Царям, всесвітнім шинкарям
І дукачі, і таляри,
І пута кутії пошли.
Робочим головам, рукам
На сій землі
Свою ти силу низпошли.
Мені ж, о Господи, подай
Любити правду на землі
І друга щирого пошли.
А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.
Т. Шевченко.
Насправді усе — просто. Коли «я» усвідомлюю, «хто» я, тоді і приходить розуміння, «що мені робити». Та у нинішньому нав’язливому, тісному, задушливому, спертому від міазмів брехні, словоблудства, напханому почварними образами голлівудських кіно- і мультфільмів — виплодом хворобливої уяви та вилизаними іміджмейкерами «розмовляючими головами» горе-політиків інформаційному світі, керованому «царями, всесвітніми шинкарями», марно шукати себе. І людині, і народу... Свою ідентифікацію духовну неповторність, національні витоки і шлях у майбутнє. Вони не хочуть знати, хто ти, споживачу, головне — купуй: прокладки, телефони, автомобілі, мило... І головне — продай: свій дорогоцінний голос, свою душу... І не думай, чи рівноцінні вони нині. А щоб ти розслабився, задурманився, втратив пильність — жуй «жуйку» від «поющих трусов», резиновоусміхнених шоуменів, трать свій дорогоцінний час, замість розмислів про долю рідної землі, пошуку шляхів свого роду, розвитку своєї душі, на розплутування їхніх слиняво-мильних чи криваво-убійницьких історій, бойовиків з імперським «душком», перетравлюй з рекламованими ліками для травлення і їхні калейдоскопічно-еклектичні галасливі новини-сенсації, огидні взаємокомпромати, котрі не дають ні поживи для душі, ні правдивої картини того, що на землі твоїй відбувається. І не дивуйся, що минуле твого народу і нині не очищене від брехні, перекручень, бо ти сам це попускаєш, бо й твоє сьогодення покручі і куплені «ЗМІї» фальсифікують, як їм заманеться, заколисуючи твій розум облудною тріскотнею...
...