Чому барельєф Тараса Шевченка не помістили на пам’ятнику «Тисячоліття Росії»?

Після повернення із заслання Тарас Шевченко подружився із російським скульптором М. Микешиним. Вони часто зустрічалися у кімнаті, де проживав Тарас Григорович.

Коли ж М. Микешину доручили створити скульптурну композицію на пам’ятнику «Тисячоліття Росії», який мав бути встановлений у Новгороді, то він вирішив увічнити там і свого друга, добре знаючи про роль і авторитет Шевченка в Україні. Для створення барельєфу Тарас Григорович йому сам позував.
Але царизм зробив усе, щоб у зародку вбити спроби увічнити образ поета засобами монументального мистецтва. Тому 1860 року цар особисто заборонив Микешину розміщувати барельєф Шевченка на пам’ятнику «Тисячоліття Росії».
Ненависть московитів до українського пророка проявилася навіть через шість десятиліть. У березні 1919 року був відкритий перший пам’ятник Тарасу Шевченку в Києві перед будинком нинішнього Національного художнього музею на вулиці Грушевського. Та вже у серпні того ж року його зруйнували денікінці.