Надзвичайно злободенну тему порушила у статті «Берці «розлізлися», шолом розколовся, Або хто забезпечить військових?» Людмила Волошина в попередньому числі «Подільських вістей». Упевнений, написане зачепило за живе не одного читача, особливо тих подолян, чиї діти, чоловіки, батьки нині на війні, не шкодуючи свого здоров’я захищають цілісність і незалежність України. Зі зброєю у руках боронять від ворога рідну країну, активно займаються волонтерською діяльністю й багато дітей моїх друзів і знайомих, членів Національної спілки журналістів України міста над Смотричем.

Пам’ятаю, коли хлопці, яких призвали через військкомат, хто йшов добровольцем, особливо в перші місяці війни, багато чого зі спорядження купували за власні кошти, комусь із них придбати ті чи інші речі першої необхідності допомагали родичі, волонтери.

Пригадав, як колега шукав на обмін берці для сина, тому, що за місцем проходження служби йому видали взуття на два розміри менше, ніж йому було потрібне. До речі, за власні кошти батьки замовляли сину і «розвантажку» — спеціальний одяг з кишенями для магазинів АК. Ще один знайомець, знову ж таки за свої гроші, минулої воєнної зими придбав для сина-захисника теплу куртку та термобілизну. Не мерзнути ж йому в окопах. А ось десь з пів року тому кам’янецьким журналістам довелося долучитися до купівлі майбутнім саперам спеціальних антимагнітних пошукових щупів тощо.

І таких прикладів можна навести багато. Тому не один раз доводилося чути чимало риторичних запитань, мовляв, куди ж діваються кошти, які виділяють ЗСУ на забезпечення бійців відповідним спорядженням, продуктами харчування, іншими товарами?
Прикро, але час від часу у ЗМІ з’являється інформація про злодійство в армії. Мабуть, одним із найгучніших із них, є крадіжка високопосадовцями на понад мільярд гривень. Факт був оприлюднений на початку поточного року.
Чимало випадків розкрадання є в оборонно-промисловому комплексі. Як не прикро, але останній виявлено і в нашій області. Так, шестеро працівників одного з оборонних заводів Хмельниччини та двоє підприємців невдовзі опиняться на лаві підсудних. Їх підозрюють у розтраті понад 5,4 мільйона гривень. За інформацією пресслужби  Бюро економічної безпеки України, у березні минулого року посадовці державного підприємства, залучивши фізичних осіб-підприємців, закупили комплектуючі до військової техніки. Однак придбане не відповідало умовам договору. Далі запчастини передали Збройним силам України для виконання бойових завдань. Як з’ясувалося, використовувати їх неможливо. Комплектуючі були неналежної категорії та якості.
Усіх фігурантів справи звинувачують одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України, які стосуються підробки документів і розтрати майна. Максимальне покарання, яке їм може загрожувати, — це від 7 до 12 років в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади строком до трьох років та з конфіскацією майна.
«Це вже не перша справа, порушена правоохоронцями за матеріалами, ініціативно скерованими Державним концерном «Укроборонпром». Наше ключове завдання на сьогодні – це нарощувати виробництво необхідних для сил безпеки та оборони України озброєнь та військової техніки. Тому охочим нажитися на війні не місце на підприємствах Укроборонпрому», – зазначив заступник генерального директора Укроборонпрому з безпеки Роман Забарчук.
А ось іще одна інформація, яка теж з’явилася минулого тижня. Хмельницький суд призначив 85 тисяч гривень штрафу працівнику одного з районних військкоматів, який за гроші обіцяв допомогти військовозобов’язаному чоловікові уникнути мобілізації. За свої послуги він отримав 1,7 тисячі доларів. Коли ж посадовця затримали, в нього при собі також виявили амфетамін. Тож судили його не лише за зловживання впливом, а й за зберігання наркотиків.
Під час слідства обвинувачений уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. На засіданні 18 травня 2023 року суддя Олег Антонюк цю угоду затвердив. Тож чоловікові призначили 85 тисяч гривень штрафу та на рік заборонили працювати у центрах комплектування. Окрім цього, йому призначили рік іспитового терміну. Також він повинен заплатити 8 тисяч гривень за експертизи. Вирок поки ще не набрав законної сили, сторони можуть оскаржити його в апеляційному суді.
Не можу не згадати, як заробляли на війні і медики одного з районів, знову ж таки рідної Хмельниччини. Слідство встановило, що злочинну схему із незаконного бізнесу організували голова лікарської комісії медзакладу регіону, керівництво лікарні, спеціалізовані лікарі та поплічники. Учасники «бізнесу» виготовляли та видавали документи, оформлювали  фіктивні  історії  хвороби  та сприяли  в отриманні груп інвалідності. Крім того, зловмисники виготовляли документи, що надавали можливість ухилитися від військової служби та виїхати за кордон. Так звані довірені особи медпрацівників підшукували «клієнтів» та збирали їхні особисті документи. Посередником між лікарями та поплічниками виступала медсестра. За 100 доларів  на день вона реєструвала отримані документи, відповідала за отримання та передавання грошей організатору «схеми».
Сума винагороди залежно від пакета документів коливалася від двох до п’яти тисяч доларів.  Під час обшуків у службових кабінетах, за місцем проживання фігурантів та їхніх  авто вилучено гроші в національній та іноземній валюті. Загалом  понад 7 мільйонів гривень.
Правоохоронці задокументували факт отримання та розподілу між трьома учасниками схеми 4 600 доларів США. Голову лікарської комісії, медсестру та одну з довірених осіб затримали та їм повідомлено про підозру у зловживанні впливом. Слідство триває.
Що ж, як говорить народна мудрість, кому війна, а кому мати рідна. Приказка, яка означає, що для декого війна обертається не болем, а благом. Поки одні зазнають втрат, віддаючи своє здоров’я та життя за свободу і незалежність, продовжують допомагати своїй країні, інші шукають спосіб заробити. Зловмисників викривають, карають, садять у в’язниці, але на їхнє місце приходять інші. Тож постає питання: чи не надто гуманні, поблажливі наші закони до крадіїв, зрадників, колаборантів, мародерів в умовах війни, чи не слід їх у рази посилити, більше інформувати населення про конкретно вжиті заходи до злочинців, їх покарання?