Осінь… Вона вже не за календарем, вона – в душі… А в ній – цілий світ любові, тепла і щирості… Та віриться, що душа майстра назавжди залишиться з тими, кому він її відкривав. А комусь, на жаль, не встиг… Відомий художник Володимир Маркович Корнєв залишив у спадок свої картини, як свідчення того, що його душа буде назавжди закодована в кожній із них. Воістину Богом даний талант житиме вічно…

27 жовтня у приміщені Національної історичної бібліотеки України відбулося засідання Експертної ради, на якій затверджено перелік книжкових пропозицій, що рекомендуються до закупівлі у 2018 році.

Пошта на селі — це цілий світ. І зв’язковий з цим світом, звісно ж, листоноша. Тримає той зв’язок своїм привітним «добрий день» у кожному дворі, коли приносить газети чи пенсію. Щирою розмовою, коли ділиться новинами. Взагалі, тримає відповідальним виконанням усіх своіх обов‘язків: чи приймає оплату за комунальні послуги, чи оформляє передплату на періодику, чи зрештою, несе олію й пральний порошок у найглухіший куток села.

У Ярмолинцях урочисто відзначили День захисника України та Українського козацтва. А ще до свята Покрови при- урочили освячення престолу новозбудованого храму Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП у центрі селища. Ще символічнішим стало його освячення та відкриття у зв’язку із прийняттям рішення Вселенського Патріархату про надання Українській Православній Церкві автокефалії. На урочисте Богослужіння прийшли та приїхали численні віряни, гості.

Влітку 2016 року війна  забрала у нього найдорожче – здоров’я,  але Олександр Дарморос не впав у розпач, не скорився  долі.

Розповідь про цю світлину, датовану 1931 роком,  передавалася  з покоління в покоління.

Коли Сергію Когуту, успішному фінансисту, багаторічному заступнику начальника –  начальнику Ярмолинецького відділення Кам’янець-Подільської   ОДПІ ГУ ДФС в області селяни запропонували очолити новостворену Солобковецьку ОТГ, що на Ярмолинеччині,  без вагань пішов на вибори.

– Репортаж про нас робитимете? — запитав літній чоловік, коли побачив журналіста, що знімкував на центральному майдані Лісових Гринівців.
— Так, — відповів і відразу поцікавився, — змінилося життя на краще з часу створення територіальної громади?
— Звісно, адже в селі нарешті буде централізоване водопостачання, також радують око відремонтовані школа та садочок.

Тривалий час Дунаєвецька міська громада власним прикладом доводить, що  крок до об’єднання був насправді виправданим і з кожним днем не лише районний центр, але й кожне із сіл ОТГ кращає та розвивається. Їхній досвід залюбки переймають охочі з інших регіонів України. У чому ж полягає секрет успішності? Про це дізнаємося в міського голови Веліни ЗАЯЦЬ.

Так, зважаючи на географічне  положення (через Збруч —  уже Тернопілля) кажуть про Гуківську ОТГ її мешканці. І додають: «А все тому, що обрали її очільником Петра Ільницького. І — не помилилися».

Згадуючи Дмитра Прилюка, думаю про те, що зустрічі з людьми, які виявляються знаковими в наших долях, не є випадковими, таки слід шукати свою логіку. Бо справді саме такою зустріччю і було для мене знайомство з Дмитром Михайловичем.

У пошуках кращої долі виїхало 3,2 мільйона українців, а ще до чотирьох мільйонів перебувають «у тіні», повідомив, «Подільським вістям», перебуваючи на Хмельниччині, міністр соціальної політики Андрій Рева. Багато це чи мало? Прихильників теорії змови відсилаємо до альманаху «Піноккіо та передвиборчі перегони», а ми як серйозне видання звернемося до офіційних джерел.
За даними статистики, нині в Україні мешкає понад 42 мільйони людей. І це без урахування загарбаних РФ територій на півдні та сході. З них працездатних — віком від 16 до 60 років — понад 25,6 мільйона. Тобто ледь не третина трудових ресурсів держави «схована» від легальної праці та оподаткування на теренах держави або «в тіні», або за кордоном.
На цифру втрачених для економіки робітників можна поглянути й з іншого боку. Їхнє число перевищує число осіб похилого віку — майже сім мільйонів українців старших 65 років. (До речі, для прихильників «благодатного» радянського ладу з тривалим та щасливим життям пенсіонерів: у 1990-му, коли українців налічувалося на десять мільйонів більше, людей згаданого віку було майже на мільйон менше: не доживали вони до таких років за комуністичних часів). Ці сім мільйонів українців, що вилучені з «трудообігу» в державі, які б могли допомагати утримувати стільки ж літних людей, старішати не планують? На пенсію від держави не розраховують? Бо ж внесків не сплачують.

 Відразу зауважу, що автором заголовка до цього матеріалу, власне, є автор листа, Микола Тимофієв із Ярмолинець, учасник бойових дій, член районної ради ветеранів. І, як на мене, точнішого і вдалішого заголовка тут годі й придумати. Отже, про що лист? Цитуємо:

Індекс споживчих цін по області та Україні (без урахування тимчасово окупованих територій на півдні та сході) у вересні відносно серпня становив 101,7 та 101,9 відсотка відповідно, з початку року — 105,4 та 105,6 відсотка.

Вже кілька місяців українці перебувають у нервовому напруженні. МВФ. Місія. Їде. Не їде. Перемовини з урядом. Успішні? Ні? Причому, здається, більшість бажає, аби ці переговори провалювалися й надалі. Бо чомусь нас переконують, що домовленості з Міжнародним валютним фондом передбачають обов’язкове підвищення ціни на газ для населення. Це трохи спрощене бачення ситуації, бо «міжнародникам» байдуже, скільки він коштуватиме. Хай би навіть безкоштовно давала держава його населенню. МВФ важливо, аби державний бюджет був збалансований, і країна мала здатність повернути позичку. То, може, менше владі треба красти? Й не грабувати населення через непідйомні тарифи? Не «опускати» громадян до рівня жебраків, тобто, за нинішньої термінології, субсидіантів?

До 90-річчя від дня народження відомого на Поділлі  архітектора Ізяслава Медведовського.

Смог спричинили затяжні торф’яні пожежі на території Острозького району.

Минулої неділі жителі села Олешин Хмельницького району, окрім загальнодержавних свят, відзначали ще й День села.

Осінньої пори сільським жителям не часто випадає можливість, аби відпочити і поспілкуватися, бо роботи на обійстях вистачає – зима ж не за горами. Але 14 жовтня був саме такий день, коли турботи і клопоти залишилися вдома, а господарі зібралися біля сільського клубу, щоб відзначити свято села.

Дорога редакціє! Ще раз засвідчуємо повагу до всього колективу шанованого в нашій області видання «Подільські вісті». Особливо цінуємо ваші зусилля із захисту конституційних прав Поляхівської громади на землю, що стала об’єктом зазіхань загребущих і нечесних осіб. А далі хочемо повідомити вас про наступне.

Масштабні навчання Повітряних сил України та восьми країн-учасниць НАТО на чолі зі Сполученими Штатами Америки відбулись на території Хмельницької та Вінницької областей.

Старокостянтинівському цукровому заводу — 120 років!

Радість, вдячність, гордість, повага, — ось головні лейтмотиви свята, що відбулося у Старокостянтинові на день Покрови Пресвятої Богородиці. Символічно, що день народження найбільшого підприємства району збігся із Днем українського козацтва. Підприємці в епоху торгово-економічних війн — це ті ж самі вояки, які відстоюють незалежність не з шаблею і списом у руках, а силою свого розуму, кмітливості, знань та енергії. Конкурують на міжнародних ринках і завойовують їх.

Іноді в житті людини трапляються події, які назавжди визначають її долю. Для директора ДП ПрАТ «Оболонь «Красилівське» Валерія Пейка такою подією став день, коли в його рідних Іванківцях, що на Городоччині, оселилася сім’я нового голови колгоспу В’ячеслава Слободяна, з дітьми якого — Аллою і Олександром — він неабияк подружився.

13 жовтня у Хмельницькому урочисто вручили сертифікати та ключі для отримання квартир до Дня захисника України.

На Старосинявщині урочисто відзначили 370 річницю тріумфальної перемоги Української армії під проводом гетьмана Богдана Хмельницького над військом Речі Посполитої під Пилявцями (тепер село Пилява).

а, можливо, і в світі, пам’ятний знак подружжю Лариси Косач (Лесі Українки) і Климента Квітки встановлений у Славуті.

Є люди, як зорі, котрі з’являються у цей світ для того, щоб іншим від їхнього життя — світліше стало. Саме такими словами можна сказати про світлої пам’яті Дмитра Прилюка. І не лише тому, що завдяки йому на небосхилі української журналістики запалала не одна, а ціла плеяда яскравих і неповторних зірок, без яких ми вже не уявляємо вітчизняний медіа-простір, а передусім тому, що він сам був зіркою першої величини.

На цьому знімку, датованому 1949 роком, зображені дві найкращі подруги — Єлизавета та Ольга. Обидві навчалися у Львівському інституті. Ліза приїхала вступати з Гусятина Чемеровецького району Хмельницької області, а Оля була львів’янкою.

Коли Галині Вдовіній (дівоче прізвище Мокра)  виповнилося 58 років, то вона дізналася про своє походження. Її матір, єврейку Євгенію Битенську, мученицю  гетто, розстріляли німці. Галину  ж виховували Олена  та Василь Мокрі. А ще з’явилася надія, що її батько живий, бо по війні його бачили у селищі, і впевненість, —  що його знайде.

У треті вихідні вересня Полонне відзначало 1022 річницю з часу заснування. Святкування розпочалися зі спортивним настроєм: з патріотичного забігу «Рух заради здоров’я», міжміського тенісного турніру ветеранів, змагань з орієнтування на місцевості та велопробігом від села Велика Березна. Протягом усього часу працювали виставки декоративно-прикладного мистецтва учнівської молоді, майстрів старостинських округів та бібліотек, продукції бджолярів «Медова хата».

попрацювали депутати 27 вересня на п’ятдесят шостій сесії сьомого скликання Меджибізької селищної ради.

У Старосинявському районному будинку культури з нагоди Дня працівника освіти для всіх педагогів краю відбувся святковий концерт, який зібрав і директорів шкіл, і завучів, учителів, методистів, і  вихователів дитячих садочків, працівників закладів позашкільної освіти та їхніх вихованців.

Реформи в нашій державі сприймаються суперечливо. Втім донедавна навіть не мріялося про те, що у звичайному селі можуть надаватися важливі адміністративні та соціальні послуги, за якими десятки років добиралися до райцентрів, буквально «за твоїм городом». Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) Гуменецької сільської ради, що на Кам’янеччині, розпочав свою роботу одним із перших в Україні серед об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Зареєстрований у державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців у лютому 2016 року, цей офіс довго спинався на ноги. Адже не вистачало відповідної юридичної бази, зі скрипом віддавали свої повноваження різні відомства.

На моє глибоке переконання, освіта, охорона здоров’я, культура та соціальна сфера мають бути пріоритетом держави. Витрати на їх фінансування не повинні перекладатися на місцеві органи самоврядування. Субвенції в освітній галузі нині покривають заробітну плату та окремі витрати матеріально-технічного забезпечення навчального процесу. Питання ж утримання самих навчальних закладів та організаційні заходи господарського характеру фінансуються з місцевих бюджетів.

Історія Крупецької об’єднаної територіальної громади, що на Славутчині, поки що нараховує лише місяці. Проте, за словами її очільника Валерія Анатолійовича Михалюка, цей період, хоч і був наповнений випробуваннями, проте дав поштовх до реальних змін.  Що ж встигли зробити?

Нещодавно відбулося святкування — 656 років з часу першої згадки про чудове та славне місто Городок.

Дунаєвецька міська ОТГ сьогодні — одна з найкращих на Хмельниччині. Її людям є чим похвалитися, адже зроблено тут справді дуже багато. Та це лише початок, бо плани вони виношують стратегічні.
Про це говорила у день народження громади її очільниця Веліна Заяць. Це свято відбувалося у рамках етнофестивалю «Подільська підкова» і стало справжньою подією для всіх жителів ОТГ.

Керівник ФГ «Адам» Леонід Стецюк народився на початку жовтня. В цю пору починається збирання пізніх культур. Тих, що дають найбільшу врожайність.  А ще сіються озимі. Для господарів це період підбивання підсумків і пробудження нових сподівань.
За характером Леонід Остапович цілком відповідає своєму знаку зодіаку: поміркований і розсудливий. Точніше сказати, розважливий, як Терези, чоловік. Саме в такому ключі і відбулася наша розмова, що завершилася досить несподівано.
А розпочалася із урожайності ранніх зернових. Вони дали по 50-55 центнерів на круг. Пшениці зібрали до 60 центнерів з гектара, а ячменю – до 55 центнерів. Що для нинішнього вкрай несприятливого за погодою року є пристойними показниками.

Господарі, як політична сила, досить самобутній і важливий феномен у політичному житті України. В усі періоди нашої історії вони були в авангарді боротьби за державність, рідну мову і культуру. Принципове питання, кому має належати земля, ті, хто вирощує на ній урожай, завжди відстоювали на користь вітчизняного виробника, чи то фермер, керівник формування, одноосібник, чи дачник.
Чотири роки тому суспільство з неабияким ентузіазмом зустріло повернення Аграрної партії України в політичне життя. На виборах до місцевих органів влади вона без особливих зусиль стала третьою.
На Хмельниччині її обранці отримали  понад 500 депутатських мандатів у виборних органах різних рівнів, посади 5 голів районних рад, 2 голів ОТГ і потужну фракцію в обласній раді. Організація на наших теренах стрімко розвивається і уже нараховує понад 5 тисяч реальних членів та 900 первинних ланок, які очолюють авторитетні особистості.

Як повідомив  керівник управління агропромислового, економічного розвитку  та інфраструктури   Волочиської РДА Юрій Марущак, у районі зібрали понад  126 тонн  ранніх зернових та зернобобових,  врожайність яких склала 55 центнерів з гектара. Кукурудзи зібрали на площі в три тисячі гектарів, а це   23 відсотки від потреби, із  врожайністю  100 центнерів з гектара. Завершили  в районі збирання гречки,  врожайність якої склала  понад 14 центнерів з гектара.

Уже три роки життя Тетянки Тарчинської у прямому значенні слова залежить від штучної нирки. Тричі на тиждень вона проходить гемодіаліз, виснажливу й важку процедуру, яка продовжує їй життя. Тож кожних понеділка, середи й п’ятниці дівчина зранку йде на заняття (навчається у Кам’янець-Подільському медичному училищі), а після обіду — на гемодіаліз...

...

Велелюддям, масою різноманітних заходів, що відбувалися одночасно в кількох локаціях, неймовірним позитивом зустріли минулих вихідних хмельничани й гості міста 578-ий день народження обласного центру, що проходив під гаслом «Майбутнє прекрасне». Свято не було схоже на попереднє, бо Хмельницький — щодня новий, запевнив і постійно доводить на ділі Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.

Десь під кінець пленарного засідання XXI сесії обласної ради я відчув ностальгію за школою. Не за тією, яку закінчив понад 50 років тому, а за сучасною, яка пропонує нові «стандарти». Колись дітей годували в основному коржиками, халвою та пончиками й вони вчилися на 4 і 5, а тепер — червоною ікрою й дорогими ласощами. Їм, аби створити ілюзію поступу, ставлять аж 10 і 12, а вони іноді непритомніють на уроках фізкультури.
Депутат Іван Гладуняк розповів про факти, які виявила перевірка. В одному з дитячих закладів закупили для хлопчиків і дівчаток понад тонну цукерок, а в іншій — два центнери червоної ікри, вартість яких у магазині — 65-70 тисяч гривень. Стільки, скільки становить місячна зарплата колективу вчителів «неперспективної» школи.
Самої багатої на фосфор рибної продукції, що стимулює розумову діяльність, учні, на жаль, споживають мало.

Вночі 22 вересня під час виконання службових обов’язків – гасіння пожежі цеху з обробки деревини у м. Дунаївці – знепритомнів керівник гасіння пожежі, заступник начальника головного управління з питань реагування на НС полковник служби ЦЗ Петро Сибіга. Невідкладні реанімаційні заходи не дали результату, і на 56 році його життя обірвалося.

Село Летава для аграріїв Хмельниччини місце паломництва і наснаги. Тутешня земля і люди прославилися не тільки високими врожаями чи у всесвітньо-відомій картині Тетяни Яблонської «Хліб». Місцеве господарство виплекало 12 Героїв Соціалістичної праці, більше сотні орденоносців і Героя України Михайла Шаповала. Для абсолютної більшості господарів нашого краю він беззаперечний авторитет, взірець, зразок мудрості, досвіду і скромності. А для мене, як журналіста,  — постать історичного масштабу.
У період повернення від соціалістичної формації до капіталістичної Михайло Васильович одним із перших повів господарство через бурхливий вир, підступні рифи і підводні течії того безладу, який його організатори помпезно намагаються видати за реформи.

Під час попередніх відвідин ФГ «Кунчанський» наприкінці квітня її керівник Володимир Пицюк виглядав стурбованим. Ще б пак, за два місяці з початку весни з неба жодного разу не крапнуло! І то в період формування врожаю.  
Його підопічні доклали максимуму зусиль для успіху справи. Вчасно провели підживлення озимих, посіяли ярі культури, ретельно дотримувалися технологій.

Світ тримається на плечах Атлантів: сильних, мужніх, неперевершених. Серед них — він, Іван Іов, — людина доброти й любові, правдивості та стійкості. Сьогодні таких годі й шукати — «не той тепер Миргород, Хорол-річка не та…»

Шістьох лебедів (три лебеді та три лебідки) Державному історико-культурному заповіднику “Самчики” подарував міський еколого-натуралістичний центр, що в Кам’янці-Подільському.

 Рясні жовтневі дощі  принесли багато вологи й тепер, коли рослини вже завершили вегетаційний період і готові  до зимового спокою, якраз впору садити ліс. Отож підприємства обласного управління лісового та мисливського господарства, які навесні  створили  1075 гектарів лісових культур, не гають часу. І хоча завдання на осінь  заліснити лише 90 гектарів зрубів, стараються все зробити в найоптимальніші строки.

— Ти м’ясо їси?
— Ні!          
— А рибу?
— Теж!
— Вегетаріанець?
— Ні. Українець!
(Із народного гумору).
У сучасній єврейській мові – івриті, є поняття — «хуцпа». Це коли бажане видається за дійсне. (В українців є теж відповідник цьому слову, щоправда, менш милозвучний).        
Минулий тиждень в Україні пройшов під «сузір’ям» такої хуцпи.  Маю на увазі ключову подію  минулої  седмиці – нараду з регіонального розвитку, на якій із вуст  найвищих високопосадовців українці  з подивом довідалися, що, виявляється, криза в країні – минає. Паски українці на своїх дірявих штанах більше не затягуватимуть, що  нарешті з’явилося світло в кінці тунелю...

...

2014-2015 роки були найгірші в розвитку нашої держави. Воно й зрозуміло: війна на сході внесла радикальні зміни у наш вектор розвитку. Підприємства, що працювали з агресором, змушені були терміново шукати нові ринки збуту. Іноземний інвестор, що здебільшого спостерігав за розвитком подій, не поспішав вкладати кошти в промисловість країни, на яку напав значно потужніший сусід. І  все ж ми вистояли. Вже торік з’явилися перші ознаки відновлення життєдіяльності економіки. Цьогоріч  можна говорити про повноцінний розвиток країни та області. Принаймні про це свідчать підсумки соціально-економічного розвитку області за дев’ять місяців, про які доповів директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації Юрій Гриневич під час засідання чергової колегії.

Усіх їх, жителів Держанівки, забирали здебільшого вночі або вдосвіта. Енкаведисти вдиралися до хат, хапали зненацька господарів і вже на підводі, під конвоєм, везли до Кам’янець-Подільської в’язниці.

20 жовтня виповнилася річниця з дня загибелі у зоні АТО Сергія Колубая. Колишній учень Заміхівської школи закінчив Жмеринське вище проофесійно-технічне училище й отримав спеціальність провідника купейних вагонів. Був призваний на строкову службу. У січні 2014 року підписав контракт (ще до початку війни).

Для досягнення кращих результатів у навчальному процесі у Судилківській ОТГ мотивують матеріальним заохоченням і вчителів, і школяриків.

У Любомирівці, що на Новоушиччині, провели в останню путь дев’ятнадцятирічного Іллю Стецуна, який загинув 24 жовтня внаслідок мінометного обстрілу поблизу Водяного Донецької області.

У селі Велика Боровиця, що на Білогірщині, провели в останню путь двадцятисемирічного бійця 128 окремої гірсько-піхотної бригади Олександра Омельчука. Ще один славний подолянин перейшов із земної в небесну охорону, виборюючи нам світле завтра.

У третьому томі трилогії Володимира Білінського «Україна – Русь. Українська звитяга» вміщене дослідження автора зовсім невідомої сторінки нашої історії часів української революції під назвою «Похід полковника Болбочана на Крим». У ньому події сторічної давнини, як і постать полковника Петра Болбочана, описані на основі фактів, які в минулому вперто приховувалися.

Знаю! Я вже точно знаю, що хочу на Новий рік. Але поки що не озвучуватиму свою нову мрію, бо ж можна отак ненароком її й сполохати. Маю досвід. І то гіркий! Не раз переконався, що краще помовчати до слушного часу. А коли той час настане, питаєте? Так у новорічну ніч і настане. Саме тоді, кажуть, можна загадати нове заповітне бажання на новий рік. І вже тоді немає ніякого значення, чи збулося бажання, загадане на старий рік. Чи всі збуваються, питаєте? Збуваються. А як же. Не всі, правда, але збуваються. Бо на те вони й бажання.

Всеукраїнський літературний фестиваль «Зернослово-2017» завітав цьогоріч на Білогірщину. В Хмельницькій області – це один із найбільш віддалених районів, що межує з Тернопільщиною і Рівненщиною. Сюди й прибули подільські письменники та гості із Запоріжжя – Вікторія Сироватко й Микола Білокопитов.

Результат пошуку зображень за запитом "ДСНС це"

Через дощ, мокрий сніг та сильні пориви вітру  залишаються без світла 389 населених пунктів. Про це повідомляє прес-центр Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

У напруженому ритмі відбулося чергове шосте засідання Ради регіонального розвитку,  що проходило в Києві. До представників місцевих новоутворених громад, голів обласних рад та адміністрацій, представників політичних фракцій в областях звернулися Президент, Прем’єр-міністр, Генеральний  прокурор, інші високопосадовці. Провідний меседж:  реформи тривають, країна рухається вперед.

Детальніше читайте в №№ 120-121 від 26 жовтня.

 

Минає п’ятий рік з часу, як відійшов у вічність Петро Степанович Смоленюк — український учений, засновник і перший ректор Хмельницького економічного університету, кандидат економічних наук, професор, член Української Академії економічних наук та Української Академії економічної кібернетики, кавалер ордена «За розбудову освіти» ім. М. Грушевського, відмінник освіти України, який  21 травня 1992 року створив вищий навчальний заклад.

Лікарня  в селі  Підгірне Старокостянтинівського району —  воістину райське місце. На території — криниця з кришталевою цілющою водою, найсмачнішою в окрузі, а ще — сосни, столітні липи. Вірно лікарня служила   народу 113 років. Пережила багато реформ, вистояла в роки революції,  Великої Вітчизняної війни, перебудови. А ось  зараз, у період реформ, які мають поліпшити життя селян,  стоїть на порозі загибелі. Хоча колишню дільничну  лікарню перекваліфікували у терапевтичне відділення, цієї «економії» виявилося замало.  Зараз  відділення дуже заважає, і його хочуть ліквідувати.

Приємна звістка від ПАТ «Хмельницькобленерго» для побутових споживачів електроенергії, мешканців Хмельниччини: до 19 грудня Компанія проводить акцію «Передавай — вигравай!» Її учасниками автоматично стануть усі споживачі, зареєстровані в «Особистому кабінеті побутового споживача електроенергії» на сайті ПАТ «Хмельницькобленерго», котрі хоча б один раз упродовж трьох акційних місяців передадуть Компанії показники свого лічильника та розрахуються за електроенергію за допомогою цього онлайн-сервісу.

В онлайн-магазині на сайті ПАТ «Хмельницькобленерго» розпочався продаж путівок до дитячого оздоровчого містечка «Джерельце» (с. Жилинці Ярмолинецького району), власником якого є ПАТ «Хмельницькобленерго», на наступний літній відпочинковий сезон — 2018 року. Комусь така завчасність може видатися незвичною, ба, навіть зайвою. Але керівництво Компанії-шефа та адміністрація самого закладу переконані: продаж путівок заздалегідь є абсолютно виправданим, доцільним. Діти в період «міжсезоння» мають можливість спокійно і виважено сформулювати свої плани на наступне літо, а батьки — забезпечити здійснення їхніх мрій. У тім числі, звісно ж, і мрії про улюблений — один із найкращих в Україні! — табір «Джерельце».

Цивільний захист (ще донедавна — «цивільна оборона») — сфера, яка в контексті нових глобальних кліматичних загроз та викликів перед нашою державою надзвичайно актуалізувалася. В тім числі, й у галузі енергетики. Ось і у ПАТ «Хмельницькобленерго» чітко усвідомлюють: справжніх енергоефективності та енергонезалежності не буває без справжньої — дієвої та ефективної — системи цивільного захисту.

В Ярмолинцях замість стихійного сміттєзвалища, що десятиліттями розросталося, займаючи все більшу площу і заполоняючи «пахощами» прилеглі вулиці, з’явився дитячий ігровий майданчик. Жителі селища вкотре довели: все можливе, якщо є бажання. Правда, рук докласти треба, бо ж відомо: без труда нема плода. Отож  «Дитяча планета»,  а саме так назвали майданчик,  з’явилася завдяки зусиллям місцевих жителів (переважно батьків та бабусь  із дідусями) при підтримці місцевого керівництва  та спонсорів.

Жінка у військовому однострої за кермом санітарного автомобіля привернула мою увагу під час чергового виїзду на «нуль». У розмові з молодшим сержантом Оленою Соловйовою з’ясувалося, що ще до початку війни вона впевнено та вправно керувала різними легковими автомобілями. У неї завжди був якийсь залізний кінь — три «Москвичі», дві вазівські «дев’ятки», ВМW, Opel. Та до недавнього часу вона скромно вважала себе лише водієм-аматором.

Директор Ярмолинецького лісгоспу І. І. Кирилюк – знаний на Поділлі лісівник, який  пройшов трудовий шлях від простого лісоруба до керівника підприємства. Він, як кажуть у народі, зробив себе сам. Займаючи   різні посади, Іван Кирилюк викував у характері рішучість, наполегливість,     уміння прораховувати все на кілька ходів наперед. Шостий рік він очолює   рідний    лісгосп, в якому пропрацював майже 30 років.

Чим-чим, а красою природа обдарувала Гриців щедро. Осінь — пора спогадів, просвітлення і свіжості. Довкола на деревах і під ногами золоте листя. Добротні, збудовані, здається, назавжди, будинки та розлогі вулиці, наче  у коштовній оздобі і відблисках. Ідемо із головою селищної ради Людмилою Тіфенбах і  милуємося.

Коли чуєш слово стратегія, мимоволі спадають на думку шахи? В якому ще виді людської діяльності треба зазирати в майбутнє на п’ять, краще на десять, а ще ліпше на двадцять кроків наперед? Саме настільки прораховують ходи найкращі гросмейстери. Але коли про стратегію розвитку Хмельниччини починають розповідати гості нашого краю, чомусь пригадується не Альохін з Ейве, не Ботвинник з Талем, а інший видатний гросмейстер. А саме — Остап-Сулейман-Берта-Марія  Бендер-бей. Якщо коротше — Остап Ібрагімович Бендер-Задунайський. Ще коротше — Остап Бендер, що приїхав до Васюків влаштовувати Міжгалактичний шаховий турнір. Щоправда, послуги фахівця, що навчає нас «стратегічно мислити», коштують не 21 карбованець 16 копійок, які отримав «ідейний борець за грошові знаки» з безсмертного твору Ільфа та Петрова з каси шахового клубу Васюків, а дещо, так здається, більше. Чому ж таке критичне ставлення до підсумкового засідання фокус-груп з розробки проекту Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Хмельницької області на 2018-2020 роки?

Оце так ярмарок! Складалося враження, що на якусь мить усі поринули  в далеку  минувшину, відчувши її особливу атмосферу, колорит, настрій. Етнофестиваль «Фридрихівський ярмарок» (організатори —  Волочиська міська рада, зокрема, відділ культури і туризму, Центр культури і дозвілля «Гармонія»), став захоплюючим видовищем для жителів міста і не залишив байдужим нікого з присутніх.

Село Гоголі – один з найкрасивіших, заквітчаних Божою милістю  куточків Поділля й України, що манить і хвилює мене з раннього дитинства. Бо тут я виріс – у цьому чарівному з розлогими полями і луками селі, де такі пишні сади і зелено-золотаві гаї, дзеркальні ставки і затінені черешнями вікопомні шляхи. Що й казати, село Гоголі (перша згадка 1652 р.), як і увесь Віньковецький край, багате історією, природою, культурою, а головне, людьми. Тут мирно уживалися українці, поляки, росіяни, роми. Для мене був близький і зрозумілий сільський циганський хутір зі своїми звичаями і традиціями, ромською мовою. Відомо, що у 1604 р. в Гоголях діяла православна церква, а в 1777 р. – була збудована нова на честь Св. Параскеви. І тільки в незалежній Україні церква відродилися. Божу службу проводить о. Петро.     

Цьогоріч у вересні в освітній галузі Судилківської сільської ради (ОТГ) розпочато реалізацію концепції «Нова українська школа» на базі Судилківської зош І-ІІІ ступенів. Передбачено зміни не лише в самому змісті освіти, методах навчання, а й у створенні нового освітнього середовища. Що це дає?  По-перше, це крок задля підвищення якості освіти, по-друге, така школа матиме більше матеріально-технічне забезпечення, по-третє, інвестиційні компоненти: придбання двох шкільних автобусів для перевезення учнів на умовах співфінансування (70 х 30), інвестиції в оснащення навчального закладу, зокрема створення медіатеки та ресурсної кімнати.

Перемозі революції на Кубі передував тривалий період боротьби. Національно-визвольне повстання (1895-1898 рр.) під керівництвом Хосе Марті й Антоніо Масео призвело до поразки іспанських колонізаторів і проголошення 1902 року  незалежності Куби. Проте реальної незалежності не було, бо вже у той час США встановили режим військової окупації острова. А в 1952 році, влаштувавши державний переворот за допомогою США, до влади прийшов Р. Батиста.

Не часто в наші дні відбуваються події, які 8 жовтня 2017 року відбулися у моєму рідному селі Теліжинці  на Старосинявщині. Аж дві великі події в один день!

Колись почула від старенької жінки: «Навіщо такий працівник, якщо він без душі ставиться до своєї роботи?» Часто згадувала ту фразу, коли зустрічала байдужих і безвідповідальних осіб, які просто відбували робочий день. І як приємно зустрітися з людьми, які віддаються сповна обраній професії. Особливо якщо це лікар, котрий  кожній людині віддає часточку душі і серця. Про таких навіть через роки приємно із вдячністю  згадати і побажати їм  міцного здоров’я. Такими завжди були Володимир Степанович і Галина Єрофіївна Ковальчуки з Красилова.

У Віньковецькому навчально-виховному комплексі напередодні Дня українського козацтва відбулася важлива подія — відкрився музей пам’яті «Героям слава!» Присвячений він Героям Небесної Сотні та героям російсько-української війни.

У пору, коли  невидимий художник розмальовує неповторними барвами листя дерев, прощаючись із літом, 22 жовтня 1937 року в древньому місті Старокостянтинові,  у родині Якубінських Григорія Івановича та Олени Василівни народилася друга донечка, яку назвали Тамарою.

таку назву має презентована нещодавно поетична збірка подільської авторки Неоніли Яніцької.

Біля головного корпусу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулося справжнє свято спорту та здоров’я.

У Хмельницькому втретє проведено  всеукраїнський турнір з вільної боротьби серед жінок «Меморіал заслуженого тренера України Володимира Стадніка».

У Кам'янці-Подільському пройшов чемпіонат на швидкісне поїдання сосисок.

Організатори свята обіцяють 28 жовтня чимало забав, наповнених українською осінньою містикою.

У редакції газети «Подільські вісті» відбулася зустріч журналістів із головами ОТГ Хмельниччини.

З цього приводу в селі Миньківці Дунаєвецького району відбулося святкування річниці та Дня села.

Останні кілька тижнів Верховна Рада доволі «плідно» попрацювала на законодавчій ниві. Взяти хоча б до уваги так звану пенсійну реформу. Так, формально пенсіонери вже з жовтня отримали доплату у вигляді якихось копійок до своїх жебрацьких пенсій, які навіть померти не дозволяють, бо похорони сьогодні задоволення не з дешевих. Однак, по суті, ми продовжуємо спостерігати планомірний розвал соціальної структури держави, в якій розумники з Пенсійного фонду тепер твердять: «Пенсії не турбота держави, а самих людей».

Щупальця зовнішніх зв’язків, які економіка будь-якої держави розкидає по світу, — надзвичайно важливі для стабільності фінансової системи і добробуту країни. Відірви якесь із них і залишишся, до прикладу, без енергоносіїв, інше — позбудешся збуту, скажімо, металопродукції. Йдеться про те, що зовнішні економічні зв’язки — доволі консервативний інструмент; вони напрацьовуються роками. Продукція має відповідати стандартам партнера, його сертифікатам, регламентам. Навіть найпростіша гайка повинна відповідати розмірам болта, який є у підприємства-споживача.
Тому шлях, який обрала Україна, — відхід від ринку Росії —  не міг бути простий та безболісний. Але ми його долаємо, поступово, з проблемами, перекосами, та відриваємося від старої пуповини, бо північний сусід у розрізі країн в експорті вже відстає від Німеччини та Польщі. Так, за перше півріччя поточного року експорт товарів з Хмельниччини до РФ становив лише 9,3 відсотка від загального вивозу продукції. Імпорт — ще менше: лише 7,3 відсотка. На цьому тлі вражають цифри співпраці з Європою. За повідомленням головного управління статистики в Хмельницькій області, протягом січня-червня експорт до ЄС становив 41,8 відсотка, імпорт — 55 відсотків від загальних обсягів. А знаєте, що було ще кілька років тому. Візьмемо навмання — 2010 рік. Якщо нині експорт товарів до Європи учетверо перевищує російські показники, то тоді ці цифри становили 33,1 та 37,8 відсотка відповідно. Тобто залежність від слабкого кремлівського ринку переважала зв’язок із потужними державами на заході. Як бачимо, розворот на Європу відбувся і значною мірою це прискорила неоголошена, але розпочата Москвою, війна на сході держави. Тоді, у 2014-му, нам довелося часто-густо «з коліс» міняти вектор співпраці. А, думаєте, просто перекинути всі економічні щупальця зі сходу на захід?                                   

Славута провела в останню путь бойового капітана, 53-річного Андрія Голеця.

14 жовтня у Хмельницькому в приміщенні телерадіокомпанії «Поділля-центр»  відкрилася фотовиставка під назвою “Якби не війна”, яку раніше вже презентували у багатьох містах країни. Її експозиція складається зі 122 портретів живих і загиблих захисників України. Серед фоторобіт є і портрет нашого земляка Олександра Кушнірука.
Також на виставці відбулася презентація книги «Якби не війна» з розповідями про героїв та їхніми світлинами.
Виставка працюватиме до 22 жовтня. Вхід вільний.  

20 жовтня — Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози.

Учень 6-А класу Кам’янець-Подільського  НВК № 8, вихованець гуртка картингу  філії  ХОЦНТТУМ  Даніїл Кукурузов  на чемпіонаті України в класі картингу «RotaxMojoMaxChellengeUkraine-2017»  здобув золоту нагороду. 

Вдалим був для команд області черговий тур чемпіонату України з футболу в другій лізі.

Бойовим видався п’ятий тур чемпіонату України з футзалу в екстра-лізі: не зафіксовано жодної нічиєї.

 На території Хмельницької міської лікарні освячено Храм святого Миколая Чудотворця. Капличка допомагатиме хворим повертатися до повноцінного життя, отримати душевний спокій та зцілення. На цьому у своєму слові наголосив Архиєпископ і Митрополит Василій Семенюк, адміністратор Кам’янець-Подільської єпархії Української греко-католицької церкви.

І не думала, і не гадала Галина  Коржак, що стане знаною коровайницею. Бо ще із шкільної парти її захопив книжковий світ: уже в сімнадцять років вона стала  завідуючою сільської  бібліотеки, де й нині працює. Проте обставини, що склалися, внесли свої корективи у її розмірене життя, вже  понад два десятиліття жінку просять спекти коровай  не лише односельці, а й жителі ближніх сіл. А творіння її стало  візитівкою району.

"Медичний" храм Святого Миколая-Чудотворця, що розташувався на території Хмельницької міської лікарні, урочисто пройшов чин освячення. Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди знаменної віхи очолив Архиєпископ і Митрополит Василій Семенюк, адміністратор Кам'янець-Подільської Єпархії.

Перехід на зимовий час відбудеться у ніч із 28 на 29-го жовтня 2017 року.

Поб