Свій шлях військового Вадим Навроцький розпочав у 2015 році. Навчався у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. За розподілом служив на півночі країни, керував прикордонними підрозділами у Житомирській та Київській областях.

Повномасштабне вторгнення зустрів також на півночі. Згодом обрав для себе службу в бойовому підрозділі — прикордонній комендатурі швидкого реагування, у складі якої боронив державу на сході. Вадим Навроцький був начальником прикордонної протитанкової застави бойового підрозділу 9 загону імені Січових Стрільців.
1 червня 2024 року на Харківщині Вадим отримав важкі вогнепальні осколкові поранення. Побратими змогли евакуювати його, але, на превеликий жаль, життя бійця не вдалося врятувати. 8 червня від отриманих травм прикордонник помер. Вадиму Навроцькому було лише 25 років. Якраз у день смерті він отримав чергове військове звання — капітан.
Усі, хто знав захисника, кажуть, що Вадим — людина з великою душею та щирим серцем. Його пам’ятатимуть як справжнього патріота, порядного та виваженого офіцера, відважного воїна. Попри молодий вік Вадим Навроцький був зразковим командиром для бійців. Піклувався про кожного, користувався повагою як бойовий офіцер. За його плечима важкий шлях військового, але кожен крок він пройшов із честю.
Поховали захисника на малій батьківщині — в селі Дашківці Віньковецької громади. Останню земну шану захиснику віддавали, стоячи на колінах. Прощалися з Вадимом Навроцьким рідні, близькі, знайомі, друзі, побратими. Уся громада оплакує свого Героя, зберігаючи світлу пам’ять про воїна-захисника.