Здається, вчора прийняла Наталя Мукомела пошту в рідному селі Буйволівці, що на Ярмолинеччині, а навесні вже буде тридцять літ. Тоді, пригадує, й людей було вдвічі більше — 1600 мешканців, й колгосп місцями робочими молодь забезпечував, і школа ще була й дитячими голосами повнилася… Словом, вирувало життя. Тож молоденька завідуюча поштовим відділенням мала чимало обов’язків: і пенсії правильно видати, адже пенсійні справи тоді на пошті велися, це нині Пенсійний фонд все обліковує-нараховує, лише відомості передає, на періоди виплат розділені; і перекази, бандеролі оформити, телеграми прийняти, відправити. А що вже періодики було! Стільки газет, журналів розносили сільськими вулицями дві листоноші, які були у підпорядкуванні Наталі! Нині ж у Буйволівцях жителів трішки більше 600, це переважно пенсіонери, і школа закрита, і періодики в десятки разів менше, й листонош інших уже немає — давно скоротили їхні посади. А ось обов’язків у Наталі Мукомели ой як побільшало. Нині вона листоноша на 0,59 ставки і керівник відділення — на 0,3… Хоч ставки ті ледь до мінімалки дотягують, направду ця тендітна жінка — і листоноша, і заввідділенням, і постачальник продуктів, й інспектор з обліку електроенергії, і касир, і, як жартівливо себе називає, другий батюшка на селі.