Друк
Категорія: Орбіта краєзнавця
Перегляди: 2307

500 років тому в другій половині вересня 1618 року татари напали на Поділля і Волинь.

Більше 30 тисяч кримських татар на чолі з «неприятелем крижа святого» ханом Девлет–Гіреєм несподівано напали на Поділля і Волинь, несучи спустошення і забираючи у полон людей.
За свідченнями шляхетного пана Петра Хованського і возних Бизимовського та Гавратинського, села і міста були татарами «спустошени, попалени і в нівеч, в попел обернени». Відповідний запис зроблений у гродській книзі Крем’янецького замку 16 листопада 1618 року.
Зокрема, зі слів Бизимовського, який оглядав руйнування Костянтинівської волості 11 і 12 жовтня 1618 року, всі осілості, фільварки, хутори міста Костянтинова «от неприятеля крижа святого татар аж до вгрунту попалено і знесено, же ще і горючіє засталом... Одних живо до орди в полон побрано, а других побито и помордовано і великоє спустошенє того места сталося».
Після цього набігу татар усі маєтності князя Острозького уряд звільнив від сплати поборів — чопового (податку на виготовлення та продаж горілки) і шосового (податок на нерухоме майно).