готують господині сіл Хмельницького району.
Вареники у відрах — страва не нова для військових на фронті. Ще з початку війни 2014 року волонтери доставляли на передову домашні гостинці. Ця традиція відновилась із лютого цього року. Всю весну жінки працювали, влітку зробили перерву й ось, як тільки погода дозволила, продовжують свою роботу, аби українські воїни посмакували домашнім.

Виготовленням вареників займаються жінки села Климашівка Лісовогринівецької громади Хмельницького району. Під кухню обладнали кімнату в сільському клубі: з дому сюди принесли газові плити, столи, стільці, кухонне приладдя. Щотижня жінки збираються на колективне ліплення. Участь у цьому дійстві беруть два десятки господинь. Вдома готують начинку: картоплю, капусту, сир.
«Місимо тісто, ліпимо, варимо. З дому приносимо все, що необхідне. Кожна учасниця приходить зі своєю начинкою. Топимо сало та заливаємо вареники смальцем, щоб довше зберігались. Це — традиційний рецепт, — розповідає мешканка села Валентина Оліщук та додає: — Допомагають у реалізації доброї справи односельці, фермери надають борошно, цибулю, цукор. Завжди відгукують на наші прохання місцеві підприємці, зокрема, Юрій Шлапак, Юрій Климко, Леонід Черевичник, Василь Лежанський та інші».
Рекорд «кухонного» батальйону — 6,5 тисячі вареників за один день. Кажуть, можуть і більше, аби було з чого. За весь час жінки приготували та передали для ЗСУ понад 15 тисяч вареників. Також тут печуть печиво для військових, збирають городину, яку передають у Хмельницький політехнічний коледж. Разом ліплять, разом моляться, і чекають звістки від односельців з передової.
«Вдома наодинці важко переживати складні часи. Ось і збираємось, щоб поспілкуватись, підтримати одна одну та допомогти армії», – говорить пані Валентина.
Все передають до обласного центру у волонтерські пункти, зокрема «Захист», що на вулиці Кам’янецькій, 76. Звідти гуманітарні вантажі відправляються на різні напрямки, у прифронтові області.
Неподалік Климашівки – село Пашківці цієї ж громади. Селяни не відстають від сусідів і теж готують смаколики для військових. У лютому група активістів організувала в тутешньому клубі волонтерський пункт.
«З першого дня війни почали працювати всім селом. Спочатку збирали по селу кошти на медикаменти нашим військовим. Вдалося зібрати понад 50 тисяч гривень. Через дефіцит доводилось їздити по різних аптеках та шукати необхідні ліки. Дуже допомогла тоді фельдшерка села, - згадує пашківчанка Юлія Горбатюк. – Далі організували збір харчових продуктів: городини, круп, домашньої консервації, також збирали банки для виготовлення тушкованого м’яса та каш для ЗСУ, пекли пиріжки та печиво для військових».
Як розповідає пані Юлія, долучилося чимало односельців. Разом плели і маскувальні сітки.
«Спочатку дістати сітку-основу було складно. Одна жінка принесла нам рибальську, аж 50 метрів довжиною. Майже з кожної хати люди приносили тканину, одяг, різали на смужки та вплітали в сітку. Волонтери потім дуже дякували нам за таку велику маскувальну сітку, адже нею можна накрити військову техніку. Таких сіток ми виготовили три», – розповідає Юлія Горбатюк.
Зараз активістки села Пашківці готують домашні смаколики: випічку та вареники. Спочатку вареники ліпили, морозили, відвозили на ближні військові частини, зараз передають у східні області України.
«Благодійники нам купують борошно, цукор, олію, все, що необхідно. Це місцеві підприємці, депутати округу Юрій Шлапак, Іван Подворний та Наталія Анішкіна, також ті, хто сіють і обробляють наші землі, і всі небайдужі. Діти на велосипедах розвозять інгредієнти до наших волонтерок, а жінки вдома готують. Допомагають усі, хто чим може. Двічі на місяць ми організовуємось та відправляємо гуманітарні вантажі до волонтерського центру «Захист», – говорить пані Юлія.
Допомагають усім селом і односельцям, які проходять військову службу. На жаль, двох Героїв Пашківці втратили. Це – Павло Жук та Олександр Самофалов.
«Буває, що руки опускаються. Але потім усвідомлюємо, що військові на передовій чекають на нашу підтримку. І знов збираємось, працюємо і допомагаємо, – каже пані Юлія, – Приємно отримувати фото з передової з добрими відгуками про наші страви. Тож жителі нашого села не зупиняються і рухаються разом зі Збройними силами України до Перемоги».
У планах місцевих активістів організувати стаціонарну кухню, де б під одним дахом всі господині могли б збиратися та готувати. Таким приміщенням міг би стати місцевий дитячий садочок, який зараз пустує. Жінки сподіваються на допомогу Лісогринівецької сільської ради у розв’язання цього питання.
Активно допомагають фронту жителі селища Лозове Деражнянської міської тергромади. Розпочинали із забезпечення харчовими продуктами військових частин, адже у перші дні війни кількість військових різко збільшилась. Місцеві волонтерки Лідія Налозінська та Людмила Ревуцька розповідають, що спочатку активність мешканців селища була не надто високою, але день за днем кількість людей доброї волі збільшувалась і це перетворилось у великий рух підтримки.
«Наприклад, до ліплення вареників долучаються до 50 осіб. Начинку готуємо вдома, ліпимо у клубі, варимо теж вдома. За останні два місяці передали для військових близько 40 тисяч вареників, – говорять волонтерки, – Долучаються всі: працівники школи, терцентру, лікарні, пошти, дитячого садочку, закладів культури, комунальних підприємств, допомагають внутрішньо переміщені особи. Від дітей до пенсіонерів – всі допомагають Збройним силам і будуть робити це надалі».
Також господині вдячні деражнянцю Сергію Вишнівському, який постійно допомагає у забезпеченні салом та смальцем.
Нещодавно у Лозовому провели благодійний концерт, зібрані кошти планують використати на облаштування стаціонарної кухні, щоб мати змогу розширити асортимент домашніх страв для ЗСУ.
До слова, волонтери об’єднання «Захист» щотижня їздять до військових на схід та запевняють: наші Герої та Героїні завжди чекають домашніх смаколиків, адже це нагадування, що їх чекають і цінують їхню службу.