У вишивці нитки переплелися, немов дороги в нашому житті, і радощі, й тривоги в ній злилися, любов, печаль, надії і жалі. Тут хрестиком тріпочуть сподівання, кохання, наче квіти у росі, і ніжна пісня, і важке зітхання, і струни трепетні, що є в людській душі.
Жилочку синю, смаглявий мускул пестить сорочка, голубить, плека, і неодмінно вгамує муку, як подорожник, як рідна рука.