошенко підписав законопроект, який передбачає компенсацію з бюджету 50% вартості житла для учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб. Таким чином держава включила і ці категорії осіб до реалізації  житлових програм.
Законопроект передбачає розширення категорії одержувачів державної підтримки в розмірі 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту ветеранам АТО і родичами осіб, які загинули в АТО.
Крім того, збільшать ставку фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла з 3% до 7%.
До переліку таких одержувачів також увійдуть внутрішньо переміщені особи, чиє житло було зруйновано внаслідок бойових дій на Донбасі.

Великдень, до якого готується кожна християнська родина, з давніх-давен асоціюється у нас зі смачними пасочками. Аби спекти добру паску на Великдень, щоб і не пригоріла, і не тріснула, і не покосилася, необхідна була справжня майстерність. Недаремно у кожній хаті тримали свій рецепт приготування пасок. І якщо за своїм виглядом, духмяністю вони викликали приємне здивування, то це була найвища винагорода для господині. Добра паска неодмінно додавала настрою, і Великоднє святкування видавалося особливим.

Побачити свого сусіда, який нещодавно збирався в одну з прибалтійських країн на заробітки, аж ніяк не сподівалася.
— Що сталося, Олеже? Ти ж мав бути у Ризі?
— Ет... Не дурний, певно, видумав, що «як бідному женитися — то й ніч мала». Не взяли ні на кран (чоловік має фах кранівника), ні просто водієм. Сказали, що у 55 років не варто вже й далеко за ворота виходити, не те що за кордоном роботи шукати.
— А що, у тій рекрутинговій компанії, через яку оформлявся, про це не знали? Хоч гроші повернуть?
— Повернуть... Дочекаєшся. Назад спеціально їхав через Київ. Зайшов у їхній офіс. Але мене там просто виставили за двері та сказали, аби наступного разу уважніше читав угоду, мовляв, жодної відповідальності за непрацевлаштування через мій вік вони не несуть. Не знаю, як тепер дивитися мамі у вічі — вона ж все до копієчки мені віддала, бо ж, думалося, за кілька місяців відроблю. Ні, такого приниження я ще не переживав.
Переживав, Олеже, переживав. Адже те, як велося тобі досі, можна назвати хіба суцільним приниженням...

...

В Україні з 1 квітня почала діяти програма відшкодування вартості ліків проти серцево-судинних хвороб, діабету ІІ типу, бронхіальної астми.

«Поділля в добу Української революції 1917-1921 рр.» — назва круглого столу, який відбувся в Хмельницькій обласній універсальній бібліотеці. У заході взяли участь науковці, письменники, студенти. Відкрила його Надія Синиця, директор закладу, заслужений працівник культури України.

Нарешті безвізова епопея, що тривала з часів позабутого Ющенка, на фініші. Щоправда, для завершального акорду рішення Європарламенту про безвіз для України має бути підтвердженим на засіданні послів кран Євросоюзу і затвердженим Радою ЄС. Далі законодавчий акт підписує президент Європарламенту і представники головуючої країни (нині Мальта). Після цього рішення публікують в офіційному журналі ЄС і через 20 днів після цього воно ступає в силу. Будемо сподіватися, ніщо не завадить поставити крапку безвізового режиму для України, адже занадто важкий шлях довелося пройти нам, аби бажане стало дійсним.

Депутати Хмельницької міської ради продовжили боротьбу з російським економічним впливом на розвиток міста. На черговій сесії проголосували за рішення, внесене «з голосу» депутатом фракції «Свободи» Тетяною Калюжною, «Про суб’єктів господарювання Російської Федерації та таких, що знаходяться під прямим та опосередкованим контролем фізичних чи юридичних осіб Російської Федерації, що прямо чи опосередковано здійснюють господарську діяльність у м. Хмельницькому».

Про покарання кріпаків поміщиками можна багато прочитати в художній літературі. Але виявляється сам поміщик був обмежений у виді і тривалості покарання, у відповідності зі Зведенням Законів.

Єдина пам’ятка дерев’яної архітектури Кам’янця-Подільського — Хрестовоздвиженська церква — розташована в каньйоні, попід замком у давньому передмісті з незвичною назвою Карвасари. Свого часу місто було на перехресті торгових шляхів, які вели з Європи на Схід, з Московії на Балкани. Назва «Карвасари» походить із тюркської «караван-сарай» — місце, де зупинялися каравани купців, які йшли до міста. Сплативши мито, торговці прошкували попід скелею каньйону, щоб через Руську браму піднятися у верхнє місто.

У своєму бажанні принизити українців нинішні вороги, обзиваючи нас украми, не могли передбачити, що так вони несподівано відновлюють історичну справедливість, замовчувану імперськими істориками протягом багатьох століть.

Молебень за перемогу над російським агресором і встановлення справедливого миру, ініційований Всеукраїнською  радою церков і релігійних організацій,  об’єднав українців. Молитовні заходи відбулися у Тернополі, Ужгороді, Миколаєві, Кропивницькому, Львові, Одесі та багатьох інших містах  України. П’ятого квітня і в Хмельницькому на майдані Незалежності духовенство та небайдужі містяни долучилися  до цієї акції.

Уже  традиційне  відкриття туристичного сезону в Кам’янці-Подільському  цьогоріч   об’єднає гасло «Кам’янець – активний! Кам’янець – спортивний!». Аби звабити якомога більше туристів,  кам’янчани  знову мають намір здивувати світ і Україну новими  рекордами. Відтак до зафіксованих раніше («найдовша фата», «найбільша турка кави», «наймасштабніший магніт») невдовзі долучаться ще  два всеукраїнські  досягнення.

В селищі Наркевичі знають як побороти кримінал власними силами.  Для цього односельця відправили вчитися на поліцейського, а йому на допомогу створили цілий підрозділ помічників. Їх одягнули у форму, виділили робоче приміщення і днями купують транспорт. І хоча громадське формування працює безоплатно, аби потрапити в його ряди треба пройти серйозний відбір.

...Іванківці. Світає. Над ставом піднімається туман. Десь несміливо починає свою пісню рання пташка. Із-за обрію встає сонечко, першими своїми промінчиками торкаючись вікон хати Господаря, немов промовляє: «Вставай, В’ячеславе Дмитровичу!». Прокидається село, поступово уподібнюючись до своєрідного мурашника, де кожен рухається по своїй «траєкторії», виконуючи поставлене йому завдання.

Йому, Сергію Лисюку, не позаздриш – сам господарює й виховує доньку. Проте 43-річний чоловік на те лише посміхається, каже, що він не змучений самотністю. Уже Іринка, його радість та гордість, яка завжди поряд,  підросла, а без праці біля землі не уявляє своє життя.

У черговому турі чемпіонату України з футболу в другій лізі хмельницьке  «Поділля» приймало одного з лідерів – «Жемчужину» з Одеси.

Відбулися повторні чвертьфінальні матчі  серії плей-оф чемпіонату України з футзалу в екстра-лізі.

Завершився другий етап чемпіонату України з волейболу серед чоловіків у суперлізі.

Безжально завищені тарифи на електрику. Корупційна схема «Роттердам +» закупівлі вугілля, коли в ціну закладена європейська сировина, а за фактом — вітчизняна ахметівська. Все це викликає не тільки ненависть до владців із їхніми махінаціями, офшорами та маєтками, а й бажання енергонезалежності. Най там вони казяться, а в мене свій котел на щепі. Або сонячна батарея на даху. Причому це не теорія, а практика, що все більше поширюється теренами України. Як не дивно та парадоксально, й держава наразі це стимулює, дає можливості розвивати альтернативну електрику — з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). На Хмельниччині відбувся семінар «Поширення досвіду заміщення газу альтернативними видами палива та розвитку сфери ВДЕ», в якому взяв участь голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук.

Вдумайтеся лише: гривень за кубометр за годину.

Нові газові ціни вже викликають сміх. Саме сміх, бо, як йдеться у відомому анекдоті, коли люди сміються — це вже межа. Край, за який не можна ступати, бо там — провалля. Саме тому з гумором можна сказати, що Дмитро Вовк, голова Нацкомісії, що вигадує божевільні тарифи, заслуговує на Нобелівську премію. Навіть на дві. Перша — в галузі економіки, бо ще ніхто не здатен був вигадати, як без збільшення оподаткування вичавлювати гроші з людей до останньої копійки. Разом з ним номінантами має бути й владна верхівка, кудлаті вуха якої стирчать за вушками голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Друга Нобелівська премія — в галузі фізики. Таку одиницю виміру, як гривень за кубометр за годину, безсумнівно, варто відзначити грошовою винагородою. А ще й занести до Паризької палати мір та ваги. І, як це прийнято в цивілізованому світі, назвати йменням першовідкривача — 1 Вовк. Або простіше — вовча одиниця. Вдумайтеся лише: гривень за кубометр за годину. Це ж гривень за швидкість! Ми платитимемо за швидкість газу. Та само, як платили би таксисту не за шлях, а за показники на спідометрі. Чим потужніша автівка, тим більша оплата проїзду. Або за швидкість подачі електрики чи води до помешкання. Тобто, не за реальні кубометри води або кіловат-години, а за, навіть абсурдно звучить, кіловат-години за годину. Й за це божевілля нас примусять сплачувати як абонплату нібито вже з поточного квітня.

Цьогорічна весна обдарувала вже дві родини трійнятами, які з’явилися на світ у обласному перинатальному  центрі «Нове життя».

На звітно-виборній конференції  обласноїорганізації НСЖУ було піднято величезний пласт злободенних проблем. Бо саме ця спілка об’єднала ідеологічну і прогресивну еліту Хмельниччини. А звітний період став для її 358 членів іспитом на громадську активність та сміливість. Попри різні судження, робота обласної спілки — це насамперед  робота її первинних організацій.

Славутчина — один з найбагатших на природні ресурси і корисні копалини районів Хмельниччини. Густі ліси, великі поклади піску, базальту та ще багато чого цінного та корисного. Окрім давно відомих ресурсних принад Славутчини, особливої популярності за останні роки почав набувати мінерал сапоніт. Відомо про цю сировину вже дуже давно, але комерційний інтерес до її промислового видобування з’явився порівняно недавно.

Щоб ти жив на одну зарплату! Та ще й мінімальну! Та ще й у нашій державі! Оце, скажу вам прокляття: не одна найгостріша на язик молодиця, мабуть, сміливо може взяти його до свого арсеналу різноманітних, так би мовити, недоброзичливих побажань.
І не ганьбіть мене, будь ласка, не встидайте докорами, як у мене, мовляв, рука піднімається таке писати? Адже он з 1 січня мінімальна зарплата зросла в нас удвічі, і вже не якихось куцих 1600 гривень, а цілих 3200 маємо! Тож усі ми з вами нині, вважай, в шоколаді... І, зауважте, шоколад той найвищого гатунку — бо гірчить. Словом, чорний, як кажуть у народі. Як і життя наше?
Отже, минуло три місяці з дня підвищення одного з основних соціальних стандартів — мінімальної заробітної плати. Підвищення, я б сказала, було мало не карколомним, відразу вдвічі! Одні, очікуючи збільшення зарплати, потирали руки: нарешті, розбагатіємо! Другі намагалися вдумливо аналізувати: виграємо від цього чи програємо? Треті взагалі песимістично махали руками: інфляцію матимемо!
Так що ж, власне, маємо? Хто мав рацію? І, найголовніше, чи задоволені люди? Про це ми їх і запитали.

Та найперше — дорогу до неї прокласти б.

Село, що крилами розкинулося по обидва береги річки Студениця в одному з наймальовничіших куточків Дунаєвеччини, направду вмирало вже тричі. Й коли у 2010-му в Трибухівку приїхав Олександр Мартинюк, тут доживала віку остання його мешканка — Галина Калинюк. Її син Анатолій, Сашко (дитинство якого минуло у цій місцині, де колись мешкали його дідусь із бабусею й інші родичі по батьковій лінії) та ще Сашків товариш із сім’єю і стали першими поселенцями  села, яке оживає втретє.

Працівники облради й облдержадміністрації здійснили трудовий десант: у Прибузькому лісництві Хмельницького лісомисливського господарства вони заліснювали зруб.

В обласному центрі у новому офісі розпочала роботу АСТАР — Агенція сталого розвитку.

На противагу попередньому пленарному засіданню одинадцятої сесії обласної ради з його революційними нотками, численними перервами та, як наслідок, тривалістю до доволі таки пізньої години, друге минулої середи пройшло на диво злагоджено та спокійно.
Попри те, що два десятки обранців не вишукали можливості з’явитися у сесійній залі, присутності 65 їхніх колег для кворуму було більш ніж достатньо.
Хоч темп у пленарній роботі з самого початку був заданий ритмічний і продуктивний, на обговорення архіважливих для Хмельниччини питань та рішень депутати часу не шкодували.

А й справді, чи є межа владного нахабства і людського терпіння? І де, на якій позначці те терпіння таки людям увірветься? І що ж робити, як протидіяти, як рятуватися від «життя по-новому», яке все більше заганяє пересічних українців у глухий кут безнадії. І хочеш не хочеш, але закрадається підозра, що то так кимсь намислено і чи той пекельний план не втілюється в життя чітко за графіком?

Якщо випадає тобі у житті займатися тим, до чого хист тобі Бог дав, вважай, щасливішої людини за тебе нема. Бо все до ладу виходитиме, роботою своєю людей тішитимеш. А якщо ти кухар, то страви твої любитимуть усі, і вдячними тобі будуть.
Наталя ШКОДЮК — досвідчений кухар. Займається улюбленою справою уже понад 35 років. Нині займає посаду технолога ресторану “Горинь” спілки ССТ Ізяславського району. “Найголовніший і найкращий наш фахівець, — каже про неї Галина Іванівна Стукан, директор кооперативного підприємства “Маркет”. — Її страви люблять. І приходять на обіди чи вечері, святкові застілля із задоволенням.”
Наталя Терентіївна розповіла про свої рецепти читачам “Доброї страви” залюбки: нехай усі готують смачно!
Розпочнемо, мабуть, з пісних страв. Адже ще триває Великий піст, і наші рецепти, сподіваємося, стануть для багатьох людей у нагоді.

Днями у Літині Вінницької області відбувся ХV відкритий кубок Вінницької області з тхеквондо ВТФ «Майстри тхеквондо Поділля».

У Києві  відбувся чемпіонат України серед ДЮСШ та СДЮШОР із двоборства та п’ятиборства в приміщенні. Виступали 778 спортсменів 2002 року народження і молодших з усіх регіонів  держави.

Фінал чемпіонату області з футзалу серед команд колективів фізкультури агроформувань та сільських спортклубів товариства «Колос» гостинно прийняв Хмельницький.

У спортзалі Гуменецького НВК, що в Кам’янець-Подільському районі, проведено Х відкритий обласний турнір зі стрибків у висоту «Подільська весна». На ці популярні в регіоні змагання прибуло 102 легкоатлети, які представляли 11 команд із Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької областей.

2

28 квітня близько 22.00 години у Хмельницькому на вулиці Західно-Окружній в районі мосту через річку Південний Буг сталася дорожньо-транспортна пригода.

На якому з газових світів ми нині перебуваємо — загадка. Нічого незрозуміло ні з тарифами (чи їх підвищують), ні з абонплатою (чи введуть). До останнього часу не було й визначено, що робити з нормами споживання та оплатою за ними. Нагадаємо, що торішньої весни уряд своєю Постановою № 237 удвічі зменшив захмарні норми споживання газу населенням, яке не має лічильника. І протягом майже року люди сплачували реальні цифри за газ. Аж раптом Вищий адміністративний суд України вирішив:  громадяни замало сплачують та визнав постанову незаконною. Виникло питання: що робити з різницею між старими та новими нормами? А це мільярди гривень! Громадянам навіть почали приходити платіжки із сотнями гривень боргу, які вигадали газівники.

У Кам’янці-Подільському офіційно стартував туристичний сезон. Цим самим «перлина Поділля» широко відкрила ворота для гостей. А їх, за словами міського голови Михайла Сімашкевича, цьогоріч очікується понад 300 тисяч. Й не дивно, оскільки у місті – форпості Римської імперії часів  імператора Траяна, єдиному  в світі, котре розташоване на півострові площею   121 гектар,  яке має мальовничий каньйон віком 20 мільйонів років,   є на що подивитися та чому подивуватися. Адже окрім пам’яток архітектури, які за кількістю, після Києва та Львова, посідають третє місце в Україні, туристи мають можливість відвідати і насолодитися дійствами понад десятка неповторних фестивалів, котрі проводяться протягом туристичного сезону.

Ми, мешканці сіл Миколаїв, Манилівка, Везденьки, Малі Орлинці Хмельницького району, педагогічний, батьківський, учнівський колектив Миколаївської загальноосвітньої школи І-III ступенів, просимо  обласну газету «Подільські вісті»    інформаційно підтримати нашу ініціативу про присвоєння Миколаївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені Героїв Небесної Сотні.

Про те,  як кредити «вилазять боком» у народі ходять легенди. Когось у фінансове рабство затягла іпотека чи кредит на авто, а хтось  позбувся і закладеної квартири. В судах першої та другої інстанції Хмельниччини – десятки справ банківських жертв.   
Та є історії тих, кому і винайняти хорошого адвоката немає за що, хто  самотужки захистити себе в корумпованій, обплутаній схемами, державі фактично не зможе. Це найбідніші люди – пересічні пенсіонери. Саме вони часто й ловляться на так звані  кредити з нульовою ставкою. Саме за ними активно полюють банківські агенти, пропонуючи дешевий сир у мишоловці на кожному кроці, на вулиці, в магазині і, навіть, по телефону.
     Та через деякий   час банк-кредитор буде вперто доводити літньому позичальнику щось таке, що аж ніяк  не вкладається в здоровий глузд. До прикладу, що 15-15=35. Як в історії, в якій ПАТ «ОТП Банк» «підвісив» на кредитний гачок із таким ребусом розгублену  хмельницьку пенсіонерку  Ніну Митрофанівну Кузнєцову (ім’я змінюємо, щоб не накликати на жінку чергових переслідувань). Та чи її одну?

Якщо ви любите читати і цінуєте поезію, то серед багатьох авторів вибирайте його — Поета, поета Павла Гірника. І не помилитесь. У нього немає фальші, бутафорії, словесної потерухи. Він — правда. Слово його, як джерельна вода з криниці. П’єш — не нап’єшся.

Детальніше читайте в №№ 48-49 від 28 квітня.

— Які пільги передбачені законодавством для членів сімей загиблих добровольців?
— Пільги сім’ям померлих (загиблих) встановлюються ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У Старокостянтинові освятили панно Героїв Небесної Сотні та бійців, котрі віддали свої життя за свободу України на Донбасі.

Марні сподівання
Чергового засідання п’ятої сесії обласної ради, яке відбулося минулого четверга, колектив «Подільських вістей» чекав особливо. З    шістдесяти трьох питань, винесених на розгляд обранців, одне (хоч і неточно сформульоване) безпосередньо стосувалося нашої подальшої долі, а саме — реформування часопису.

П’ять подолян торік отримали доходи, що перевищують  мільйон гривень, повідомляє управління доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби у Хмельницькій області. Загальна сума задекларованого ними сумарного доходу від продажу нерухомого майна та надання його в оренду становить майже 10 мільйонів гривень.

Поки український політикум перебував упродовж двох місяців у кризі через перипетії з призначенням нового уряду, основний кредитор України — Міжнародний валютний фонд — призупинив співпрацю з нашою країною. Головною умовою відновлення співробітництва мала стати політична стабільність.

Сім’я Яворських проживає в Деражні. Володимир Михайлович і Вікторія Францівна — нині пенсіонери. Все життя трудилися не покладаючи рук, аби виростити трьох синів — Олександра, Сергія та Миколу. Сьогодні у кожного з них своє життя. Але ніколи не забувають батьківську хату, бо тут їх завжди чекають…

До редакції надійшов лист від Марії Броніславівни Ляшок із села Борщівка Городоцького району: «Я отримую субсидію, і для мене це вигідно. Мені дали 384 кубометри газу, обов’язкова плата — 215 гривень. Кожного місяця мені приходять повідомлення про рахунки. У них виставляються нулі, тобто оплачувати нічого, бо є переплата державних коштів. Обов’язкову плату вношу регулярно. Боюся, щоб не було претензій у кінці опалювального сезону. Чи правильно я роблю?
І ще одне питання мене цікавить. Якщо використала менше кубів, ніж норма, то чи пропадуть ці невикористані кубометри? І чи не зменшать мені потім норму?»

У місті Старокостянтинові, в гарнізонному Будинку офіцерів відбувся вечір пам’яті українських січових стрільців за участю міського голови Миколи Мельничука, членів виконавчого комітету, депутатів міської ради, молоді, військовослужбовців, громадськості.

Стабільно на високому рівні виступають вихованці  обласної комплексної ДЮСШ «Колос» на змаганнях з кульової стрільби.

При підтримці обласного відділення Національного олімпійського комітету України в Кам’янці-Подільському відбувся ХІ турнір з легкої атлетики пам’яті відмінників освіти – першого майстра спорту Хмельниччини зі стрибків у висоту Бориса Одінцова та вчителя – методиста вищої категорії В’ячеслава Шмирка.

Нещодавно у бойові підрозділи АТО городоцькі волонтери доставили черговий вантаж. Це — харчові продукти, одяг, ліки та перев’язувальні матеріали. Крім того,  передали послання учасників та ветеранів Другої Світової війни  воїнам АТО.

20 квітня у зоні АТО загинув  33-річний шепетівчанин Андрій Біленький.

Андрій Михайлович народився 5 лютого 1983 року. Навчався у ЗОШ № 6. За професією – залізничник. Повістку отримав на робочому місці. Проходив службу в Збройних силах України. Вдома Андрія Біленького чекали дружина та дочка.
На жаль, інформації про обставини загибелі бійця поки що немає. Відспівали героя у церкві святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Шепетівчани на колінах провели земляка в останню путь.

Затримано посередника та тимчасово виконуючого обов’язки заступника начальника районного відділення поліції в Хмельницькій області. Посадовець через свого товариша вимагав неправомірну вигоду від місцевої мешканки.

Продукти для бійців антитерористичної операції зібрали жителі села Давидківці Хмельницького району. Напередодні Великодня волонтери наготували крашанок, закоптили м’ясо, напекли пасок. Тож захисники Батьківщини, котрі перебувають на Сході, отримають домашні смаколики до свята від Давидковецької громади.

Це нині у них і дорогезні комбайни, трактори й сівалки, і нові зерносклад та сушарка, молодий сад та доладно оброблені поля... А ще на початку двохтисячних у Теліжинцях Старосинявського району направду був «кінець світу». За що братися, коли так звана «третя бригада» відділилася від центральної садиби, достеменно не відали ні старожили, ні молоді та завзяті. Адже їхньому новоствореному кооперативу перепало хіба кілька одиниць старезної техніки і геть занедбані землі, на яких «колосилися» бур’яни у зріст людини...

...

Жителі сіл Онацьківці, Шкарівка, Сягрів, Червоне, Роговичі, Котюржинці та інших населених пунктів Полонщини у перших числах цьогорічного квітня побачили розклеєні у громадських місцях листівки з оголошенням. У них людям повідомлялося, що підприємство «АГРО-СЕРВІС К.» «здійснює підписання договорів оренди землі на території  Полонського району». Мовляв, якщо власники землі укладуть угоду на сім років, їм  платитимуть за пай по сім з половиною тисяч гривень, якщо ж на десять років ― матимуть 8750 гривень зиску. На додачу кожному гарантовано дадуть одноразовий бонус у 7500 гривень… Крім того, всім, хто співпрацюватиме з ними, безкоштовно виготовлятимуть технічну документацію на земельні ділянки та допоможуть оформити спадщину!

Детальніше читайте в №№ 45-46 від 21 квітня.

Днями на базі ПАТ «Хмельницькобленерго» відбулося спільне розширене засідання Хмельницької спілки промисловців та підприємців (ХСПП) і Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області (ООРХО). Крім членів правління, керівників підприємств і організацій, у ньому взяли голова обласної ради Михайло Загородний, перший заступник голови обласної державної адміністрації Василь Процюк та Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.

Аби читачеві стала зрозумілою винесена в заголовок абревіатура, одразу її розшифруємо: ОНКК — обласний навчально-курсовий комбінат. Місце його «дислокації» — Кам’янець-Подільський. А створений він був у 1972 році на базі колишнього районного об’єднання сільгосптехніки. І завдання перед ним стояли досить відповідальні — підготовка кваліфікованих робітників для потреб сільського господарства.

Хмельницький обласний онкологічний диспансер на загальнодержавному фоні завжди вирізняється якісними показниками у лікуванні хворих та професійності колективу. Однак за матеріально-технічним оснащенням він давним-давно відстає не лише у порівнянні зі столицею, але й з нашими найближчими сусідами.

Непроста геоекологічна ситуація басейну річки Случ уже впродовж кількох тижнів не сходить з екранів телевізорів, шпальт газет і є темою дискусій у соціальній мережі. І раніш ця тема неодноразово піднімалася громадськістю. Глобальне обезводнення річок, «цвітіння води» непокоять людей, згубно діють на  водних мешканців. Проблеми виникли не сьогодні.

Детальніше читайте в №№ 45-46 від 21 квітня.

Чого їм, сімом сиротам, тільки не довелося зазнати! Залишившись без батьківського піклування, їм так праглося сімейного затишку. Можливо і донині їхні дитячі душі скипали б від сліз та образи, якби дівчаток та хлопчаків не прихистили Юрій  та Інна Ластівки.

У рамках чергової ротації, 20 військовослужбовців центру розмінування головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України, який дислокується у  Кам'янці-Подільському,  вирушили в зону бойових дій.

001

Це  сталася 18 квітня поблизу Волочиська. У рейсового автобуса сполученням «Волочиськ — Лозова», який прямував до районного центру, на ходу відлетіло ліве переднє колесо. Автобус з’їхав у кювет і перевернувся. За допомогою до медиків звернулося 17 пасажирів, серед яких двоє неповнолітніх студентів. На місці продовжує роботу слідчо-оперативна група Волочиського відділення поліції.

З’ясування стосунків між Шепетівською міською радою і ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» у розпал опалювального сезону стала найгарячішою темою районного центру в холодну пору року. Під стінами міськради відгриміли протестні барабани «Сили громад», у минулому (хочеться сподіватися) протистояння «тітушок» і свободівців та героїчні штурми будівель. Тепер, коли опалювальний сезон позаду, можна без зайвих емоцій провести «розбір польотів». Конфлікт, власне триває, але від силового протистояння він перейшов у юридичну площину.

Детальніше читайте в № 44 від 19 квітня.

З відомим на Славутчині аграрієм Андрієм Теслюком зустрілися погожої днини біля поля з добротною озиминою, яка цьогоріч радує господаря. Аби вродило рясно, керівник СГК «Улашанівський» поспішає підживити рослини азотним добривом. Взявши стеблину озимини, і нам показує, де формується майбутній колос…

працює в Новоушицькій районній лікарні

Згідно з інформацією департаменту АПР облдержадміністрації, аграрії Хмельниччини вже засіяли майже 60 відсотків запланованих площ ярими зерновими. Всього ж під ці культури відвели 768 тисяч гектарів.

Терплячий український народ обкрадали при всіх урядах. Гадалося, що Революція гідності, яка змела узурпаторську владу Віктора Януковича, стане переломним моментом у нашій новітній історії, відправною точкою на шляху побудови процвітаючої демократичної держави, суворим попередженням для казнокрадів, корупціонерів, олігархів. На жаль, високі наміри й прагнення прогресивної частини суспільства до змін поки розбиваються об недемонтовану стару систему управління, як хвилі об скелі. Україна з її величезним потенціалом опинилася серед найбідніших країн світу. Втричі впав курс гривні, тарифи на газ, тепло, комунальні послуги шалено виросли. Економіка ледь животіє, експорт вітчизняних товарів значно скоротився.

У центрі розмови нині з будь-якою господинею, звісно ж — паска. Як пекти, коли пекти. Що робити, щоб не трісла? Тож і наша розмова із Світланою ШТУНЬ почалася саме з рецепта паски, яким вона користується уже роками — перевіреного й смачного. Проживає вона в селі Уласово-Русанівка, працює у Старосинявському районному управлінні соціального захисту населення начальником відділу. Дві донечки виросли на радість батькам. Старша, Марина, уже й заміж встигла вийти, працює в рідному селі фельдшером. Молодша, Оленка, вчиться у Києві на агронома. Отож, матері є кому допомагати. І з Мариною, до речі, вони вже випікали паски.

 

У головному корпусі Подільського державного аграрно-технічного університету цілу аудиторію виділили для проведення майстер-класу з написання писанок, на який прийшло чимало поціновувачів народного ремесла. Творення писанки зацікавило не лише студентів, але й викладачів та їхніх дітей і внуків.

Неза­баром у  Кам’янці-Подільському розпочнеться акція  «За тиждень – Великдень».  Буде встановлено величезний кошик, у який складатимуть найнеобхідніші речі для наших бійців. Розміри виробу вражають - довжина – 2 метри, ширина – 1,5 метра, висота – 1,8 метра. Додамо, що, окрім цього, проходитиме мистецька акція «Писанкове коло».

У місті Фьорде (Норвегія) відбувся  95 чемпіонат Європи з важкої атлетики. У цьогорічній континентальній першості, яка стала ліцензійною до Олімпійських ігор-2016 у Ріо-де-Жанейро, взяла участь рекордна кількість учасників — майже 400 спортсменів з більше ніж  40 держав.

У Харкові на третьому етапі всеукраїнських змагань зі шпаги «Дитяча ліга 10-13» відзначилися представники Хмельницького, які вибороли три нагороди.

Три тижні тому славутчанин Сергій Потаковський через необережність циркулярною пилкою відтяв собі всі пальці правої руки. Залишилася лиш частина мізинця. Про те, який шок пережив у цей час 24-літній хлопець, годі й казати… Та потрясіння в його батьків було ще більшим, коли в Славутській райлікарні, в яку скривавленого Сергія доставили негайно, повідомили, що пальців вони не пришивають, бо це надто складно. Все, що можуть зробити — це просто зшити рани, щоб зупинити кровотечу. У той же час місцеві лікарі негайно зв’язалися із відділенням хірургії Хмельницької міської лікарні. А через дві години травмований вже лежав на операційному столі.

Із Сходу прийшла сумна звістка, яка сповістила про ще одну втрату – 22-річний Артем Воронюк підірвався на протитанковій міні.

Минув рік, відколи Президент України підписав розпорядження про призначення головою Красилівської райдержадміністрації Ніли Василівни Островської, яка до того п’ять років очолювала Красилівську міську раду. Крім того, на торішніх виборах місцева громада довірила їй представляти інтереси мешканців району в обласному органі місцевого самоврядування, а колеги-депутати обрали її головою фракції однієї із політичних партій. Ініціативність, помножена на досвід,  додає сил та натхнення Нілі Василівні долати проблеми та реалізовувати найактуальніші завдання для розвитку краю. 

Кам’янець-Подільська міська центральна  бібліотека — одна з найстаріших на Поділлі —  недавно  відсвяткувала 150-річницю   від дня заснування.
З  1966 по 2012  рік вона носила ім’я більшовицького державного  і політичного діяча, подолянина Володимира Затонського. Відтак протягом чотирьох років депутати міської ради неодноразово порушували питання на сесіях про  надання книгозбірні іншого імені. Але  одностайності не було.    
І ось днями  міські народні обранці проголосували за присвоєння  бібліотеці імені Костя Солухи — талановитого лікаря,  українського громадського і культурного діяча, мецената, першого голови подільської «Просвіти», одного з фундаторів Кам’янець-Подільського державного  українського університету.

До редакції звернувся хмельничанин, який не зміг дістатися до Києва — не було поїзда. Що ж трапилося?
На жаль, ні на сайті Укрзалізниці, ні її підрозділу, що «опікується» Хмельниччиною, — Південно-Західної залізниці, не вдалося знайти інформацію про зміни у режимі курсування потягів (не виключено, що погано шукав. Але тоді зробимо висновок, що добряче сховали). Зауважимо, ці зміни доволі суттєві – близько половини звичних поїздів наразі не проходять через станцію Хмельницький. За роз’ясненнями редакція звернулася на вокзал, хоча, зрозуміло, розклад руху це не його компетенція — усе вирішують в столиці.
Як повідомив начальник вокзалу Хмельницький Володимир Давтян, щорічно навесні залізничники проводять ремонтні роботи колійного господарства. Причому їх розпочинають, як тільки дозволять погодні умови, а прагнуть завершити до травневих свят, коли стрімко зростає пасажиропотік. Зазвичай ремонтні роботи пересічні громадяни і не помічають: у «вікнах» між проїздом поїздів залізничники лагодять своє господарство. Цьогоріч же на ділянці Гречани — Жмеринка відбувається капітальний ремонт, тому часу для його проведення необхідно значно більше. Отже, капітальний ремонт на цій зазначеній ділянці призвів до того, що частина «наших» поїздів пішла через північ: Красне — Здолбунів — Козятин — Жмеринка. Наразі відомо, що до 21-22 квітня так рухатимуться потяги №№ 25-26 і 95-96, що з’єднують Львів з Одесою та Черкасами відповідно. Через Фастів — Козятин — Здолбунів (минаючи, звісно, Хмельницький) курсуватимуть ще п’ятнадцять поїздів, що прямували на заході до Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Трускавця.
Кожен, хто має намір до 22 квітня вирушити в дорогу залізницею, повинен через Інтернет чи довідкову вокзалу попервах уточнити, чи не переспрямували «його» поїзд іншим шляхом.

«Не місце прикрашає людину», — одна з улюблених приказок учителя хімії Пліщинської ЗОШ I-III ступенів, що в Шепетівському районі, Миколи Зведенюка. В одному з університетів, з якими школа співпрацює, на його прохання зробили вибірку: 75 відсотків науковців закладу — родом із села!

 

З Ольгою ми познайомилися на одному з журналістських навчань, які влаштовувало ОБСЄ за підтримки посольства Великобританії у Києві. На свої 55 вона виглядала пречудово — невисока, вся ніби виточена, нічого зайвого. Коротка «хлопчача» зачіска, що так їй пасувала, от тільки очі… здавалося вона постійно бачить щось тривожне, щось страшне за тобою, як ніби якась колючка залізла їй у погляд, від чого ставало якось не по собі. Цієї тривожності, цієї глибини і задумливості в Олиних очах було аж занадто.

Треба сказати, ім’я Миколи Мельничука притягує до себе достатньо різнополюсних думок. Хтось відверто захоплюється його характером, стабільним авторитетом, а дехто – навпаки. А ми спробуємо «розкрити» його для себе, поспілкувавшись зі Старокостянтинівським міським головою за чашкою чаю.

Волонтери із Хмельниччини наліпили для бійців АТО 170 кг вареників, передає кореспондент УНН. За словами кореспондента, на виготовлення вареників знадобилось 100 кг картоплі, 15 літрів квашеної капусти, 50 кг борошна, а також чотири години часу. Допомагали волонтерам ліпити вареники підприємців та  держслужбовці з міста Старокостянтинів. Як відзначає кореспондент УНН, готували з піснями, з молитвою і вірою у перемогу.

З тижневої  поїздки в рамках Всеукраїнської благодійної акції “Книжка на схід” повернулися до Кам’янця-Подільського студенти-волонтери Подільського державного аграрно-технічного університету Степан Гурома та  Олександр Дубик.

До Хмельницького з багатьох міст і сіл різних регіонів України з’їхалися юні бандуристи, аби позмагатися у відкритому фестивалі-конкурсі бандурного мистецтва «Золоті струни», який вже втретє проводиться в нашому обласному центрі. Організатори акції  – управління культури, національностей, релігій та туризму облдержадміністрації, обласний науково-методичний центр  культури і мистецтва та Хмельницьке музичне училище імені В. Заремби.

У Києві на  турнірі «Великі фехтувальні ігри»  мірялися силами  шаблісти — юнаки та дівчата 2000-2003, 2004 років народження і молодші.

Тривають обласні спортивні ігри серед вищих навчальних закладів типу: університет, академія, інститут.

У Києві проходив  кубок України з гирьового спорту серед ветеранів, дорослих та юніорів. Команда Хмельниччини виступила гідно.

Ієронім, Євстафій, Роман-старший і Роман-молодший. Чотири князі, чотирьох поколінь Сангушків з давнього литовського роду. А перед ними постать предка — князя Павла Кароля (1682-1750) великого маршалка Литовського, володаря значної частини волинських сіл і міст, у тому числі й Славути, господарника і мецената. Після його смерті третя дружина — Барбара Урсула Дуніна (1718-1791) мати багатодітної сім’ї, освічена, талановита і діяльна, управляла маєтками, а згодом поділила їх між своїми дітьми.

Нині досить часто можна почути розмови дачників про якісь таємничі «старі українські сорти» фруктових дерев, які, на відміну від сучасних, і стійкі до хвороб, і плоди їх смачні, і не потребують ніякого особливого догляду. Ось тільки дізнатися, що ж то за «старі українські сорти» і де й коли вони у нас взялися, немає ніякої можливості.

Саме так назвала «Ремесленная газета» у 1888 році цей засіб пересування, виробництва німецької фірми «Веnz». Його можливості демонструвалися на виставці машин у Мюнхені. При цьому газета, порівнюючи цей екіпаж із кінними, відзначала його швидкість і «акуратність на поворотах і об’їздах при зустрічі з пішоходами та іншими екіпажами».

До Двірецької сільської ради Ізяславського району звернулася з листом ініціативна група з приводу встановлення точного місця розташування монастиря князів Заславських, у якому починалося творення «Двірецько-Пересопницького Євангелія».

Згідно з розпорядженням Кабміну № 156-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору» на 2016 рік», автомобільну дорогу М-12 Стрий — Тернопіль — Кіровоград — Знам’янка капітально ремонтуватимуть за кошти іноземного кредитора — Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

Заборгованість із виплати заробітної плати в області стрімко зросла. Якщо наприкінці січня (див. «ПВ» від 9 лютого № 15, «Зарплата проти інфляції») вона становила 5,6 мільйона гривень, то нині — 7,1 мільйона. Передусім це відбулося за рахунок боргів, які нещодавно утворилися на ДП «Нігинський кар’єр» — 903,4 тисячі гривень. Майже мільйон! А усе через блокування роботи цього підприємства. Здавалося б, чиновники всіх гілок влади мали б докласти надзусиль, аби розблокувати роботу кар’єру, дати людям можливість нормально працювати та заробляти, але — ні. На спільному засіданні обласної тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат та робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення перший заступник голови обл- держадміністрації Василь Процюк відверто обурювався ситуацією, що склалася в «кар’єрному питанні». Річ у тім, що один з судів переніс своє засідання цієї справи на кілька тижнів, бо йому забракло якихось папірців. Тобто десятки днів люди не матимуть роботи та грошей, бо бюрократам чогось забракло. «Хіба це державницький підхід?» — риторично запитав він, бо папери могли надати суддям протягом кількох годин. Але ж тепер чекати і чекати.

В обласній філармонії відбувся перший всеукраїнський конкурс сучасної інструментальної музики «PRO art», в якому взяли участь молоді українські скрипалі, віолончелісти та піаністи.

Минулого тижня на Хмельниччину завітали гості з Решетилівського району Полтавської області. Неспроста.

Ці слова сказав ще Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у неділю в заяві з приводу своєї відставки з посади глави уряду. І хоч адресував він їх зовсім не собі і не своїм соратникам, а тим, хто, на його думку, штучно створив політичну кризу в Україні, здається, вони найкраще характеризують сутність діяльності очолюваного ним Кабінету Міністрів. Бо якщо озирнутися на список «барвистих обіцянок» і «добрих справ» «уряду камікадзе», то виявиться, що баланс дуже й дуже далекий від ідеального. Особливо щодо анонсованих заледве не на весь світ реформ та плану нещадної боротьби з корупцією. Бо навіть з реформою міліції-поліції, як тепер з’ясовується, не все так успішно і безхмарно, про що свідчать останні скандали з призначенням керівників різних рівнів.

Незвичайним експозиційним залом зустріла відвідувачів Меджибізька фортеця-заповідник на початку цього року: тут виставили для огляду експонати, які були ідеологічним стрижнем першої музейної експозиції 45 років тому.
 Нині, переступивши поріг виставкового залу, ви зустрічаєтесь з катами і жертвами епохи, яка й отримала назву тоталітарної. З музейних фондів «вийшли на волю» творці революції та комуносистеми, увічнені в моноліті селяни, учасники і жертви колективізації. Вже за кілька років після створення перших колгоспів чимало з них завершили життєвий шлях у теплушках та на холодних просторах російського Сибіру…

Спершу мені хотілося тут же виставити за двері цього працівника однієї з комунальних служб міста. Адже він явився на виклик у не зовсім тверезому, скажімо так, стані. Та коли Володимир (справжнє ім’я не називатиму) сумирно попросив кави — стрималася. І, як зрозуміла потім, правильно зробила. Бо, з’ясувалося, у чоловіка була вагома причина перехилити чарчину спиртного посеред робочого дня, до того ж, зі своїм безпосереднім начальником, син якого напередодні відбув на схід — у зону проведення антитерористичної операції. А Володимир не з чуток знає, що там насправді діється. Адже сам дев’ять місяців воював на передовій (лише дещицю з пережитого повідав за кавою. Важко уявити, через яке пекло довелося пройти йому та його побратимам, коли навіть від почутого мені ставало моторошно...)Та Володимирові, вважайте, пощастило: після важкого поранення і тривалого лікування у шпиталі його демобілізували, затим правдами-неправдами він таки отримав посвідчення учасника АТО. До того ж, за ним зберегли робоче місце — і тепер він продовжує працювати, отримуючи хоч і невисоку, та все ж стабільну зарплатню. А от два його товариша, котрі також нещодавно повернулися з фронту, опинилися на узбіччі: роботи немає, у сім’ях щодень скандали, війна геть підірвала психічне здоров’я хлопців — от і спиваються вони поволі.

30 березня — 2 квітня на базі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та обласного спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі наук відбувся IV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики.

То за скільки ж кубів газу потрібно платити громадянам, які не мають лічильника? Останніми днями ця тема — лідер на скандальному ринку блакитного палива. Нагадаємо, що ще рік тому за вигаданими нормами власники лише кухонних плиток сплачували із розрахунку шість кубів на людину за місяць. З торішнього травня урядовою постановою цю норму скоротили вдвічі. А нещодавно (докладніше див. «ПВ» № 29 від 15 березня, «Тарифне свавілля») наш «найбільш гуманний у світі суд» скасував це рішення Кабміну. Наші ж газівники вирішили терміново не тільки знову рахувати по шість кубів, а й вимагають сплатити всю цю різницю у нормах, яка накопичилася за десять місяців — погляньте на останні платіжки! До прикладу, на одну прописану людину намалювали борг у понад двісті гривень. А якщо прописані четверо? А ще й квартира має газову колонку? Тоді вам вигадають заборгованість у понад 2,5 тисячі.

11 квітня до оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області надійшло повідомлення про те, що на території Олешинської сільської ради Хмельницького району виникла пожежа у наметовому циганському містечку. Займання сталося поблизу полігону з утилізації твердих побутових відходів ХКП «Спецкомунтранс».Негайно до місця виклику було направлено чотири відділення 1-ї,3-ї та 37-ї державних пожежно-рятувальних частин обласного центру. Перші підрозділи, які прибули на місце пожежі, не допустили розповсюдження вогню на міське сміттєзвалище. Пожежу площею 300 кв.м було локалізовано і ліквідовано. Під час гасіння евакуйовано 10 осіб. Ймовірна причина пожежі – необережне поводження з вогнем.

Для перевезення пасажирів під час великодніх та травневих свят з 27 квітня по 11 травня Укрзалізниця призначила ще кілька поїздів у західному напрямку. Вони курсуватимуть до Івано-Франківська з Києва та Миколаєва. Загалом до послуг пасажирів вже 21 додатковий поїзд на 76 рейсів на найбільш популярних маршрутах.

Хмельницькій області співробітники податкової міліції та Служби безпеки України припинили діяльність з виготовлення, зберігання та збуту незаконно виготовленої алкогольної продукції, а також перекрили нелегальний канал постачання в країну елітних алкогольних напоїв іноземного виробництва.

У розпалі Всеукраїнська акція «Майбутнє лісу – в твоїх руках». У її рамках на Хмельниччині вже зроблено сотні корисних справ: посаджено понад 50 гектарів лісів, озеленено десятки пам’ятників та меморіалів, очищено від сміття понад десять кілометрів берегів річок і водойм.

Пізньої вечірньої днини у трьох селах Славутського району: Великий Скнит, Рівки та Нараївка — селяни поспішали від оселі до оселі, щоб повідомити тривожну звістку — їхні пасовища можуть віддати в чужі руки. І старі, і молоді, хто в чому був одягнений, рушили на своє сільське віче, аби вирішити, як зарадити біді.

Сусідські переділи, боротьба за межу – це вічна тема регіональної журналістики. Вони як своєрідний  лакмус державності з низів. Здається, чим більш корумповані  державні правові інституції, тим більше накопичується невирішених конфліктів за сусідські метри землі. Спокуса на дурничку відхопити в сусіда бодай кілька метрів земельного наділу, коли навколо, завдяки різним оборудкам, цю землю відкрито дерибанять тисячами гектарів, визнаймо, чимала. Житель Теофіполя Михайло Петрович Сірук за свої законні метри землі, захоплені жадібною сусідкою, воює друге десятиліття. Як саме, чоловік і вирішив розповісти читачам «Подільських вістей».

Феномен визвольної боротьби 40-50 років в Україні, безсумнівно, в тому, що спочатку проти польських, а згодом російських загарбників повстала насамперед молодь. Як правило, це були юнаки й дівчата із заможних, шляхетних сімей. Вони мали велику перспективу навчатися у вишах, стати лікарями, адвокатами, прокурорами, інженерами. Словом, сягнути високих кар’єрних вершин, жити сито і спокійно. Однак є речі й поняття вищі за всякі матеріальні вигоди.  І вони обрали свій шлях: пішли у підпілля,  у боївки, а згодом життєві дороги  привели їх у в’язниці, концтабори Сибіру. Філософія тієї жертовності досить проста: що таке незалежність, воля,  знає лише той, хто готовий загинути заради них. Сказано наче про Тетяну Корольчук.  Про неї, українку-патріотку наша розповідь.

У неділю, 3 березня, 36-річний чоловік, пішов з дому та досі не повернувся. Наразі його місце знаходження невідоме. Востаннє чоловіка бачили у селі Веселівка Красилівського району. Прикмети: зріст 170-175 см, міцної тілобудови. Має коротке русяве волосся. Був одягнений у сіру куртку, спортивні штани та кросівки. У випадку, якщо вам відома будь-яка інформація про місце знаходження Олександра, просимо повідомити за телефонами: (0382) 63-01-89, або (0382) 63-10-86.

 

У Кам'янці-Подільському рідні, колеги, школярі та представники міської влади зустрічали військовослужбовців інженерного технічного батальйону, які в рамках ротації повернулись додому із зони АТО.

Сьогодні вранці до Нетішинського відділення поліції надійшло повідомлення про те, що невідомий зловмисник вдерся до приміщення церкви та викрав пожертви вірян.

Оперативна група з числа співробітників УСБУ у Хмельницькій області блокувала у районі проведення антитерористичної операції виплату пенсій бойовикам незаконних збройних формувань ДНР/ЛНР. 

4 квітня, близько першої години дня, в одній із шкіл трапилась надзвичайна ситуація. Під час перерви, біля молодшого корпусу 17 ліцею невідомий намагався викрасти школярку. Проте дівчинці вдалось вирватись із рук зловмисника.

Лауреатами Четвертого національного конкурсу «Благодійна Україна-2015», який стартував 14 вересня минулого року, стали і волонтери з Хмельниччини. Всього на адресу оргкомітету надійшло 712 заявок від благодійників з усієї України. Нагороджували переможців у 16 номінаціях.

Останнім часом тільки й мови про можливий перегляд вмісту споживчого кошика українця. Востаннє уряд формував його ще у 2000 році. Уже тоді народу пропонувалося їсти так, аби не вмерти з голоду, і одягатися лиш трошки краще жебрака. Бо, якщо на місяць у вашому кошику повинно бути 200 г гречки і 100 г вівсянки, 600 г риби і 1,2 кг яловичини, 300 г твердого сиру і 800 г домашнього (коров’ячого), 5 кг фруктів і 300 г сухофруктів, це викличе у вас оптимізм? Хоча рідний уряд не пожалів для нас із вами картопельки, заклавши її аж 7,9 кг на місяць для однієї особи! Авжеж, навіщо думати про корисніші й якісніші продукти для своїх громадян, якщо можна обійтися звичною картопелькою, ще й смаженою на олії!
Особливий сум викликає те, що витрати на харчування в українців нині становлять 53 відсотки від їхніх доходів. Тому, зрештою, те, що для однієї жінки вділяється на три роки один спортивний костюм, уже ні в кого песимізму не викликає. Бо чи багато нині ходить до спортзалу, а вдома або на городі можна і в дірявих штанях бути.
Але справа в тім, що саме вартість споживчого кошика визначає рівень життя громадян тієї чи іншої країни. Бо у кошику цьому — набір товарів і послуг, необхідних для задоволення наших першочергових потреб у середньому за рік. А ще важливо, що саме за вартістю споживчого кошика визначається величина прожиткового мінімуму і, як наслідок, розмір мінімальної зарплати і пенсії.
Що нині може покласти у свій кошик звичайний українець? Навіть не за цими куцими нормами, а насправді? Про це ми й запитали у мешканців області.

Перед самісіньким ранком ніч — найтемніша. Недарма ж мовиться: доки сонце зійде — роса очі виїсть! Це повною мірою підтвердив минулий тиждень життя України. Так, за кілька годин до своєї відставки, яку Верховна Рада оформила 289 голосами, на генпрокурора Шокіна напав «роботун», який скоріше нагадує «швидку Настю»: по дорозі до парламенту, з якого він вийшов із префіксом «екс», відправив у відставку полум’яного борця з «діамантовими прокурорами» — Давида Сакварелідзе. Так закінчилось гостре протистояння нового і старого в Генпрокуратурі, правди і кривди, честі й безчестя. Протистояння, за яким із затаєним подихом спостерігала не лише Україна — весь світ. Скажу свою думку: для мене очевидно одне — минулого вівторка Давида здолав Голіаф, (хоча в Біблії — навпаки). Здолав підло, застосувавши для розправи над борцем із корупцією принцип колективного доносу, який не використовувався в політиці з часів Сталіна. Адже як інакше можна розцінити «маляву» обласних прокурорів до Шокіна з проханням звільнити їхнього одеського колегу? Думаю, а може обласним прокурорам, зокрема й прокурору моєї рідної Рівненської області, варто було б зосередитися не на пошуку «компромату» на Давида, а на боротьбі з бурштиновою мафією, яка на Рівненщині минулого тижня дійшла до межі, до краю, до прірви, піднявши зброю на правоохоронців і поранивши, вдумайтесь — десятьох (!) поліцейських! Більше, як на Донбасі того дня!

У Міжнародний день поріднених міст, 28 березня, Хмельницький міський голова Олександр Симчишин разом із грузинською делегацією підписав меморандум про дружбу і співробітництво з містом Руставі. Це — перший грузинський побратим нашого обласного центру. На сьогодні міст-побратимів у нас було тринадцять. Втім російсько-українська війна внесла свої корективи в дружбу з російськими містами Твер та Іваново, міцність якої «перевірила» агресія на сході і півдні України.
Отже, дружимо з тими, хто за нас вболіває і бажає допомогти?

Хвиля декомунізації докотилась до невеликого села Русанівці, де мешкає близько трьохсот жителів, і яке нині розташовується в межах Меджибізької селищної ради Летичівського району. Тут з’явиться вулиця імені земляка — Дениса Дзингеля, який віддав життя у боях на Донеччині. Так вирішила громада.

Ми живемо в умовах війни, не лише не оголошеної, але й не названої. Принаймні офіційно. Але трагічні події так чи інакше впливають на кожного українця. На кожного. Хоча, за офіційною статистикою, від подій на сході України постраждало щонайменше 6 мільйонів осіб, які потребують психологічної та соціальної адаптації. З них понад сто тисяч учасників бойових дій, до п’ятсот тисяч членів їхніх родин, понад півмільйона переселенців, 5 мільйонів, які проживають на території, де проходять бойові дії. Та насправді перед війною ще був Майдан, з жертвами, втратами...

...

Тема тарифів і взагалі комунальних послуг останнім часом найпоширеніша серед населення. Надто багато нововведень започатковують наша влада та комунструктури. Газова тема — лідер серед обговорюваних, бо й тарифи захмарні, й надавач послуг змінився. Наразі обговорюють чутки про скасування розрахункових книжок за газ. До редакції надійшов лист від пенсіонера Миколи Бондарчука зі Старокостянтинова:

Найпрестижнішу мистецьку відзнаку краю — обласну Шевченківську премію — в цьому році отримали вишивальниця і лялькарі. За рішенням оргкомітету, лауреатами премії стали  майстер народної творчості України, хмельничанка Ніна Гончарук та  колектив обласного академічного театру ляльок  (директор – заслужений працівник культури України Алла Пундик, головний режисер —  заслужений діяч мистецтв України Сергій Брижань).

Волонтери Ізяславського району Володимир Зуєв, Сергій Хмиз та водій автомобіля Володимир Коротун  повернулися із поїздки  в зону АТО. Крім гуманітарного вантажу, зібраного небайдужими жителями району, на схід  було доставлено 36 адресних відправлень.

У Хмельницькій ДЮСШ № 1 відбулися фінальні ігри чемпіонату обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Колос» з футзалу серед команд колективів фізкультури агроформувань та сільських спортклубів.

У Миколаєві відбулися  фінальні бої міжнародного турніру з боксу.
Вихованці Хмельницької ДЮСШ № 2 «Авангард» Сергій Чайка (75 кг) і Степан Грекул (81 кг)  здобули золоті медалі, а Макс Боруца (91 кг) — бронзову нагороду.

Як повідомляє громадський рух “Сила права”, 29 березня 2016 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області розглянув заяву вдови майора Ярослава Костишина, який загинув в жовтні 2014 року в Авдіївці. За два роки війни на сході України, це перший випадок у судочинстві, де визнається смерть військовослужбовця через агресію Російської Федерації. Документ судового рішення ГР “Сила права” опублікувала у мережі Інтернет.

У Хмельницькому 76-річний чоловік перерізав собі вени на зап’ясті.

— Ми вражені тим, що побачили у Кам’янці-Подільському, бо, чесно кажучи, не очікували, що в невеликому місті застосовуються такі передові технології в системі централізованого опалення, водопостачання та водовідведення,  що у вас повністю автоматизовані всі котельні, водогін. Це ті інновації, які нині використовуються в світі,  — так висловилася представник центральної ради Данії з теплопостачання Піа Ціммерманн, яка взяла участь у технічному семінарі, організованому на базі кам’янецького КП  «Міськтепловоденергія».

До редакції «ПВ» звернулася Валентина Філюк з проханням розібратися в ситуації, яка склалася довкола спадщини, що за заповітом належала їй, а через десять років — зведеному брату. Я вирішила розібратися у цій заплутаній, як згодом з’ясувалося, історії.
Вислухавши представників обох сторін конфлікту, можу сказати одне — у кожного своя правда. Питання лише в тому, в кого вона більша?

Уже не перший місяць Хмельницьку центральну районну лікарню лихоманить.  У №39 «Подільських вістей» від 7 квітня цього року ми вже публікуваливідкритий лист колективу лікарні до депутатів районної ради, в якому люди просили поважати їхнє рішення, підтримати та обрати гідного серед дев’яти претендентів на посаду головного лікаря. За рішенням загальних зборів колективу пропонували затвердити на посту Олександра Польового, завідуючого гінекологічним відділенням районної лікарні. Тоді на сесії, яка відбулася 8 квітня, обранці так і не зробили остаточного вибору. Натомість проголосували за те, щоб кожен із кандидатів пройшов люстрацію.

У Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького обрали нового ректора. Ним став полковник Олег Миколайович Шинкарук, який до цього був тимчасово виконуючим обов’язки ректора.

На заздрість областям-сусідам і всій Україні Хмельниччина розпочала цей рік із розподілу бюджетних лишків. Позитивне фінансово-господарське сальдо дало поштовх до спорудження і реконструкції об’єктів, на які чекали десятки років. Потужною хвилею прокотилася краєм програма енергозбереження, що також з кращого боку вплинула на економічні показники. Утім, як кажуть, спочивати на лаврах ще зарано, бо роботи попереду — непочатий край. Отже, що було втілено в життя і куди спрямовуватимуться зусилля надалі, аналізуємо з головою Хмельницької обласної ради Іваном ГОНЧАРЕМ.

На запрошення війта гміни  міста Тарново Підгурне Тадеуша Чайки 40 кам’янецьких школярів — дітей сімей учасників АТО, матимуть можливість протягом двох тижнів  під час  літніх канікул оздоровитися в Польщі.  
Цей благочинний захід стане можливим завдяки  багаторічним дружнім побратимським зв’язкам Кам’янця-Подільського та польського  міста Тарново Підгурне й зусиллям кам’янецького мера Михайла Сімашкевича.  
— Діти наших військовослужбовців упродовж двох тижнів змістовно  проведуть  час. Польські друзі планують  організувати для них цікаві екскурсії та  розважальні програми. Отож школярі зможуть не лише оздоровитися, а й відпочити та забути про ті дорослі проблеми,  з якими їм, на жаль, доводиться зіштовхуватися. Думаю, кожен розуміє, як психологічно впливає на дітей те, що вони місяцями не бачаться зі своїми батьками, які зі зброєю в руках захищають незалежність та цілісність України, — зазначив Михайло Євстафійович.
Міський голова також поінформував, що кошти  на перевезення школярів  виділять із міського бюджету. З ними поїдуть і супроводжуючі особи —  психолог, лікар та педагог-організатор.

Не стало ще одного українського патріота. Хмельниччина попрощалася зі своїм героєм — двадцятиоднорічним Євгеном Андріюком, радистом загону восьмого окремого полку спеціального призначення, уродженцем Деражні. Ще двадцять першого серпня солдат вирушив боронити свою країну, та зовсім нетривалою була його участь в антитерористичній операції. Уже 29 серпня  важке поранення в голову обірвало його молоде життя.
Трагедія сталася під Іловайськом, коли Євген намагався вирватися з оточення. Рідні та близькі до останнього сподівалися, що хлопець живий і переступить поріг отчого дому, хоч зв’язок з ним і обірвався. Не судилося… Повернувся Євген під звуки траурного маршу. Сім місяців пошуків та очікування, надії та відчаю рідних. Завдяки ДНК експертизі вдалося ідентифікувати загиблого. Євген Андрощук був похований першого жовтня на Кушугумському кладовищі у Запоріжжі на Алеї невідомих учасників АТО.
Хмельничани попрощалися з героєм на майдані Незалежності.

Наодинці
Крупинки свого  щастя Ольга Данилівна намагається зібрати докупи,  сидячи довгими самотніми годинами в ліжку. Про приємне думати краще — так можна було б обманути час, який навалюється на хворе тіло як важка брила. Однак нічого не виходить. Спогади просіюються, мов пісок крізь пальці. У руці ж замість «золота» залишається тільки мокра від сліз хустинка. Та яке ж воно те щастя в дитини та сироти війни? Його, як кажуть у народі,  як не було змалку, то не буде й до останку.

Індекс споживчих цін у березні порівняно з попереднім місяцем по області дорівнював 111,7 відсотка, по Україні (без урахування тимчасово окупованих територій на півдні та сході) — 110,8 відсотка.

Що думають наші громадяни, потенційні отримувачі субсидій, про теперішній, спрощений, механізм надання цієї державної допомоги і, взагалі, який у них настрій нині, в час тотальної дорожнечі, драконівського, воістину антинародного, підвищення тарифів?

Близько полудня в обласному центрі на проспекті Миру,  біля будівлі Хмельницькгазу, 53-річний водій вантажівки DAF збив та переїхав 9-річного хлопчика. Сталося це на пішохідному переході (як стверджують очевидці) чи поблизу нього, встановить слідство,  наголошують у секторі зв’язків з громадськістю УМВС України в області. Втім єдиної дитини у сім’ї, на жаль, вже не вернути…

Давня істина: правду приховати ще нікому не вдавалось. Історія, раніше чи пізніше, відкриває таємниці. Так сталося і з народовбивством у роки Великого терору.
На презентації книги п’ятої «Реабілітовані історією. Хмельницька область», що відбулась у відділі краєзнавства наукової бібліотеки ім. М. Островського, доктор історичних наук Леонід Місінкевич наголосив: видання, як і попередні чотири томи, продовжує публікувати списки прізвищ колишніх в’язнів, зокрема Теофіпольського, Хмельницького районів і міста Хмельницького. Оприлюднено імена 9087 репресованих осіб, з яких безпідставно розстріляно 2138, решту позбавлено волі і депортовано. Разом із батьками було репресовано 2010 дітей.  Увагу читачів приверне ґрунтовне науково-документальне дослідження «Польська меншина Поділля під прицілом спецслужби тоталітарної держави у 1920-1930 роках», низка засекречених документів, статистичні матеріали. Виступаючі науковці Олександр Григоренко, Юрій Блажевич, Борис Кузіна справедливо відзначили титанічну роботу редколегії у розкритті страшної правди радянської доби. Такі книги – це своєрідний пам’ятник-мартиролог і водночас вирок тоталітарній державі.

Голова Деражнянської РДА Олег Веселовський,  незважаючи на новий для себе статус, — людина не нова  в районі. Останній рік працював заступником голови районної ради, до того — керуючим справами виконавчого апарату, юристом райради. Попри молодий вік, неповних 33 роки, досвіду і знань йому -— не позичати.  Він добре орієнтується в соціально-економічному житті району, знає його реальний стан і потенціал. Як прагматик і реаліст, чудово усвідомлює, що за короткий термін перебування на посаді голови райдержадміністрації  дива не створиш. Прекрасно розуміє й те, що у непростий час доводиться брати на себе відповідальність. Україна стоїть на порозі масштабних змін. Змін в усьому: від економіки до територіально-адміністративного устрою. Про це та інше — у нашій розмові з О. І.  Веселовським.

У квітні кілька районів Хмельниччини першими отримали керівників державних адміністрацій. Серед новопризначених голів — Олександр НАГУРНИЙ. Йому довірили Полонський район. До речі, на сьогодні це наймолодший очільник держструктури в області. Йому лише двадцять дев’ять років.

Позавчора  у Хмельницькому кооперативному торгівельно-економічному інституті розпочався  чемпіонат України з боксу серед молоді, який триватиме до третього травня.
Понад 200 спортсменів з усіх куточків  держави змагатимуться за звання найсильніших  та право вибороти місце у молодіжній збірній для участі в світових та європейських змаганнях.  Турнір проходить за підтримки благодійного фонду «Благородні серця» і  народних депутатів від Хмельниччини Олександра Гереги та Андрія Шиньковича.

Хмельницька громада Родового вогнища Рідної православної віри відзначила свято Ярила (Орія) — бога весняного (ярого) сонця, пристрасті, весняних польових робіт, захисника і сівачів, і воїнів.

Хочеться незабутніх емоцій та яскравих вражень? Тоді вам сподобаються роботи одеського художника Григорія Вовка, якими можна помилуватися у Хмельницькому обласному художньому музеї. Там вперше відкрилася виставка робіт цього автора під назвою «Імпровізація душі». Григорій Вовк порадував подолян саме абстрактними картинами, хоч пише і в реалістичній манері.
Художник-одесит переконує, що в абстракції є логіка. Щоб створювати свої картини, йому необхідно постійно спостерігати за навколишнім світом, помічати деталі, які для більшості людей є буденними. Усього на суд публіки представлено 25 полотен, переважно останніх років. Своє сприйняття світу автор передає у картинах через колір, напівтони, емоції. Таємничий та різноманітний світ полотен захоплює та зачаровує, кожен тут знайде щось своє, зрозуміле лише йому.
На полотнах Григорія Вовка часто можна побачити геометричні фігури, ламані лінії, завдяки яким автор створює неповторні образи. Надихає художника Біблія. Основним напрямком своєї творчості митець обрав «духовний інтенсивізм», за його власним поясненням. Цей напрямок пов’язаний з переживаннями й чистотою душі, а також це індивідуальне сприйняття світу і передача його через емоційну сферу.

В обласній дитячій бібліотеці імені Тараса Шевченка відбувся III підсумковий етап обласного конкурсу «Найкращий читач Хмельниччини — 2015». За звання найерудованіших книголюбів змагалися 54 учасники з районних, сільських, міських бібліотек, переможці двох попередніх етапів.

Друга світова війна  розпочалася 2 вересня 1939 року і закінчилася у вересні 1945 року для більшості країн світу, але не для України. Останній бій прийняв підрозділ УПА під командуванням сотенного Володимира Кудрі («Роман») 8 липня 1955 року в с. Сушки Коростенського району Житомирської області.

П’ятнадцятого квітня на Рівненському полігоні помер тридцятитрирічний солдат із Красилова. Його знайшли мертвим  вранці у наметі, причину смерті встановлюють. У секторі зв’язків із громадськістю Костопільського (Рівненщина) райвідділу міліції повідомили, що солдат був мобілізований
11 березня цього року. Одружений, мав малолітню дитину.

http://nashgorodok.km.ua/images/novyny/0415/40/01/004.jpg
Оплакує свого земляка і Городоччина. Інструктор із водіння сорокарічний Микола Верхомій, переміщаючи техніку з боксів на полігон, зазнав тяжких травм. Солдат служив у військовій частині міста Яворів на Львівщині. Микола Миколайович був для солдатів хорошим вчителем та наставником. Підготував багато бійців, які нині служать  у зоні  АТО.
Похоронили Миколу Верхомія в рідному селі Підлісний Олексинець.

Кращим освітянам області вручено традиційну премію імені Миколи Дарманського

На завершальну стадію вийшов чемпіонат України з футзалу серед команд екстра-ліги. Хмельницький «Спортлідер+»  вперше  реально претендує на нагороди. Попередній етап змагань він завершив на другому місці.
 У чвертьфіналі, де боротьба велася до двох перемог, наші земляки  спершу поступилися в Покровському «Титану-Зорі», але вдома двічі обіграли суперника. У півфіналі хмельничанам протистоїть «Ураган» з Івано-Франківська. Перші два матчі в рідних стінах «Спортлідер+» виграв — 1:0 і 6:2. Достатньо здобути ще одну перемогу в гостях, щоб мати, як мінімум, срібні медалі.

До 82-річної жительки села Пашківці Старокостянтинівського району завітали дві молоді жінки і сказали, що збирають гроші на допомогу бійцям АТО.
Бабуся дала «волонтеркам» п’ять гривень, але замість вдячності ті стали… вимагати у старенької усі її заощадження. Відмова ж, зауважили, загрожувала смертю. Бабуся, розповідають у секторі зв’язків з громадськістю УМВС України в області, принесла 12 тисяч гривень — усе, що у неї було, й благала, аби хоч щось залишили на прожиття. «Совісні» жінки залишили… 100 гривень, та замість них наказали зняти золоті сережки.

Посадовця податкової міліції міста Хмельницького визнали винним у вимаганні та отриманні хабара.
Доведено, що податківець за непроведення перевірки та неперешкоджання підприємницькій діяльності, вимагав у приватного підприємця 5000 гривень. Чотири тисячі з них одержав.
За вироком суду винному призначено покарання у вигляді ув’язнення строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки, з конфіскацією майна, крім житла. А також його позбавили спеціального звання — підполковника податкової міліції, повідомили у прес-службі прокуратури Хмельницької області

Правоохоронець, перебуваючи на посаді начальника сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю одного з відділів міліції, разом з оперуповноваженим СДСБЕЗ, за попередньою змовою, у квітні 2014 року одержали 15000 гривень неправомірної вигоди від директора товариства з обмеженою відповідальністю. За цю суму пообіцяли йому не ініціювати питання про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей щодо підробки ним документів для отримання банківського кредиту.

Місто Лубни, що на Полтавщині, прийняло фінальну частину чемпіонату України з волейболу в Дитячій лізі серед дівчат 2002 року народження і молодших.
Вісім кращих команд країни були розділені на дві групи. До групи «А» увійшли ДЮСШ  Деражня Хмельницької області, «СДЮШОР-2» Полтава, ДЮСШ «Юність» (Біла Церква Київської області), «ДЮСШ-2» Кременчук Полтавської області. Група «Б» складалася з команд «Спортінтернат-ОДЮСШ» Запоріжжя, ДЮСШ «Медівка» Медівка Вінницької області, ДЮСШ «Орбіта» Запоріжжя і ОДЮСШ Луцьк.
Чемпіонське звання вперше у своїй історії вибороли деражнянці. У фіналі вони здолали  «Спортінтернат-ОДЮСШ» — 3:1. Склад переможниць, яких виводила на майданчик тренер Юзефа Слівінська, є таким: Ірина Чорна, Міла Грабчак, Анастасія Хорик, Маріетта Кіракосян, Ольга Мельник, Тетяна Корунець, Анастасія Калинюк, Олена Чабан, Юлія Ковалик та Катерина Ткаченко.

Чемпіонат Європи з регбі-15 серед юніорів до вісімнадцяти років у групі Б, який приймала французька Тулуза, приніс збірній України перше місце і підвищення в класі.
Наші спортсмени послідовно здолали збірні Сербії —  28:3, Чехії — 19:17 та Литви — 43:8. У складі чемпіонів золоті нагороди отримали хмельничани: Роман Гуцалюк, Олексій Білик, Валерій Міль. У 2016 році команда України буде виступати в групі А, замінивши збірну Швеції.

В олімпійському національному спортивному центрі «Конча-Заспа» на Київщині відбувся чемпіонат України з фехтування, на якому Хмельницьку область гідно представили шаблісти з Нетішина.
Так, в жіночому турнірі наша Аліна Комащук лише одним ударом (14:15) у фіналі поступилася лідеру світового рейтингу, діючій чемпіонці світу Ользі Харлан з Миколаєва. До її «срібла» додала «бронзу» Ольга Жовнір, котра в півфіналі теж зазнала поразки від Харлан.
Серед чоловіків Дмитро Бойко завоював срібну медаль, програвши в фіналі лідеру всеукраїнської класифікації одеситу Андрію Ягодці. Ще одну срібну медаль він отримав разом з членами збірної області Дмитром Пундиком, Олегом Штурбабіним та Олександром Торчуком після поразки (36:45) від збірної Києва в командних змаганнях.
Наша жіноча команда у складі Ольги Жовнір, Галини Пундик, Аліни Комащук та Ірини Щукли мінімально (44:45) поступилася миколаївкам, зупинившись на другій позиції.
За підсумками національного чемпіонату визначиться коло фехтувальників, які будуть представляти в поточному році Україну на європейському та світовому чемпіонатах, а також поборються за ліцензії на Олімпіаду-2016. Старт відбору до Ріо-де-Жанейро розпочався 1 квітня.

Стабільно на високому рівні виступає останнім часом збірна нашої області на всеукраїнських змаганнях з кульової стрільби. Чергового успіху земляки досягли на ХІІ-й літній універсіаді у Львові. Набравши у підсумку 1638 очок, команда впевнено здобула перемогу, набагато випередивши найближчих конкурентів.

Платіжки за комунальні послуги за новими тарифами ще не встигли дійти до громадян, а вони вже їх аналізують. І роздуми в них, що очевидно, безрадісні. Редакція отримала лист від О. Новіцького з міста Деражні.

У Славуті відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам АТО.
Півроку тому війна на сході забрала життя двох славутчан, сміливих і відважних чоловіків. Аби пам’ять про земляків залишилася на довгі роки, на території НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів, гімназія» № 5 відкрили пам’ятну дошку полковнику Вадиму Сускому, а ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 — старшому сержанту Андрію Повстюку. Освятив меморіальні дошки настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці отець Микола.
Рідні загиблих воїнів отримали відзнаки щодо присвоєння звань «Почесний громадянин міста Славути». На заходах були присутні друзі, однокласники, вчителі, бойові побратими загиблих, представники учнівської молоді, органів місцевого самоврядування Славутчини, громадських організацій, а також народний депутат України Роман Мацола.

Кам’янець-Подільський давно здобув славу туристичної Мекки та фестивальної столиці Поділля. Минулих вихідних тут стартував регіональний туристичний сезон.

Минулими вихідними в Шепетівці знайшли мертвим  (з вогнепальним пораненням  у груди) працівника міліції.  Правоохоронець був у формі, поруч лежала табельна зброя,  розповідають у секторі зв’язків з громадськістю УМВС України в області.
Тридцятичотирирічний чоловік працював дільничним інспектором у Ізяславському районному відділі міліції. За цим  фактом прокуратура Шепетівського району відкрила  кримінальне провадження за ст. 115 (навмисне вбивство) Кримінального кодексу України. Ведеться слідство.

У Хмельницькому, від супермаркету «Таврія» до пішохідного містка, цієї весни посаджено понад 500 лип, беріз, кленів, дубів червоних. Сквер через якихось п’ять років став би окрасою обласного центру. Та не судилося...
«350 ям замість саджанців виявили правоохоронці, — поінформували нас  у секторі зв’язків з громадськістю УМВС України в області. — Відкрито кримінальне провадження». Оце так! І якому ж це нелюду чи, точніше нелюдам, так конче треба було саджанців декоративних порід?..
Висадили ж десь крадії деревця, яким не судилося гойдати своє гілля в унісон плесу Південного Бугу, чи може, продали? Це встановлять відповідні органи.

Доля України нині непокоїть весь світ. За останні дев’ять місяців у Європейському Союзі відбулося 222 зустрічі щодо нашої держави. Призвідником стурбованості передусім стали дії біснуватого Путіна, який спершу нахабно анексував Крим, а потім руками своїх посіпак-сепаратистів розв’язав війну на Донбасі. Санкції світового співтовариства, ізоляція Росії, що призводять до падіння її економіки, трохи пригасили загарбницький шал. Однак Росія і самопроголошені ДНР та ЛНР грубо топчуться по Мінських угодах, які мали б забезпечити мир на цій багатостраждальній землі.

На вулицях районних центрів Хмельниччини та й у Хмельницькому часто можна побачити людей, які просять у перехожих милостиню. Мотивація у кожного різна: лікування дитини, рідних, на проживання та їжу. І хоч розум зазвичай підказує, що це своєрідний бізнес і заробляння грошей, як би жорстоко це не звучало. Але… Рука таки тягнеться в кишеню і дістає гроші. Шкода… Наприклад, старенької бабусі, яка просить кілька копійчин, як їй не подати? Покрите зморшками, як сіткою обличчя, спрацьовані руки, не одяг, а лахміття. Серце стискається від побаченого.

Тиждень-другий, і на розлогих ланах Кам’янеччини загудуть потужні трактори, ведучи за собою високопродуктивні посівні агрегати. Чи готові нині селяни найбільшого в області аграрного району до проведення посівної кампанії? Як провести її в умовах девальвації гривні, різкого підвищення цін на добрива, пальне, запасні частини? Про ці та інші проблеми розмовляємо з начальником управління агропромислового розвитку Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації Ігорем ГАЄМ.

Тема субсидій нині чи не найголовніша. Практично в кожної людини, яка хоче оформити субсидію, виникають питання, на які вона відповіді не знає.
Сьогодні на запитання  наших читачів відповідає директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Світлана Лукомська.

До Хмельницького прибув зведений загін роти особливого призначення «Богдан». За день до цього  на схід вирушили сорок п’ять їхніх колег.

У будь-якого підприємства, як і в людини, своя доля, своє обличчя, власна біографія, своя  дорога — зростання та утвердження.  Все це було аж до злетів і падінь  на нелегкому шляху — розвитку державного підприємства «Нігинський кар’єр», створеного у тридцятих роках  минулого сторіччя на теренах  Кам’янеччини. А все тому, що його продукція в різні часи користувалася не однаковим попитом. Особливо процвітав, мав стабільність, неабиякі прибутки колектив гірників, коли на повну потужність працювала цукрова галузь, яку він забезпечував вапняковим каменем, розвивався агропромисловий комплекс, на розкислення грунтів якого щороку вироблялося сотні тисяч  тонн вапнякового борошна.

У складний для країни час кожний небайдужий українець старається допомагати нашим воякам, які захищають мир та цілісність Батьківщини. Не відстають також ізяславчани. Стараються підтримувати бійців хто чим може.  Як говорять: «З миру по нитці –– бідному сорочка». За таким принципом і працюють небайдужі жителі району.

Повідомлення в деяких медійних засобах про гіпертоксичну шизофренію Путіна спершу викликали в мене лиш думку, що коли це і правда, легше від того нікому не стане.  Ні Україні, ні світові в цілому, ні навіть Росії. Недаремно ж по-іншому цю болячку називають кесаревим божевіллям. А президенти, вожді і царі мали би бути при здоровому глузді.

Справжнім яскравим святом   надовго запам’ятається нинішній Великдень  дітям  Кам’янеччини. Ще б пак! Сотні з них цьогоріч  у храмах  вперше  освячували власноруч  розмальовані писанки. А опановували  вони  секрети  цього мистецтва під час майстер-класів, які відбулися в багатьох населених пунктах району.

Ініціатором і натхненником  навчання цього неповторного, на жаль, у багатьох місцях забутого українського ремесла, яке бере свій початок із сивої давнини, став відомий на Поділлі  сільгосптоваровиробник, справжній хранитель народних традицій, директор ТОВ «Агросолюшнс» Віталій Завадський.  Близько двох тижнів зорганізована ним група майстрів-писанкарів спільно з волонтерами у рамках проекту  «Подільський Великдень»  давали уроки писанкарства  як для дітей,  так і для дорослих у школах району та  храмах міста, в яких було задіяно близько семи сотень учасників. Усі вони взяли участь у різноманітних конкурсах, підсумки яких  підбили другого дня Пасхи в районному центрі культури і мистецтв  «Розмай». Кошти на призи переможцям, як  і на  витратні матеріали для писанкарства та організацію проведення майстер-класів, виділив особисто Віталій Завадський. Також усі учасники великодніх заходів отримали  книгу Сергія Боднаря «Подільська писанка».
Місто над Смотричем теж приємно подивувало своїх мешканців та гостей — напередодні Воскресіння Христового тут,  біля міської ради,  встановили  двохсоткілограмову металеву писанку, виготовлену місцевим ковалем Ростиславом Пугачем. Розмальовували  великоднє яйце студенти професійного художнього ліцею впродовж двох днів.   Візерунок, який створили цього року,  наступного мінятимуть.  Відмінність кам’янецької від інших писанок України в тому, що вона «жива», адже обертається навколо своєї осі.

Старосинявський районний суд визнав винним у вчиненні кримінальних правопорушень одного з місцевих сільських голів.
Державний обвинувач у суді довів, що посадовець підписав і завірив печаткою підроблені протокол сесії сільської ради та проект рішення про виплату йому премії як матеріальної допомоги. На підставі цих сфальсифікованих документів йому незаконно нараховано 2670 гривень. При цьому питання про виплату сільському голові премії на сесію не виносилось та  депутатами не розглядалось.
Як повідомили у прес-службі обласної прокуратури, за вироком суду засудженому призначили покарання — 2 роки позбавлення волі з позбавленням права на 2 роки обіймати посади, пов’язані з розпорядженням бюджетними коштами, з іспитовим строком півтора року. 

Ярмолинецький районний суд виніс обвинувальний вирок щодо колишнього працівника відділу Державної виконавчої служби.    
Державний виконавець пообіцяла місцевій жительці за 1000 гривень «винагороди» не вживати заходів із заборони виїзду цієї громадянки за межі України, котра за рішенням суду є кредитним боржником перед банком. Після одержання вказаної суми, намагалася заховати кошти, однак її викрили правоохоронці.
Засуджена повністю визнала себе винною в інкримінованому злочині. Їй призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень, із позбавленням права обіймати відповідні посади строком на два роки, з конфіскацією отриманих внаслідок вчинення злочину коштів.  
Під час досудового слідства її звільнили з посади, інформує прес-служба прокуратури Хмельницької області.

Прокуратура Ярмолинецького району, спільно зі співробітниками УСБУ в області, виявила факт службового підроблення експертних документів службовими особами одного з місцевих товариств з обмеженою відповідальністю.
Встановлено, що в лютому 2015 року департамент Міністерства екології та природних ресурсів України видав  товариству ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Тобто їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення чи утилізацію. Водночас у прес-службі обласної прокуратури повідомляють, що з метою отримання цієї ліцензії ТОВ подало до Мінприроди пакет документів із позитивним висновком санітарно-епідеміологічної експертизи, який насправді органами Держсанепідслужби не видавався.
За цим фактом прокуратура району внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення.

У Хмельницькому проходив чемпіонат України з універсального бою серед юнаків та дівчат середнього і старшого віку.

Чемпіонат України з вільної боротьби серед чоловіків та жінок, що проходив у Харкові, приніс чимало позитивних емоцій і нагород подолянам.

Чемпіонат Європи з важкої атлетики в грузинській столиці Тбілісі  завершився тріумфом для жіночої збірної України.

Більшості полончан знайомий невисокий кремезний підліток, який майже кожного базарного дня разом із волонтерами збирає кошти для потреб АТО. Він був незмінним прапороносцем на всіх Народних Віче з часів Майдану. Десятилітній Володя Кукурудза виховується у родині активістів-волонтерів. До його будинку часто навідуються хлопці, які виконують свій громадянський обов’язок у зоні проведення АТО, з більшістю з них він товаришує і частенько зідзвонюється, розповідаючи про шкільні будні та місцеві новини. Разом з мамою та її подругами допомагає готувати смачні домашні страви хлопцям на передову, разом із татом розвозить посилки та передачі, допомагає вантажити їх у авто, що відправляються в зону АТО.

Ще торік у читальному залі  Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки було створено клуб  «Разом», що активно займається проблемами переселенців у нашому краї і який активно підтримує благодійний фонд «Ксена», очолюваний Оксаною Устіновою.

До жительки Кам’янця-Подільського зателефонували. Додзвонювач, який представився слідчим, повідомив, що її син вчинив тяжкий злочин і наступні десять років проведе за ґратами. Втім, відразу втішив: справу можна залагодити, якщо впродовж 30 хвилин жінка перерахує чималу суму.
Схвильована матір, кажуть у секторі зв’зків з громадськістю УМВС України в області, й на хвильку не вимикаючи  телефон, виконувала всі вказівки шахрая. Сину ж подзвонила, коли на вказаний рахунок переказала 21 тисячу гривень. А він, виявляється, був на роботі і… навіть не здогадувався про свої «проблеми».
Інший потерпілий рятував сина від кримінальної відповідальності за збут наркотиків. Псевдоміліціонер повідомив чоловікові, що за годину сина «закриють», але є можливість владнати проблему.
…На шахрайський рахунок наляканий чоловік перерахував 20 тисяч гривень. А син був вдома й теж, як мовиться, ні сном, ні духом не відав про те, що «попався на збуті наркотиків».

Слідчий відділ прокуратури Хмельницької області спільно зі співробітниками відділу внутрішньої безпеки в області ДВБ МВС України встановили факт  вимагання та одержання хабара інспектором з адмінпрактики відділення ДАІ одного з районів.
Встановлено, що міліціонер вимагав 7000 гривень у водія, стосовно якого працівники Державтоінспекції склали протокол за керування автотранспортом у стані алкогольного сп’яніння.  Інспектор ДАІ погрожував водієві, що в разі несплати коштів його  позбавлять права керування транспортним засобом.
Під час одержання обумовленої суми біля приміщення відділення Державтоінспекції вимагача затримали правоохоронці, хабар вилучили.
Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, інформують у прес-службі обласної прокуратури.

Нинішнього року Україна відзначає 200-ліття від дня народження Михайла Вербицького — автора музики національного Гімну і 150-річчя першого його виконання.  Господнє провидіння об’єднало у цьому творі двох його авторів: галичанина  Михайла Вербицького і киянина Павла Чубинського. А наш  Гімн  духовно об’єднує українців у буремний  час минулих і нинішніх випробувань та звитяг.

Минулого четверга кам’янецька земля прийняла в своє лоно ще одного захисника Вітчизни — Руслана Коношенка. Поховали його з усіма військовими почестями на Алеї слави міського кладовища поруч із чотирма героями-кам’янчанами, які теж віддали життя, захищаючи цілісність і незалежність України від російського агресора. 

Як дивно влаштоване наше суспільство: убивство двох українофобів — Калашникова і Бузини — раптом відтіснило на другий план всі проблеми в Україні: і війну, і призначення керівника Антикорупційного бюро, і повернення в Україну зі швейцарських банків коштів Януковича та ще двох десятків його поплічників, і початок судового процесу проти Кабінету Міністрів, який не переглядав складових прожиткового мінімуму вже 15 років, і річницю підписання Україною політичної частини Асоціації з Євросоюзом, і ще багато чого, що відбулося в державі. Вже ці дві події претендують навіть на назву найважливіших за минулий тиждень. І як це завжди буває після резонансних злочинів, кожна політична сила намагається максимально використати їх у своїх цілях. Та робиться це так цинічно, що за тими піар-потугами губляться й самі жертви.

Останні місяці й дні живемо, наче на краю прірви. А нині ще й відчай з’являється... Не Путін лякає, з ним усе зрозуміло, а наші вурдалаки, які «во врем’я люте» ділять портфелі й «обустроюють точки» біля грошових потоків.

 Каву любить кожен, але не всякого дня і не всякому вдається покуштувати цей напій, приготовлений на сонці. Вам не почулося. Саме завдяки сонячній енергії турка кави, попри те, що небесне світило то з’являлося, то ховалося за хмарами, закипала за 13 хвилин. Усіх бажаючих хмельничан працівники та волонтери Національного екологічного центру України пригощали ароматною кавою та розповідали, як такий «сонячний» чудо-виріб можна змайструвати вдома.

Обідньої пори у центрі Хмельницького зайнялася «Цукерня». Густий чорний дим, перебиваючи звичні аромати смачної кави, повалив із вентиляційної труби кафе…
Рятувальники приїхали відразу й спрацювали доволі оперативно та злагоджено, не давши полум’ю перекинутися на сусідні приміщення, попередивши таким чином масштабну пожежу. «Процес гасіння ускладнювало щільне розташування будинків, — кажуть у прес-службі ГУ ДСНС України в області. — Тож до гасіння пожежі залучали 36 чоловік особового складу ДСНС на 11 одиницях пожежної та спеціальної техніки, працівників міліції, медиків, аварійні служби газу та енергетики».
Стихія знищила покриття та перекриття на площі понад 200 квадратних метрів, попсувала веранду громадського закладу… На щастя, жертв на пожежі не було. Її причина та збитки встановлюються.

У скрутному сьогоденні минуле видається рожевим. Це наче світлий спогад літньої людини про далеке дитинство. Мій співбесідник твердить, що «так не крали тоді, як зараз». Невдоволення, хоч нашпиговане болем і нервозністю, я вірю в його щирість і вболівання за нашу державу. Чоловік то на хвилинку-другу вмовкає, то поспішливо видає факти, нахапані з телевізійних каналів і поширених чуток. «Позбулись одних злодіїв, уже чуємо про хапуг нової влади», — промовляє розчаровано. Згоджуюся, що давня хвороба липкорукості живуча, її ще не скоро позбудемося. Жадоба збагатитися на дурняк — не теперішня, але й бурчати, що всі, хто у владі — негідники, мабуть, не варто. Ось ви заявляєте, що «при Союзі» керівники держави не крали, тому й порядок був. Навіть, аби «доказам» надати особливої ваги, заявляєте, що в Брежнєва після смерті виявили всього 800 рублів (?) на ощадкнижці. А донька Галина безбожно пила. І пляшки на московських вулицях збирала. Отак! І чомусь батько не нахапав мільйонів, а міг і дітей, і внуків забезпечити. Посада найвища не дозволяла, про державу дбав. І не лише він один «прожив по совісті».

Навіть у важкі часи, що випали на долю військових, є місце й хорошим новинам, які піднімають бойовий дух. У Старокостянтинівській авіаційній бригаді особовий склад та гості змогли розділити радість новоселів на урочистій церемонії відкриття гуртожитку на території військової частини.

Український телевізор – унікальна територія: на одному каналі — цілодобова інформація про воєнні події, про руїни і смерті, про звірячу агресію окупанта, про путінський цинізм, на іншому — цілодобові російські серіали. На всі смаки!

Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету надало десяти суб’єктам господарювання обов’язкові для розгляду рекомендації щодо приведення цін на хліб та хлібобулочні вироби до економічно обґрунтованого рівня.

Правління Національного банку України прийняло постанову № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».

Сьогодні немає, напевно, родини в Україні, яка не допомагає учасникам АТО та постраждалим на війні. Хтось перераховує останню гривню із мізерної пенсії, хтось віддає свій будинок для переселенців, а хтось сам вирушає на війну із допомогою. Але всі разом і кожен зокрема роблять спільну справу.

Учні Заслучненської, Щиборівської, Радісненської ЗОШ I-III ст., Красилівського НВК «Гімназія та ЗОШ І ступеня», Красилівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, Красилівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, Красилівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3, Красилівського районного будинку творчості дітей та юнацтва разом із педагогами взяли участь в акції, організованій волонтерами, на допомогу українським воїнам у зоні АТО. Упродовж двох місяців вони сплели понад 20 метрів маскувальної сітки, яку разом із учнівськими малюнками, адресованими солдатам-захисникам України, відправлено за призначенням.

На території Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького небавом виростуть два 96-квартирних будинки для персоналу закладу та членів їхніх сімей. Святкувати новосілля щасливі власники квартир зможуть уже на початку наступного року, а перед Великоднем урочисто заклали капсулу часу та перший камінь будівництва житлового будинку, першого, поки що.  Подія неабияка, адже більше десяти років не проводився розподіл житлової площі для хмельницьких прикордонників. На квартирному обліку в загальній черзі перебуває 274 родини військовослужбовців,  27  з яких —  учасники бойових дій.

18 квітня 2015 року з 10.00 до 15.00 год. в усіх районних та міських відділах міліції Хмельницької  області  прийматимуть громадян представники Міністерства внутрішніх справ України.
У місті Хмельницькому представники МВС України  прийматимуть громадян  18 квітня з 10.00 до 15.00 за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, приміщення УМВС України в Хмельницькій області.
Записатися на прийом у місті Хмельницькому  чи отримати додаткову інформацію можна за телефоном (038-2) 69-25-66 або за телефоном вашого райвідділу міліції.  

Військових, які дислокуються у Кам’янці-Подільському та на Львівщині, будуть навчати саперній і медичній справам.

За словами премєр-міністра Канади Стівена Харпера, усі представники їхньої держави визнають суверенітет та територіальну цілісність України. До того ж прем’єр запевняє, що канадці ніколи не визнають окупацію Росією Криму чи інших регіонів України. Для того, щоб допомогти українцям боротися з ворогом, у Центр розмінування у Кам`янці-Подільському та Міжнародний центр миротворчості та безпеки, що розташований у Яворівському районі Львівської області, направлять двісті інструкторів Збройних сил Канади.

Голова Чемеровецької райдержадміністрації Олександр Стахурський зустрівся із бійцями АТО, які сьогодні перебувають у  ротації, та із членами сімей військовослужбовців.

Звістка про те, що після побиття до стаціонару Полонської лікарні доправлено священика католицького костелу, швидко поповзла містом. Люди не йняли віри, що спокійний і врівноважений вікарій парафії святої Анни, який до того ж є досвідченим водієм, міг бути замішаним у дорожньо-транспортних «разборках».

Сподіваються, що після цього кондитерський виріб стане трендовим для міста.

25 та 26 квітня у Кам’янці-Подільському відбудеться фестиваль «Кам’янець – острів скарбів». Крім екскурсій древнім містом, краяни готують чимало цікавого. Наприклад, планують на очах у гостей із кексів створити солодку Фортецю. Для цього необхідно спекти три тисячі кексів. За словами міського голови Кам’янця-Подільського Михайла Сімашкевича, форми для цих кондитерських виробів уже замовили в Польщі. Привезуть їх після Великодня. —  Із цих трьох тисяч кексів п’ять сотень запакують у розфарбовані дітьми пакунки та відправлять нашим захисникам на схід. Решту куштуватимуть жителі Кам’янця та гості міста, — розповідає міський голова. До слова, випікати кекс з родзинками за власним рецептом будуть працівники місцевого підприємства «Український кристал».

14 квітня 2015 року на виконання ст.20 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” (із останніми змінами від 02.03.2015 р.) у приміщенні господарського суду Хмельницької області відбулись збори суддів. За результатами таємного голосування головою суду терміном на два роки обрано Сергія Івановича Крамара. Кандидатуру підтримали сімнадцять суддів із дев’ятнадцяти присутніх.

Саме стільки часу працівники газети «Подільські вісті» не можуть отримати житло, придбане ще у далекому 2002 році. Час невпинно спливає, стрімко девальвує гривня, а такого бажаного житла й досі  немає.

За підтримки обласного відділення НОК України в Кам’янці-Подільському відбувся Х турнір з легкої атлетики пам’яті відмінників освіти — першого майстра спорту зі стрибків у висоту з Хмельниччини Бориса Одінцова та вчителя-методиста вищої категорії В’ячеслава Шмирка.

У палаці спорту СК «Енергетик» міста Нетішина  відбувся всеукраїнський турнір з фехтування на шаблях «Золотий клинок — дитяча ліга 10-13» за участю 79 юних спортсменів із семи міст  держави, де культивується цей  олімпійський вид спорту.
Черговий етап «Дитячої ліги» в Нетішині присвячувався Міжнародному дню спорту заради розвитку та миру.  Учасники  змагань мали змогу ознайомитися з умовами тренувань у місті енергетиків і поспілкуватися з титулованими місцевими фехтувальниками та їхніми уславленими наставниками. Відомо, що в Нетішині зростають спортсмени найвищого міжнародного рівня, серед яких олімпійські чемпіонки  Галина Пундик та Ольга Жовнір, яких готують заслужені тренери України Валерій та Ольга Штурбабіни  і Віталій Цисарук.
Та все ж головним дійством були поєдинки на фехтувальних доріжках.  У командних змаганнях кращими виявилися столичні шаблісти: збірна Київ-І —  у хлопчиків та «Вершина» — в дівчаток. Всі призери в індивідуальному заліку нагороджені грамотами і медалями, командним переможцям дісталися Кубки та дипломи.

Хмельничанка Інна Мельник не мислить себе без мандрівок і подорожей. «Найбільшим щастям для мене  є мить, коли стою на підкореній вершині з розгорнутим над головою прапором України», —  щиро зізнається Інна Віталіївна, кандидат у майстри спорту з пішохідного туризму.

9 квітня відбулось чергове засідання громадської ради при Шепетівському виконавчому комітеті міської ради. На ньому, зокрема, члени громадської ради обговорили із очільником міста Михайлом Полодюком ситуацію військовополоненого Дмитра Куліша.

— Михайле Васильовичу, вже минув місяць, як Ви на посаді голови Хмельницької обласної державної адміністрації. Бачимо, що Ви не обмежуєтеся спілкуванням із жителями області лише у прийомні години. Щоденно у  приймальні перебуває значна кількість людей, ініціативні групи від громад краю. З якими питаннями найчастіше звертаються до Вас люди?     
 — Людей надзвичайно багато... Хтось приходить просто познайомитися, хтось — із пропозиціями, хтось  — із проблемами. Зараз багато активістів краю  надають пропозиції щодо кадрової політики — у них є кандидатури на різні посади. Я дослухаюся до думки громади, адже часто громада пропонує саме тих людей, з якими уже працювала.
Були активісти  зі Славути, де люди мають проблеми з місцевим ринком. І звичайно, коли люди приїздять на прийом, як правило, їх турбують соціальні питання.

Ми продовжуємо цикл публікацій з юридичної допомоги учасникам АТО та членам їхніх родин. Щодо виплат допомоги у разі загибелі військовослужбовця, який брав участь в АТО, роз’яснення надає завідуюча юридичною клінікою Хмельницького університету управління та права Аліна САВЧУК.

У дворічному віці Толя опинився у Будинку дитини. З тих пір до хлопчика навідувалися різні тітки, називаючи себе мамами, проте жодна з них так і не наважилася прийняти його у свою сім’ю. І Толя уже зневірився, що матиме він дім та турботливих батьків. Та все ж хлопчик покинув сиротинець, — є у нього не лише батьки, а й ще двоє рідних братів, зустріч з якими  стала несподіваною.

Відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 18 травня 2011 року, щорічно проводиться конкурс на премію імені Дмитра Прилюка.

У неділю полинуть у небо врочисті великодні передзвони. Мелодію цю називають голосом живого Бога, і в ній кожен українець чує поклик любові. Бо ж Бог і є любов, яка для нас відкрилась по-новому: любов’ю до рідної землі, патріотизмом добровольців, милосердям і благородством народу нашого. Тисячі українців — наших синів, батьків, чоловіків — зустрінуть Великдень далеко від домівок, на кривавому сході, в окопах та бліндажах, і не під перегук дзвонів, а під кулями та вибухами. І вся Україна у день Воскресіння Христового молитиметься за наших захисників.

У несприятливу холодну погоду виступали легкоатлети з чотирьох міст і трьох районів на чемпіонаті області з весняного кросу на честь олімпійця з Білогірщини Степана Байдюка. Змагання відбулися на околиці Хмельницького —  в Лісогринівецькому лісі.

За підтримки обласного відділення НОК України,  в Гуменцях Кам’янець-Подільського району проведено відкритий міжрайонний  турнір зі стрибків у висоту.

На  четвертий відкритий  чемпіонат міста Хмельницького з гандболу на призи заслуженого майстра спорту України, бронзової лауреатки Олімпіади-2004 Лариси Заспи цьогоріч зібралися команди дівчат 2002-2004 років народження з Хмельницької,  Вінницької та Чернівецької областей.

На чемпіонаті України з легкої атлетики серед ветеранів, який відбувся в манежі Республіканського вищого училища фізичної культури у Києві, збірна Хмельниччини здобула  кубок за перемогу серед областей третьої групи. Виступали спортсмени віком 30 років і старші. Нашу область представляли дванадцять досвідчених легкоатлетів віком 50-76 років. До числа призерів в окремих видах за індивідуальним рейтингом, який враховує результат і вік спортсмена, пробилися п’ять
подолян.

У Хмельницькій ДЮСШ № 1 відбувся футзальний чемпіонат обласної організації товариства «Колос» серед команд колективів фізкультури та сільських фізкультурно-спортивних клубів.

До редакції звертається багато читачів з проханням пояснити, як же, все-таки, правильно заповнити декларацію про доходи, яку треба надсилати для нарахування субсидії.
Відповідає на них директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Світлана ЛУКОМСЬКА.

У вівторок, 7 квітня, якраз на Благовіщення пресвятої Богородиці за православним календарем, відбулося пленарне засідання тридцять першої сесії обласної ради.

«Це скільки ж ти за ті квіти віддала, дитино?» — зазираючи до пакета, що тримала в руці молода жінка, запитала старенька бабуся. «Сімсот гривень, бабцю», — сумно зітхнувши, відповіла та. І весь люд, що був на той момент у тролейбусі, став оцінююче-прискіпливо заглядати у пакет. Простенькі штучні букети, підготовлені на кладовище. Їм навіть не було тісно у моднім нині великім пакеті-майці.

Завдання четвертої черги мобілізації Хмельницька область виконала вчасно на 110 відсотків і визнана однією з кращих у державі.

Існують дві точки зору на вчених і умільців, котрі працюють над альтернативними джерелами енергії. Перша — скептична: мовляв, у кращому випадку це диваки, в гіршому — шарлатани. Друга — компліментарна: це — одинаки, котрі кинули виклик нафтогазовій епосі і її мафії. Думаю, що істина десь посередині.

Яйце заввишки два з половиною метри  прикрашатиме на Великдень площу біля Кам’янець-Подільської міської ради. Зробили його з металу, далі диво-писанку відшліфують, пофарбують, а молодь з мистецьких закладів міста прикрасить національним візерунком.
Особливість кам’янецької писанки ще й в тому, що вона обертатиметься навколо своєї осі.
— Плануємо щорічно радувати містян  подібними дійствами. Це, певною мірою, привчає дітей до духовності, до української культури. Ми прагнемо створити дітям святковий настрій, а також пробуджувати в людей патріотичні почуття, що надзвичайно актуально сьогодні, — коментує міський голова Михайло Сімашкевич.
    Відтак на майдані вже розпочалися  роботи  щодо  встановлення святкової писанки — символу  Великодня, оберегу  від зла. Виготовив каркас писанкар  місцевий коваль Ростислав Пугач.

Зустрітися з Володимиром Ковальчуком порадили викладачі предмета «Захист Вітчизни» хмельницьких шкіл. Адже Хмельницький міський комітет Товариства сприяння обороні України на чолі з Володимиром Івановичем — єдиний в області та чи не єдиний в державі зумів зберегти і потужну матеріально-технічну базу, та й, власне, традиції військово-патріотичного, військово-спортивного виховання. І керівник активно сприяє в цьому школам.

Культурно-патріотичні акції в обласному центрі не завершилися офіційними днями вшанування Кобзаря. У Хмельницькому національному університеті  урочисто відкрито бюст Тараса Шевченка, який подарував землякам-подолянам напередодні 201-ої річниці від дня народження  Кобзаря  заслужений художник України, скульптор Микола Обенюк. А в актовому залі ХНУ  відбулася прем’єра літературно-мистецького проекту «Шевченко-PINK Floyd», який поєднав революційну поезію Кобзаря з революційною музикою легендарної англійської рок-групи.

На пленарному засіданні 31 сесії обласної ради прийнято обласну програму соціальної підтримки осіб, які беруть (брали) участь в антитерористичній операції, та членів їх сімей, які зареєстровані в Хмельницькій області.

Традиційний турнір з кульової стрільби, присвячений пам’яті генерала Романа Шухевича, відбувся у Хмельницькому. Змагання, започатковані 5 років тому, зібрали цього разу рекордну кількість учасників: 125 спортсменів, 30 команд  з усіх шкіл обласного центру, які боролись за звання влучних стрільців.

 Її в селі називають козацькою… Старожили розповідали, що біля цієї криниці полюбляли відпочивати козаки, які вартували неподалік. А цілюща водиця додавала їм сили й надалі стояти на сторожі рідної землі.

Двадцятидворічний теофіполець каже, що коноплі виявив випадково — росло за селищем кілька корчів. Вирішив підзаробити: зібрав, висушив...
Аби було веселіше, залучив до куріння марихуани і свого знайомого, який раніше не вживав наркотиків.
А у батьківському гаражі «підприємець» облаштував наркопритон. Виготовивши власноруч кальян, він пригощав зіллям товаришів.
Як нам сказали в секторі зв’язків із громадськістю УМВС України в області, «винахіднику» загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Культурний німецький центр імені Йогана Вольфганга Гете, що  в Мюнхені, запропонував українським дітям чудову інтелектуальну забаву:  читаючи твори видатних німецьких письменників,   переповісти бодай  фрагмент із них, намалювавши комікс.   Тож у  рамках проекту «Заочний абонемент Гете-інституту в Україні»  серед юних читачів було проведено перший тур всеукраїнського конкурсу  «Комікс із класиків».

Зону проведення АТО відвідали благочинний Ізяславського району митрофорний протоієрей о. Володимир Ковальчук, благочинний Полонського району протоієрей о. Андрій Моравський, протоієрей о. Василь Гетьман (Шепетівське благочиння). Метою поїздки священиків була підтримка військовослужбовців — як духовно, так і матеріально. Воїни мали змогу взяти участь у молебнях та акафістах і просто поспілкуватися зі священнослужителями.

У новій програмі обласної філармоніїз такою назвою прозвучали відомі твори Арама Хачатуряна у виконанні кадемічного симфонічного оркестру та соліста-флейтиста, лауреата міжнародних конкурсів, Тараса Малика.

Хмельницьке міське  товариство  української мови імені  Т. Г. Шевченка «Просвіта»  розпочало збір україномовної літератури  для бібліотек, найперше шкільних,  які розташовані в населених пунктах у зоні АТО. Про це повідомила голова  міської  «Просвіти» Зоя Діденко.

19 квітня Олександру Черниченку виповнилося б 47 земних років. Та 2 квітня жителі Волочиська прийшли на центральну площу міста попрощатися з героєм, заступником командира 72-ої окремої бригади, який добровільно пішов на війну.

Скільки б ми не говорили про складне політичне й економічне становище у нашій країні, але без реальної щоденної праці та відповідних результатів, нам ніколи не вдасться навести лад у власному домі та жити достойно. Цю істину добре розуміють мешканці села Кузьмин Красилівського району.
Завдяки їхнім зусиллям тут збережено все те, що було побудовано колись, реставровано та оновлено об’єкти соціальної сфери, впорядковано дороги, обробляється кожен клаптик землі та збираються гарні врожаї. Кузьминці не лише зберегли традиції господарювання, але й примножили набуте. Про секрети такого успіху цікавимося в голови правління СК «Кузьминський» Анатолія Михайлюка.

Лікар-хмельничанин приніс мені книжку «50 великих правителей России» (ілюстрована енциклопедія), видана у Москві. А купив її мій гість у Санкт-Петербурзі три роки тому. Дивується і запитує: «Не вважаю себе сильним в історії. Та чи можна київських князів Святослава, Володимира, Мономаха, княгиню Ольгу вважати російськими «правітєлямі»? Чи я чогось не розумію?»

В пам'ять загиблого на Луганщині вінничанина Євгенія Пікуса відкрито меморіальну дошку

Двоє братів-близнюків із Вінниці, Євгеній та Михайло Пікуси, наслідуючи приклад батька, пішли військовою стезею: закінчили Хмельницьку національну академію Держприкордонслужби України імені Богдана Хмельницького й сумлінно несли службу, охороняючи рубежі держави. З настанням бойових дій на сході в числі перших стали на захист Батьківщини.

Депутатам Хмельницької  районної ради

Вельмишановні депутати! Звертається до вас за захистом та встановленням справедливості колектив Хмельницької районної лікарні.

 

Трубу прорвало у другій половині дня. І добре, що прорив стався біля віконечка у підвал: усім було чудово видно — тече вода, виривається аж зі свистом з-під хомута. Хмельничани-мешканці будинку на вулиці Курчатова, де трапилася пригода, відразу почали дзвонити в усі служби — аварія ж бо. «Подільські вісті» також долучилися до «телефонних переговорів» — ми подзвонили до «керівництва комунальників» на 15-80, у відділ управління міським господарством. Відповідь «втішила»: ми знаємо про аварію, завтра поремонтуємо. І усю ніч вода «свистіла», було чутно, як наповнюють наші гроші за водопостачання підвал будинку…

За повідомленнями ЗМІ, на період кримського конфлікту на спорядженні бійців   Української армії, частини якої дислокувались на  півострові, було близько …тисячі бронежилетів. З допомогою волонтерів у наших захисників  почали з*являтися  необхідні для  фронтового життя речі. Десятки  тисяч людей беруть активну  участь у допомозі фронту, вирішують проблеми переселенців, родичів наших воїнів, тож слово «волонтер» у новітній світовій історії  фактично стало українським.

Будучи комунальним, унітарним і комерційним підприємством, яке працює на повному госпрозрахунку, редакція обласної газети «Подільські вісті»  в умовах війни, важкої економічної кризи і тотального зубожіння населення, яке є основним нашим інвестором, все ж завершила минулий 2014 р. із чистим прибутком

Бажання приватизувати житло природне? Звісно. Хочеться ж мати право власності на оселю, в якій прожив усе своє свідоме життя. Абсолютна більшість громадян уже давно здійснили це право. Але іноді трапляються винятки — людина не може отримати документи з жаданою печаткою, як от мешканці Городка, інвалід 2-ї групи Кушнір.

Сплативши за останній місяць близько семи сотень гривень за комунальні послуги, подумалось, а скільки ж доведеться віддати після тарифного стрибка 1 квітня? А скільки доведеться сплачувати людям, особливо тим, для яких газ — джерело опалення? Як це не дивно, але у чомусь навіть пощастило селянам, які мають альтернативу — повернутися до дідівського способу: деревини в нас ще вдосталь. Звісно, це вкрай незручно, клопітно, але принаймні є можливість розпалити стару грубку. Містяни ж, квартири яких обладнані за проектом газовим котлом, не мають вибору. Точніше мають: мерзнути або платити за божевільними цінами.
Така доля чекає на абсолютну більшість громадян. Бо, як прогнозують владці, субсидії отримуватимуть близько чотирьох мільйонів родин, тобто до чверті населення. Інша — значно більша частка українців — мають по-новому планувати свої сімейні бюджети, готуючись до сплати, починаючи з квітня, нових захмарних комунплатежів.

У той час, коли ціни на харчі змусили багатьох пересічних українців вистоювати чималі черги в магазинах та запасатися товарами у передчутті чергового їх подорожчання, сільські бабусі не поспішали за курсом долара. Молоко, сир, сметану від своєї корівки, таку-сяку городину, птицю та інші продукти віддавали за вже звичною ціною. Тож у місцях стихійної торгівлі стало як ніколи людно. У погоні за домашніми смаколиками люди навряд чи задумуються над якістю товару. Хтось має перевіреного продавця, у якого беруть продукти вже не перший раз, інші пробують товар на смак, нюхають, обдивляються… Інколи і виторгувати вдається гривню-другу.

З учорашнього дня, за гіркою іронією долі, Дня сміху, шалено зросли тарифи на житлово-комунальні послуги. Затамувавши подих (як потопаючі у воді!), люди з острахом чекають рахунків у травні. Рахунків, за якими обов’язково треба буде платити. Заковика в одному: чим? Де взяти гроші, аби сплачувати за газ, світло, адже доходи не зростають і, знаємо, ще не скоро стануть хоч на десять гривень більшими?.. Ситуація надто складна, аби виглядати оптимістичною...
 І саме в цих умовах уряд пропонує громадянам механізм соціального захисту, продовжуючи реалізацію програм житлових субсидій. Міністерство соціальної політики України уже презентувало новий, спрощений порядок нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг (див. «ПВ» № 33 від 24 березня цього року).
Сьогодні продовжуємо цю тему. Хто має право на субсидію, як її оформити — про це розповідає директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Світлана ЛУКОМСЬКА.

Як ще мало ми знаємо про минувшину подільського Надзбруччя, яке в народі називають подільською Швейцарією. Подібного природного об’єкта з таким геологічним минулим у Європі немає. За однією з наукових версій місто Сатанів засноване римлянами і входило до складу Римської імперії.
Сатанів належить до Національного природного парку «Подільські Товтри». Однією з таємниць Сатанова, що прославила цю місцевість, є слава про «живу» воду, яка вперше з’явилася у лісовій  печері, де жив монах-відлюдник.

Не така примарна «Новоросія», як її малюють?

З 14 по 24 лютого 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2013 респондентів, що мешкають в 108 населених пунктах усіх областей України (крім АР Крим). У Донецькій і Луганській областях дослідження проводилося як на територіях, підконтрольних Україні, так і на територіях, непідконтрольних.  Щоб визначити рівень «зараженості» кожної області кремлівською брехнею, оцінювалися відповіді респондентів на п’ять ключових запитань — про довіру російським ЗМІ, ставлення до Майдану, АТО, Сполучених Штатів та анексії Криму.

А тепер подумайте, в якому порядку ви б розставили області Східної і Південної України у списку від найбільш до найменш «плодовитих» для російської пропаганди? Назвали у першій трійці Донецьку, Луганську і Харківську області? Помиляєтеся. Першу сходинку, як показали результати соцдослідження, розділили між собою Харківщина і Донеччина (індекс — 50). Замикає ж трійку не Луганська (38), а Одеська область (42). Далі йдуть Миколаївщина (32), Дніпропетровщина (28), Запорізька (27) та Херсонська (26) області.  У Хмельницькій області показник 21!!!

Після довготривалого кадрового колапсу адміністративна машина нарешті знову в дії. Як і обіцяв голова обласної державної адміністрації Михайло Загородний, уже найближчим часом кожен район буде з керівником. Цей процес розпочався у вівторок.
Саме 31 березня Президент України Петро Порошенко підписав відповідні розпорядження щодо призначення восьми голів райдержадміністрацій у Хмельницькій області. Віньковецьку райдержадміністрацію відтепер очолюватиме Віталій Борисович Лелюк, Городоцьку — Віталій Вікторович Кропивницький, Деражнянську — Олег Ігорович Веселовський, Дунаєвецьку — Олександр В’ячеславович  Бернашевський, Красилівську — Ніла Василівна Островська, Летичівську  — Ірина Дмитрівна Матлаєва, Новоушицьку — Юрій Сергійович Танасійчук та Полонську — Олександр Олександрович Нагурний.

Буває, слухаєш музику, читаєш поезію або ж вдивляєшся у живописне полотно, і раптом якась невидима сила враз змінює твій настрій. Наче накриває з головою хвиля емоцій, і з’являється відчуття, що торкаєшся тонких граней справжньої краси. Вже напевно, такі миті, бодай раз, та очікують на людину. Когось — відпустять. А когось — полонять назавжди.

Син, тоді ще не одружений, поділився своїми сумнівами та певними спостереженнями з ненькою. Та, як видалося Вадиму, ніяково опустивши очі додолу, промимрила: «Не переймайся, сину, все з Анатолієм Степановичем буде гаразд». То й добре, заспокоївся син. Тим паче, що після чергового відрядження на Донбас вітчим розвинув таку активність, що подивовувалися з цього всього не лише вдома, а й сусіди.

Херсонська область — епіцентр тривожних подій після Криму — живе традиційними весняними турботами. Передчуваючи ще більшу економічну скруту, люди засівають городи, посилено садять картоплю, фермери сіють ячмінь та рис. Тривоги останніх пов’язані й з тим, чи буде цього року достатній рівень води в каналі, тож, аби не ризикувати, площ під рис відводять значно менше. Думати про війну, а значить і про потенційну смерть, навесні, коли все довкола наповнюється життям, коли от-от зацвітуть вишні, а над полями вже кружляють лелеки, нереально. Однак, маючи на своєму кордоні з боку Кримського перешийка численні колони російських військ, озброєних сучасною військовою технікою, область бачить неспокійні сни. В небі над полями — не тільки птахи, а й українські гелікоптери та літаки-розвідники, які постійно нагадують селянам про небезпеку.

На межі виживання опинилися літні люди у час тотальної дорожнечі. Їхня пенсія,  так звана  трудова, яка сягає за тисячу гривень, перетворилася у дріб’язок. Відчай їх охоплює, бо ж працювали усеньке життя до сьомого поту, а залишилися убогі, біля розбитого корита.

“Просимо Вас втрутитися в розв’язання проблем нашого села, які виникли у господарстві внаслідок захоплення земель та майна так званим інвестором О. М. Співаком.
В 1997 році ми, жителі села в кількості 269 чоловік, передали свої земельні паї і майно в користування фермеру С. І. Бойко.
Майже 20 років СФГ «Кузьминці» добивалося високих врожаїв зернових і технічних культур. З року в рік зростали надої молока і тваринницької продукції, за що неодноразово працівники господарства заносились на районну та обласну Дошку пошани. А за передовим досвідом роботи в село приїздили делегації не тільки з районів, а й інших областей.
І ось без відома та згоди власників земельних та майнових паїв, в 2012 році у нас появився так званий інвестор О. М. Співак. Жителів села ніхто про його появу не попередив, збори не проводилися і нашої згоди не запитували. За 2 роки його «інвестування» він викачав з наших земель і тваринництва, на яке працюють люди і яке, по праву, їм належить, понад 12 мільйонів гривень. Таким чином село стало інвестором для Старокостянтинівського цукрового заводу, який теж перебуває у його власності.
Засіваються великі площі  цукрового буряку і недодержується сівозміна, а землі виснажуються, втрачається родючість ґрунту. Йде на спад виробництво тваринницької продукції, скорочується поголів’я худоби, бо не вистачає земель, на яких можна було б посіяти зернові і технічні культури для кормів тваринництва.
Під час копання і вивезення цукрового буряку, яке здійснювалося в глибоку осінь і під час дощів, колії машин сягають глибини до 1,5 метра. Що вже говорити про дороги, які руйнувалися під час витягування машин потужними тракторами з поля.
В занепад прийшла і соціальна сфера, бо на неї виділяються малі кошти. За майно, яке нам належить, людям гроші не виплачуються.
Орендна плата за земельні паї нижча від інших господарств.
Ось такі дії інвестора привели людей до рішучих дій. 11 січня 2014 року всі жителі  зійшлися на збори, щоб вирішити питання про долю села, і як далі діяти, не допустивши розвалу господарства і села.
Вирішили створити СГВК «Кузьминці» з власників земельних та майнових паїв. Все людське майно, яким сьогодні незаконно користується інвестор, передати новоствореному господарству, яке б забезпечувало нормальні умови для розвитку села. Рішення перших зборів було доведено до відома інвестора, який його проігнорував, іще більше загостривши ситуацію. Люди зрозуміли, що потрібно діяти самостійно, і провели збори вдруге, на яких було затверджено статут кооперативу.
За пропозиціями людей, головою кооперативу одноголосно було обрано молодого односельчанина С. П. Сапсая. На збори запрошували О. М. Співака, який знехтував ними, таким чином ще раз проявивши неповагу до людей і тим самим підтвердивши, що ми йому не потрібні.
Але спокійно працювати і розпоряджатися своїм майном ми не можемо, бо інвестор весь час погрожує і переслідує керівника кооперативу, спеціалістів і людей села.
Майже щодня у нас бувають люди О. М. Співака, які намагаються вдертися на територію ферми, перешкоджаючи нормальній роботі.
Ми хочемо бути самостійними. Жити, трудитися на тій землі, яку завоювали наші діди і батьки, яка полита їх потом і кров’ю. За неї поклали голови 72 односельчан, імена яких викарбувані на обеліску. Вони нам нагадують щодня, що наша земля повинна бути вільною, а ми ні від кого незалежними. Ми прагнемо працювати під керівництвом людини нашого села С. П. Сапсая, який виріс в сім'ї батька-механізатора і матері-доярки, як ніхто інший, знає проблеми села і живе ними.
Будемо стояти до кінця!
Просимо допомогти у вирішенні проблеми і не дати занедбати те, що створювалося роками, зусиллями великої кількості людей.
Жителі села Кузьминці Теофіпольського району, власники земельних та майнових паїв”.

Події на Майдані  світ і Україна  назвали Революцією гідності, бо вона реально показала, що  наш народ повстав  для захисту  національної ідеї, яку ще попередні покоління українських повстанців означили гаслом: “Бог і Україна понад усе!”

...У місті Н. (не скажу, якому, щоб  не робити йому зайву славу) сталася надзвичайна подія: всі тамтешні чиновники й високопосадовці, аж до суддів включно, написали заяви на звільнення, так що «резонансну» справу між бабою Параскою й бабою Палажкою з приводу того, чия курка чию межу порушила, розглядати стало нікому. Хоч бери  та діду Кузьмі її доручай. Мовляв, виручай, Кузьмо Платоновичу! Ти сорок літ при місцевому суді сторожем «состоїш», всі статті і кодекси не згірш прокурора знаєш — паняй! Винось вироки й ухвали!
«Люстрації забоялися служителі Феміди!» — подумаєте ви.
А от і ні! Не люстрації, а — душепросвітації. Не второпали? Ну то я поясню. Справа в тім, що на одному з тамтешніх сайтів заміточка з’явилася. Маленька така, як камінчик у нирці, а — болю-юча-а!  Буцім об’явився у містечку Н. такий умілець, який промені на зразок  рентгенівських винайшов. Поставиш під той «душепросвіщатель» будь-яку  людину, а на екрані, як ото в кіно видно, яка в неї душа і яке сумління? Чесна вона чи не той... Що тут почалося! Мамо рідна! Справжнє тобі «посполите рушення» за власним бажанням із теплих місць і хлібних посад  вийшло. Щоправда, потім дехто звернув увагу, що розміщена інформація була на сайті «Хі-хі, ха-ха» 1 квітня —  в день сміху і розіграшів,  але переполоху  було-о-о!
— Жарт!  — скажете ви. — Який душепросвіщатель?


Так точно — жарт! А жаль. Бо не секрет, і це вже абсолютно серйозно, що багато з  тих, хто стикається із вітчизняним право- чи, точніше сказати, кривосуддям, мріють про такого душепросвіщателя, як цілих чотирнадцять літ мріє про нього хмельничанин Леонід Карета.  Чому? А от чому.
У далекому 1997 році подарував він своїй доньці Тетяні Сікорській власноруч збудований будинок по вулиці Жванецькій, 17/4, усно обумовивши з донею, що одну із кімнат, причому найменшу, залишає для себе.       
Це тепер Леонід Олександрович знає і десятому заказує: усі стосунки з дітьми слід фіксувати документально. «Бо що написано пером — не виореш і волом», —  недарма народ каже. Слово ж, як горобець, випустиш — назад не впіймаєш. А якщо впіймаєш, то — облизня, як упіймав його наш  «король Лір». Бо, як тільки договір дарування вступив у законну силу, так що його вже було не змінити, доню Леоніда Олександровича ніби підмінили. Із білої і пухнастої «доці-киці»  вона перетворилася у, я перепрошую,   презлющу   пантеру з гострими зубками і такими ж кігтиками. Кажучи дипломатичною мовою (хоча поведінка Тетяни Леонідівни стосовно батька була далекою від дипломатичної), вона оголосила Леоніда Олександровича персоною non grata в збудованому ним будинку. А щоб той не сумнівався в серйозності її намірів, поміняла вхідні замки, так що батечку було хоч через димар залітай до хати!
Хмельницький міський, а затим і обласний апеляційний суд, куди звернувся наш «король Лір» зі скаргою на неправочинні дії рідної доньки, вселив, точніше б сказати, — прийняв рішення про вселення Леоніда Карети в будинок та зобов’язав громадянку Сікорську не чинити перепон рідному батьку у користуванні житлом.
Але що норма закону для людини, яка наплювала на норми моралі, святе письмо і закони Божі, один із яких гласить: «Шануй отця свого...».  Дочка ж заприсяглася: скоріше Буг потече від Чорного моря, аніж вона пустить батька у хату!
Сказано — зроблено, чого, на жаль, не скажеш про Хмельницьку виконавчу службу. Бо не раз і не два звертався Леонід Олександрович і до державних виконавців, і до міліції — заставте дочку виконати рішення суду, змусьте  впустити до рідної хати. Дарма! Його голос ставав  голосом волаючого в пустелі. Чого не скажеш про Тетяну Сікорську.  Збагнувши, що судовиконавці «умили руки» у справі Карети, як умив руки Пилат стосовно Христа, вона у червні 2010 року звернулася з позовом до суду, аби той визнав Леоніда Олександровича особою, що... втратила право на користування житлом і — його зняла з  реєстрації!  Іншими словами, виписала із збудованого  ним же будинку.
 На той момент Леонід Олександрович, маючи на руках рішення суду про вселення в будинок на Жванецькій,  змушений був роками скитатися по рідних і знайомих, проживаючи іноді в гаражах і підвалах, через що  втратив здоров’я, ставши інвалідом другої групи.   Зауважу, що на обґрунтування своєї вимоги Тетяна Сікорська  цинічно послалася на норму Цивільного кодексу про те, що «особа втрачає право на користування житлом у разі своєї відсутності без поважних  причин понад рік». Мовляв, раз батечка давненько немає в будинку на Жванецькій, то, як мовиться, — з речами на вихід! І ні слова про те, що це з її легкої руки Леонід Олександрович став бомжем і безхатченком, позаяк вона, Тетяна Сікорська,  відмовляючись виконати рішення суду, зробила його — знану і поважну людину в Хмельницькому, посміховиськом на все місто.  Зваживши всі обставини, суддя Хмельницького міськрайонного суду Олександр Палінчак у задоволенні позову Сікорської Тетяни — відмовив. Колегія суддів Хмельницького апеляційного суду  це рішення залишила без змін.  Іншими словами, закон укотре визнав за  Л. О.  Каретою його право на користування житлом у будинку по вулиці Жванецькій, 17/4, укотре попередивши Т. Сікорську не чинити батькові перешкод у користуванні будинком. У відповідь на судові постанови й ухвали Тетяна Сікорська укотре відмовилася їх виконати,  а судовиконавці (теж укотре) не зуміли забезпечити виконання рішення суду і забезпечити законне право Леоніда Карети на житло, право, гарантоване йому, до речі, Конституцією.


Минуло кілька довгих, як день без обіду, місяців, перш ніж наш «король Лір» знову звернувся до суду із проханням забезпечити  виконання власного рішення!   Адже, погодьтеся, паперова ухвала не може слугувати людині дахом над головою, а прийняте рішення про право на житло мало тішить і зігріває, коли рішення це грубо попирається. Попирається тією ж таки  Тетяною Сікорською, яка під час чергової безуспішної спроби батька вселитися в особняк не посоромилась ні людського гніву, ні суду Божого, цинічно поцікавившись у батька, коли ж той нарешті здохне?
 На кого Бог — на того й люди. Так і в нашому випадку вийшло. Звернувшись із заявою в суд, пан Карета став чекати «повістки», а її все не було. Яким же було здивування пенсіонера, інваліда II групи, коли він дізнався, що справу його відклали в довгу шухляду через те, що він  не сплатив  судового збору, хоча, як інвалід, був звільнений від мита!  Та як би там не було, врешті-решт справа зрушила з місця.  І за її розгляд взялася суддя Валентина Сарбей. Зрештою, взялася ненадовго. Бо під час одного із судових засідань адвокат Сікорської — М. Бейлик урочисто повідомив учасників процесу, що продовжувати судовий розгляд немає сенсу, позаяк немає, не існує об’єкта, щодо якого   велася суперечка, тобто  —  будинку 17/4 по вулиці Жванецькій. Ні, його не змило цунамі, як на острові Балі, не засипало попелом, як засипав попелом Помпеї вулкан Везувій. Ні, трирівневий особняк на Жванецькій продовжував стояти, як Брестська фортеця, от тільки «фортеця» ця перебувала вже під іншим «прапором». З тієї простої причини, що Тетяна Сікорська... продала його Людмилі Опохлюк!  На доказ своїх слів адвокат Бейлик продемонстрував договір купівлі-продажу № 4016 від 28 вересня  2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Ю. Ф. Бахаревою. Із нього випливало, що таки справді особняк на вулиці Жванецькій із надвірними будівлями і 6,5 сотки прилеглої території продано за 284  тисячі гривень, що складає 35 тисяч доларів!


Пікантності ситуації надавав той факт, що нотаріус Бахарева, котра нічтоже   сум’яшеся «підмахнула» договір купівлі-продажу будинку, що перебував у судовому розгляді, була... рідною донькою судді Сарбей, яка, нагадаю, вела справу про спірний будинок. А між тим  пункт 8 договору  забороняє купівлю-продаж майна, щодо якого ведеться судова суперечка. Стверджувати, що Юлія Бахарева знала про резонансну справу, яку вела її мати (зрештою, не так часто у нас у Хмельницькому  донька позбавляє батька даху над головою), не беруся. Зрештою, згідно з законом Юлії Федорівні достатньо було усного підтвердження Сікорської про те, що на момент продажу будинок «не перебуває ні під арештом,  ні під  забороною і щодо нього не ведуться судові справи». Тож змушений констатувати: продаючи будинок, щоб насолити рідному батьку, Тетяна Сікорська обманула нотаріуса Ю. Бахареву.
Здавалось, просвітити Юлію Федорівну мала б покупець будинку Л. Опохлюк, адже, згідно з її свідченням у суді, Людмила Миколаївна знала, що стосовно будинку, який вона купувала, велася судова тяганина, і що в будинку, крім Леоніда Карети, прописана ще одна «персона небажана» —  колишній чоловік Сікорської  — Микола.  Проте Людмила Миколаївна змовчала. А ви б не змовчали, купуючи, якщо вірити ціні, зафіксованій нотаріусом, особняк у центрі міста за ціною двокімнатної квартири?
 Колись героїня Гоголя Коробочка,  продаючи Чичикову «мертві душі», все переймалася,  чи не продешевила вона? Тетяна Сікорська, продаючи не мертві — живі душі, прописаних у будинку батька і чоловіка, вочевидь ні на мить не сумнівалася в своїй вигоді, діючи за принципом: що погано батьку, те добре мені!
Автоматично  справа про вселення Леоніда Карети в будинок трансформувалася у справу про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Після того, як суддя Сарбей взяла самовідвід, розглядати її призначили С. М. Логвинову, яка 22 серпня 2013 року винесла свій вердикт.  А саме:
 «Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового  будинку №  17/4 по вул.  Жванецькій  у м. Хмельницькому, укладеного між Сікорською  Тетяною  Леонідівною та Опохлюк   Людмилою  Михайлівною 27 вересня  2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального  округу Ю. Бахаревою і зареєстрованого у реєстрі  прав власності на нерухоме майно за реєстраційним   №  37703625,  скасувавши  його державну реєстрацію.
 Позов Карети Леоніда Олександровича  до Сікорської  Тетяни Леонідівни про  вселення задовольнити і вселити його в житловий будинок №  17/4 по вул. Жванецькій у м. Хмельницькому». 


Здавалося б, ось вона, мить торжества, ось він, момент Істини. Грайте труби, бийте барабани — десятилітнє поневіряння Карети по судах, а відтак по чужих кутках  — закінчено!
 Та, як мовиться, не довго музиканти грали, не довго «фраєр» танцював. Радісні литаври в душі Карети, як грім серед ясного неба, заглушив вирок колегії суддів Хмельницького суду  у складі головуючого  Ярмолюка,  суддів Власенка та Юзюка, згідно з яким Леоніда Карету визнано таким, що... втратив право користуватися житловим будинком по вулиці  Жванецькій, 17/4. 


 Не показуйте мені Кодекс, покажіть мені суддю, який розглядатиме справу, і я скажу, хто виграє процес! — казав колись відомий адвокат Плевако. Складається враження, що мало що змінилося у нашій юриспруденції з тих пір.  Бо одна справа, одні статті, одні кодекси, а два Хмельницькі суди — міський і апеляційний приймають діаметрально протилежні рішення. Щоправда, є надія на те, що Вищий спеціалізований суд України, куди Леонід Олександрович звернувся з касаційною заявою, розставить усі крапки над «і» у трагедії «короля Ліра» з вулиці Жванецької. Кажу це, маючи на увазі  не лише «теорію» адвоката Плевако, а й те, що рішення судів, які приймалися до і після Революції гідності, як і «мотиви», якими керувалися  судді під час їх винесення, — різняться.   Сподіваюся, що це продемонструє не лише справа Карети, а й дві інші резонансні справи, які збурили нещодавно не лише Хмельницький, а й усю країну. Перша, коли дев’ятнадцятилітній мажор Дмитро Червонюк   позашляховиком «Тойота» 20 серпня минулого року на пішохідному переході (є відео) на шаленій швидкості збив 26-літнього Олега Крушельницького, отримавши за це  три роки «умовно». (Бо на суді виявилося, що нещастя сталося не на переході, і мажор був тверезий, а автомобіль не летів, а повз, як черепаха, і т. д. і т. п. Складається враження, вибачте за цинізм, що якби доля вберегла  Олега Крушельницького, то суд змусив би його ще й відремонтувати авто Червонюку...)
Чи взяти зовсім недавній випадок, коли рішення того ж таки Хмельницького апеляційного суду, «милість» якого в повній мірі відчув Леонід Карета, через два місяці після Революції гідності змусило весь хмельницький Майдан  і народну самооборону зібратись, щоб, утворивши «коридор ганьби», прогнати ним суддів, які приймали рішення у справі про вбивство кам’янецького студента. Нагадаю, 9 липня 2012 року близько третьої години ночі спалахнула суперечка між студентом Павлом Теплюком і 38-річним Сергієм Макоцеєм.  Останній спочатку  нелюдськи побив хлопця, а потім кілька разів вистрелив у нього із пневматичної зброї. Затягнувши непритомного юнака на власне подвір’я, він залишив його помирати просто неба. Лице і голова Павла від побоїв перетворились у суцільну рану, так що нещасний хлопець, якому через два дні мало виповнитися дев’ятнадцять років, попрокушував собі губи від нестерпного болю. Та колегія апеляційного суду так і не побачила в цих епізодах обтяжливих обставин, які дали б змогу засудити убивцю до довічного ув’язнення, як того вимагали люди. Адже що таке дванадцять років для підсудного, у якого  грошей — кури не клюють? Одна мить! (Неспроста ж він, кажуть,  погрожував свідкам і навіть мамі загиблого: «Почекайте, пройде п’ять років, я вийду з тюрми і всіх вас — заріжу...»)
Описані історії нагадали мені «білий» вірш, котрий яскраво ілюструє  порушену мною тему криво- і правосуддя:
Якби з’явився на світі такий учений,
Який би винайшов такі промені,
Під які поставиш людину і одразу видно,
Яка у неї душа, совість, сумління.
Цікаво,  через скільки часу
Люди поставили б цьому вченому пам’ятник?
Не знаю, як де, та видається мені, що в Хмельницькому такого   пам’ятника не поставлять. ...Можливо,  потім, після  люстрації  місцевих  суддів і чиновників. От тільки  б не вийшло з цією   люстрацією,  як в українській приказці: «Доки сонце зійде,  роса очі виїсть!»