«Копейная деньга» («новгородка»), яка пізніше стане копійкою.

Після оприлюднення другого вересня наміру Національного банку України змінити назву розмінної монети «копійка» на «шаг» з метою «відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України», пригадався, як на мене, дуже влучний заголовок «Копійка зрадила рубля. Чи вбереже ця зайда гривню?» нині, на жаль, покійного Валентина Бендюга — журналіста, поета, краєзнавця і нумізмата. Матеріал під такою назвою опублікований у міській газеті «Проскурів» у березні 1992 року після прийняття Президією Верховної Ради України постанови, згідно з якою розмінною монетою була визначена — «копійка». І ось тепер нарешті дійшла таки черга і до цієї «зайди». Але сам процес зміни назви розмінної монети має кілька аспектів.

Розмінні марки-шаги Української Народної Республіки 1918 року.

Близько двох століть невеличким селом Терешки на Красилівщині володіли графи Грохольські. Це лише одна гілка з родини, яка була власником великої кількості земель в Україні та Польщі, містечками та селами, заводами та майстернями, мала величезні зібрання книг, живопису та багатьох цінностей.
Уперше в історичних документах село Терешки згадується 1593 року. І коли йдеться про історичне минуле цього населеного пункту, його неодмінно пов’язують з іменем графа Владислава Грохольського, останнього власника села.

Скульптура з мармуру Лаури Пшездецької з ангелом у Кам’янці-Подільському.

На Хмельниччині про сім’ю пана Карла Пшездецького, маєток якого донині зберігся у Чорному Острові, напевно, чув кожен. А легенди про причину загибелі його 21-річної доньки Лаури, яка начебто впала з коня і зламала хребет, і донині цікавлять багатьох. Адже насправді версій її смерті є кілька, серед них і утоплення в Адріатичному морі, туберкульоз кісток, а також суїцид через нещасливе кохання до прийомного сина своєї тітки.

  

Це унікальна дерев’яна церква в Кам’янці-Подільському під стінами Старої фортеці. Давній храм кілька століть тому розмістився на прибережній смузі річки Смотрич в урочищі Карвасари.

Унікальна архітектурна пам’ятка – розкішний палац у стилі англійської неоготики, розташований на Старокостянтинівщині в селі Новоселиця. Його фасад прикрашений аркадним під’їздом для карет, а над ним споруджена тераса для відпочинку. Побудовано палац близько 1820 року за кошти Людовіка Гіжицького.