Спокійний плин життя на Деражнянщині в далекому 1984 році порушила звістка про жорстоке вбивство, тож жителі району схвильовано переказували подробиці моторошного злочину. Але про все по порядку.

До райвідділу міліції від небайдужої громадянки Т. Соляр надійшла заява про зникнення відомої в районі жінки (назвемо її Мілою). Після смерті чоловіка Міла почала зловживати алкоголем. Спочатку випивала з поважними чоловіками, яким подобалися жінки бальзаківського віку, а потім скотилася до пиятики з особами з поганою репутацією.
Розслідувати справу доручили молодому слідчому районної прокуратури Олександру Васильовичу Делінді – нашому земляку, котрий родом із Зяньковець.
До цього він успішно розкрив злочин, який стався в Радівцях, – було вбито чоловіка і його дружину, тіла яких кинули в криницю.
У Деражні стався ще один резонансний злочин – член банди Макогона Платонов убив свою матір і разом із подільником у дитячому візку відвезли тіло на цвинтар, де захоронили в свіжій могилі, в якій вже був покійник.
Ці злочини, як і багато інших, Олександр Васильович успішно розкрив. На допит у справі Міли був викликаний її співмешканець Анатолій Сидоренко (позаочі Петрунька).
На допиті Петрунька заявив, що 8 березня купив Мілі квиток і посадив її в московський потяг. Жінка, мовляв, поїхала на постійне проживання до дочки. Касир підтвердила, що Петрунька справді брав квиток до Москви. Але те, як сідала у потяг Міла – ніхто не бачив.
Олександр Васильович під час проведених під його керівництвом оперативно-розшукових дій встановив, що в Москву поїхала не Міла, а Петрунька, який від її імені надіслав собі телеграму. Викручуватись не було сенсу, і Петрунька розповів, що через ревнощі 6 березня вбив Мілу, розчленувавши її тіло. Голову і кістки спалив у топці котельні, в якій працював кочегаром, а м’які частини викинув у туалет біля Будинку культури.
Не буду описувати, якої винахідливості та зусиль довелося докласти правоохоронцям, щоб знайти рештки тіла розчленованої, відвезти їх до Києва на експертизу і таким чином створити стовідсоткову базу доказів для притягнення до відповідальності злочинця.
Я добре знав Мілу і Петруньку, тому можу розповісти, як він дійшов до такого життя. Працюючи в с. Богданівці продавцем, Петрунька вчинив спробу зґвалтування дівчини, за що отримав 5 років позбавлення волі. У в’язниці пережив жахливі приниження і знущання. Виконував найбруднішу роботу за своїх співкамерників, їв дірявою ложкою, у вільний час мусів сидіти на унітазі, виконуючи роль кришки. Не всі витримують такі знущання і закінчують життя самогубством.
Але Петрунька вижив та вийшов на волю насильно сформованим гомосексуалістом з активним і похабним нахилом. Мілу він використовував як приманку для чоловіків. Побоюючись, що рано чи пізно вона може розповісти про це комусь, він покінчив з нею. Помер Петрунька за ґратами від знущань співкамерників.