Курси валют

Хмельницький міськрайонний суд ухвалив вирок щодо колабораціоністської діяльності жителя обласного центру.

Ні для кого не секрет, що «гаряча» битва в Інтернет-мережі точилася задовго до початку повномасштабної війни між російською федерацією та Україною. Триває вона і сьогодні, незважаючи на пролиту кров, людське горе, руйнування.
До 24 лютого не вірилося, що інформ-блювання диванних стратегів та доморощених «політичних оглядачів» призведе до відкритого вторгнення сусіда-агресора в нашу країну. Та мережеві спільноти щоразу наповнювалися новими коментарями стосовно «недолугості української державності» та возвеличення расєї як країни-спасительки людської цивілізації. Ось, у тому числі, через такі дописи і формувалося у загарбника хибне уявлення про те, що расєйські танки тут чекають з короваєм. Коли замість короваїв прилетіли джавеліни, то дуже здивувались у кремлі та по всій росії, бо, на переконання певних Інтернет-спільнот, Київ мали захопити парадними колонами. Не справдилося. Тож у центрі Європи, в двадцять першому столітті почалася кривава бійня, наслідки якої ми ще не можемо зараз усвідомити.
Здавалося б, — гинуть люди, гинуть діти, горять міста, — це має наштовхнути «інтернетних аналітиків» на думку про те, що їхні дописи теж сприяли цим смертям. Та ні, — вони продовжують підтримувати, вихваляти збройне вторгнення, сподіваючись, що у їхнє помешкання снаряд не влетить.
У Хмельницькому теж знайшовся чоловічок, у котрого всі ті, хто воює проти його країни, — герої. У соціальній мережі «Однокласники» він створив сторінку під ніком «мілєнькієглазкі» і, живучи на Поділлі, «строїв глазкі» войовничо налаштованим сусідам.
Так, 16 березня 2022 року він на власній сторінці зробив репост публікації та поставив вподобання допису з текстом на фотоматеріалі: «Мы все против войны, которую Украина начала 8 лет назад». А вже 17 березня переслав і вподобав фото солдата ЛДНР Альони Ходченко (позивний Атаманка), яка, як зазначено в тексті, загинула під Дебальцевим в 2015 році у бою з БАНДЕРІВЦЯМИ, рятуючи поранених.
За такою ж схемою на своїй сторінці 18 березня опублікував інформацію такого змісту: «Уроженец Воронежской области, заместитель командира мотострелкового батальона, майор Иван Величко, 27 февраля, выполняя боевую задачу в районе города Сумы, попал в засаду украинских националистов. В ходе ожесточенного боя, благодаря профессиональным навыкам и проявленному героизму, расчет Ивана уничтожил две боевых бронированных машины и около двадцати националистов»; «Герой России Алексей Левкин уничтожил два танка и три БМП противника в ходе спецоперации на Украине»; «Мы вместе победим нацизм»; «Украина — американская шлюха».
20 березня розмістив іншу інформацію і фото: «Саликов Сергей Сергеевич. 28.05.1956 — 01.03.2022. ...Ты остался в сердцах, подвиг твой на устах, ведь героем никто не рождается... Светлая память защитнику Донбасса!»; «Загранпаспорт не заказываю, жду, когда везде будет Россия!».
Ці та інші повідомлення були розглянуті в Хмельницькому міськрайонному суді та кваліфіковані за ч.1 ст.111-1 КК України як публічні заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань загарбників, заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на її тимчасово окупованих територіях поширені в мережі Інтернет.
Суд визнав вказану особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого в згаданій статті Кримінального кодексу та призначив покарання згідно з ч.1 ст.111-1 КК України.