Неподалік села Хоняків, що на Славутчині, між Нараївкою (Хмельницька область) та Глибочком (Рівненська область), поблизу місця, де раніше був висілок Хоняківські Поруби, є залишки давніх споруд, які називають Замчище або Жаврівські вали.

Хата, у якій імовірно мешкали родини підлісецьких священиків.

Так розпорядився Волинський Архієпископ Антоній 1864 року після огляду Свято-Параскевської церкви в селі Підлісцях на Ізяславщині (нині Шепетівського району).

Про життя уродженця містечка Гусятина Северина Наливайка — ватажка козацько-селянського повстання — відомостей загалом дуже мало. А ось легенда про його жорстоку страту у Варшаві нині така відома і популярна, що ніхто її сумніву не піддає. Але то всього лише легенда...

Про невеличке село Маліївці, що на Дунаєвеччині, чув практично кожен мандрівник, адже відоме воно унікальної краси парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення під назвою «Малієвецький». Це унікальне місце, де архітектура та природа, в тісному поєднанні, створюють справжній ансамбль див, якими милуватися та захоплюватися можна вічно…

«Копейная деньга» («новгородка»), яка пізніше стане копійкою.

Після оприлюднення другого вересня наміру Національного банку України змінити назву розмінної монети «копійка» на «шаг» з метою «відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України», пригадався, як на мене, дуже влучний заголовок «Копійка зрадила рубля. Чи вбереже ця зайда гривню?» нині, на жаль, покійного Валентина Бендюга — журналіста, поета, краєзнавця і нумізмата. Матеріал під такою назвою опублікований у міській газеті «Проскурів» у березні 1992 року після прийняття Президією Верховної Ради України постанови, згідно з якою розмінною монетою була визначена — «копійка». І ось тепер нарешті дійшла таки черга і до цієї «зайди». Але сам процес зміни назви розмінної монети має кілька аспектів.

Розмінні марки-шаги Української Народної Республіки 1918 року.