Деталі
Категорія: Економіка

– Та що тепер коментувати, коли президент закон вже підписав? – невесело констатує ситуацію довкола ринку землі в Україні Лідія САМОЙЛЮК, директор СТОВ «НИВА», що на Теофіпольщині. – Допоки можна було свою позицію відстоювати,  відстоювали і фермери, і потужніші сільгоспструктури. Наголошували, що люди  сьогодні – проти! Напевне, й треба запроваджувати ринок землі, але не в такому форматі приймати доленосні рішення для країни. Якби ж  було так, як пишеться в законі, то це ще півбіди. Та досвід української демократії протягом десятиліть навчив, що пишеться одне, а робиться інше. Головне для чиновників те, що рішення прийнято, а народ мусить згодитися. Згадаймо, як підіймали ціни на енергоносії, комуналку тощо, обіцяючи народу субсидію. А спробуйте нині її отримати або не втратити! Згадаєте моє слово, так буде і з землею… 

Деталі
Категорія: Новини

Вивчення громадської думки щодо підвищення привабливості військової служби та удосконалення соцзахисту військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Деталі
Категорія: Портрети

Олександр Дарморос, молодший лейтенант 8-го полку спеціального призначення, 25 березня 2016 року отримав важкі поранення внаслідок вибуху протипіхотної міни під час виконання завдання в Луганській області. Він втратив зір, а ліву ногу довелося ампутувати до коліна. Здавалося б, що людина, яка опинилася в повній темряві, втративши ногу може лише чекати на сторонню допомогу та соціальний захист, може стати безпорадною та перебувати у відчаї. Але це все не про Олександра!

Деталі
Категорія: Новини

Кіберфахівці Служби безпеки України припинили діяльність групи інтернет-агітаторів, які за вказівкою з Російської Федерації поширювали заклики до зміни державних кордонів і повалення влади в Україні.

Деталі
Категорія: Новини

До уваги суб’єктів ЗЕД та громадян, у разі виникнення запитань, які знаходяться в компетенції Поліської митниці радимо звертатись за наступними телефонами:

Деталі
Категорія: Портрети

Тепер вона особливо часто згадує Саїда – кохання всього свого життя. Бо того короткого щастя, якого зазнала з ним, вистачало на весь довгий життєвий шлях. «Може, прийшла мені пора йти до Саїда, – каже Юзефа Миколаївна своїй єдиній доньці Галині. – Інакше чого так часто сниться? Та я й не проти піти до нього, мого дорогого Саїда», – додає тихим голосом 94-річна жінка.

Деталі
Категорія: Любисток

І не сподівалися Алла та Іван Вараниці, що стануть багатодітними батьками. Вони мріяли лише про одного малюка. Та якось несподівано Бог послав їм трьох синочків та ще й донечку.

Деталі
Категорія: Новини

З огляду на надзвичайні обставини, які виникли через епідемію коронавірусу та запроваджений карантин, Секретаріат Національної спілки журналістів України оголошує про зміну формату щорічного творчого конкурсу НСЖУ. Упродовж кінця квітня – травня творчий конкурс НСЖУ до Дня журналіста оголошується за однією номінацією – «Журналісти проти епідемії».

Деталі
Категорія: Портрети

Травень у нас завжди асоціюється із Перемогою. Це була велика і страшна битва з ворогом людства — нацизмом. І саме навесні, коли все довкіл зацвітає, у далекому 45-ому вона вистраждано і довгождано завершилася, щоб подарувати нам на віки таке прекрасне свято: радісне і сумне водночас. Бо ціна його надто дорога — кожний сьомий загиблий українець, зранені серця і душі, втрачене здоров’я… А скільки сиріт, вдів, калік!..

Деталі
Категорія: Портрети

Та проклята війна зосталася у пам’яті і серці назавжди, пекельними жахіттями врослася у кожнісіньку клітиночку тіла, врізалася у душу. «Через наше село Пісочна Городоцького району йшов німець на Папірну, на Чорниводи, — розповідає нині 92-річний ветеран війни і праці, нагороджений медаллю  «За мужність», численними державними відзнаками та ювілейними медалями, житель Городка Микола Олексійович Каганець, — ще й нині, здається, бачу: танк горить. Підбили. Водій загинув одразу, троє танкістів вибиралися через низ. Ми з хлопчаками лазили у той танк — смерділо паленим м’ясом, були ще не забрані останки. Це — жах! У тому страшному бою загинуло 27 наших воїнів. Прощалися з ними, замість рідних, усеньким селом. Хоронили. Біля клубу на їхню честь встановили обеліск з прізвищами».

  1. Ми дивом залишилися живими
  2. Квітне сад ветерана
  3. Одним — карантин, іншим — преференції
  4. Перезимували без проблем