Загинув Володимир Коваль… Ця страшна звістка приголомшила 8 травня не лише рідних і тих, хто його добре знав, а й усіх хмельничан. Не вірилося… Свідомість ніяк не сприймала цю жахливу звістку, до останнього жевріла надія, що це якась прикра помилка в Інтернеті.

У той день розмірений ритм роботи нашого трудового колективу на якийсь час порушився. Як же це? Ще ж нещодавно він був нашим колегою — майстром виробничого навчання, — і професійно виконував свої обов’язки, з повагою ставився до колег та учнів. Ми знали його як надзвичайно світлу, порядну та чесну людину з високим почуттям відповідальності та бажання допомогти.
Володимира Валентиновича поважали, до нього прислухалися. Він із 2015 року, будучи стрільцем-помічником гранатометника у 92-й бригаді, перебував у найгарячіших точках антитерористичної операції на сході країни і для нього Україна та її територіальна цілісність — не просто слова. Ми знали, що його поважали і бойові побратими, і командири.
Володимир Коваль був справжнім патріотом, завжди дотримувався і підтримував традиції Державної прикордонної служби України. Дисциплінованість, вимогливість до себе та високий професіоналізм були його основними рисами.
Але навіть працюючи тут, у професійному ліцеї Хмельницького, далеко від жахіть війни, він думками линув туди, на лінію зіткнення до побратимів. Його покликання — бути захисником України — не залишало його ні на мить.
З вересня минулого року Володимир Коваль повернувся в стрій, як старшина, командир відділення 79-ої окремої десантно-штурмової бригади, що дислокується на Приазов’ї. Він твердо вірив, що Україна обов’язково вистоїть і переможе у важкій боротьбі з агресором. І він зробить для цього все можливе.
Однак дожити самому до мирного дня в Україні не судилось. Після шквального обстрілу з боку російських найманців Володимир Коваль отримав важкі, несумісні з життям поранення…
Але герої не вмирають. Вони завжди житимуть у наших серцях, перебуваючи вже у небесній варті, охороняючи мир і спокій України.
Володимир Валентинович назавжди залишиться для нашого колективу щирим колегою та добрим наставником, справжнім Воїном Світла та Добра.
Наші щирі співчуття рідним та близьким героя.