Курси валют

Прагнуть легкої наживи, розставляючи пастки для довірливих. Пристосовують свої злочинні схеми до сучасних умов, відточуючи майстерність. Це — шахраї, які полюють за вами і вдень, і вночі. Одна з розповсюджених пасток — рідні потрапили в біду.

Саме таке повідомлення нещодавно отримала родина з Хмельницького. Телефонували, що їхня мама потрапила в лікарню, терміново потрібні 40 тисяч гривень. У трубці чути було, як жінка плаче. Налякані люди, щоправда, вирішили передзвонити мамі і, з’ясувалося, вона вдома, з нею все добре. Цей спосіб зловмисники використовують давно, та він залишається «дієвим».
Інша шахрайка, телефонуючи потенційним жертвам, починала розмову зі слів: «Вас турбують з поліції», називалася слідчою. Залякувала людину, щоб спонукати її до якнайшвидшого перерахунку коштів. Зухвалість аферистки не знала меж: іноді вона розповідала потенційним жертвам, що їх звинувачують у… шахрайстві та одразу ж пропонувала владнати «проблему» за певну суму. Номер телефону, прикріплений на скриншот, часто використовують шахраї, тож не варто довіряти, якщо людина називає себе правоохоронцем, пам’ятайте про це.
Совість, співчуття — це чужі поняття для шахраїв. І свідчить про це ще один факт. Відбуваючи покарання у виправній колонії, троє засуджених налагодили шахрайську схему: телефонували рідним військовослужбовців, які вважаються безвісти зниклими або перебувають у полоні, та за певну винагороду обіцяли надати про них інформацію чи посприяти в їхньому звільненні. Суми винагороди коливалися від трьох до тридцяти тисяч гривень. Допоки відомо про вісьмох ошуканих громадян. Шахраї також залучили осіб «з волі» — саме на них були оформлені банківські картки, на які потерпілі відправляли кошти. Інформацію про зниклих військовослужбовців та їхніх рідних зловмисники знаходили у соціальних мережах.
Досить часто шахраї спекулюють на тому, що громадянам потрібна допомога. Зловмисники маскують свої фішингові ресурси* під сайти від держустанов та міжнародних організацій. На Чемеровеччині 39-річна жінка втратила 8 тисяч гривень, перейшовши за шахрайським посиланням про надання матеріальної допомоги. Тож не довіряйте подібним повідомленням в Інтернеті, навіть якщо там посилаються на держустанови чи міжнародні організації, а лише — перевіреним офіційним джерелам.
Перед судом постануть учасники злочинного угруповання, які продавали вигадані автомобілі з-за кордону. Організатором афери став 54-річний хмельничанин, який залучив до злочинної діяльності ще двох виконавців. Зловмисники розміщували в Інтернет-мережі фейкові оголошення, у яких пропонували пригнати з-за кордону автомобіль на замовлення, але з обов’язковою умовою передоплати за послугу. Тільки-но кошти заходили на карту шахраїв, вони одразу видаляли оголошення з сайтів та зникали зі зв’язку. Серед потерпілих опинились і волонтери, які хотіли придбати транспорт для потреб військових на передовій. Під час обшуків у шахраїв вилучили мобільні телефони, десятки сім-карт різних операторів мобільного зв’язку, чорнові записи, гроші та 5 автомобілів.
Мабуть, і на ваш телефон надходили повідомлення про виграші, призи або безплатні подарунки? Люди, вже знають про такий вид шахрайства, ігнорують їх. Втім дехто все ж потрапляє на вудку аферистів у надії отримати заповітний виграш. Саме таким чином шахраї ошукали 27-річну жительку Шепетівщини майже на 50 тисяч гривень. В одній із соціальних мереж невідомі особи начебто проводили розіграш призу на суму 2 тисячі гривень. Після того, як жінка вказала свої дані, перейшовши за вказаним їй посиланням, з її рахунку зникло 48 700 гривень.
А до 55-річної мешканки села Оринин зателефонував невідомий, який назвався працівником одного з мобільних операторів. Під приводом покращення якості мобільного зв’язку зловмисник випитав реквізити банківських карток потерпілої та заволодів з її рахунку 37 277 гривнями.
Ще один потерпілий, 28-річний кам’янчанин, мав намір інвестувати гроші в криптовалюту та перерахував 15 860 гривень на вказаний йому рахунок, після чого зв’язок з шахраями зник. Не забувайте: реквізити банківських рахунків — це конфіденційна інформація. Щоб не втратити свої кошти, нікому не повідомляйте свої персональні дані, під жодним приводом, а також не переказуйте кошти за надання послуг наперед.
Не варто довіряти незнайомцям — це можуть бути шахраї. Ось приклад: 34-річна жителька села Олешин на одному з Інтернет-майданчиків розмістила оголошення про продаж дитячих речей. З нею зв’язалась невідома особа, яка мала намір придбати товар. Зловмисник надіслав жінці посилання для оформлення замовлення. Коли ж потерпіла ввела дані банківської картки, то замість того, щоб отримати кошти за дитячий одяг, з її рахунку зникло майже вісім тисяч гривень.
А до 31-річної жительки обласного центру зателефонував незнайомець, який представився працівником одного з мобільних операторів. Під приводом підтвердження номера сім-картки, зловмисник випитав персональні дані та дізнався код доступу до банківського рахунку, після чого жінка втратила майже 1000 гривень.
Тож під час покупок на Інтернет-майданчиках не переходьте за сторонніми посиланнями, не вводьте дані своїх банківських карток на невідомих сайтах та нікому не повідомляйте жодних кодів чи паролів або ж будь-якої іншої персональної інформації. А ще — не довіряйте незнайомцям, наполягають правоохоронці. Втрата вашої пильності, розсудливості — бонус для шахраїв, які все ще відточують свою майстерність.

* Фішингові ресурси – веб ресурси, які виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання неіснуючих послуг. Більшість фішингових сайтів надають неіснуючі послуги з поповнення мобільного рахунку, банкінгу та переказу коштів з картки на картку.