Надрукувати
Категорія: Новини
Перегляди: 1474

Для кожного з нас важливе не лише комфортне облаштування власного житла, а й території, де розташований будинок. Зелені насадження, упорядковані клумби створюють відчуття затишку, спокою, дарують естетичну насолоду. Та останніми роками все більше жителів обласного центру скаржаться на те, що місто обростає новобудовами, поміж якими не залишається простору для зелених зон. Хмельницький, який завжди позиціонував себе «зеленим містом», втрачає цей статус.

Бетон витісняє зелені зони
Про це пишуть у листі до редакції жителі будинку 51/2 на Львівському шосе в обласному центрі. Розповідають, що поряд зводитимуть новобудову, розчищаючи місце для якої, зрізали більше двох десятків дерев. Крислаті липи, каштани відсікли під корінь. Цією «косовицею» пошкодили й спортивний майданчик.
«У департаменті інфраструктури на нашу скаргу відповіли, що дозвіл на початок будівельних робіт отримав обслуговуючий кооператив «WEST home» і дерева видаляють на підставі Акта обстеження зелених насаджень від 25.04.2023 року, — повідомляють читачі «ПВ». — Але таке пояснення нас не задовольняє. Бо ж зрізати мали лише 11 дерев, а не 20 чи більше. Тож з’являється запитання: чи повинні контролювати цей процес екологи? Невже екологічні служби погоджуються з варварським ставленням до природи, коли стільки дерев вирубують, коли знищують гнізда птахів на них?»
За коментарем звернулися до першого заступника начальника Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Олега Даценка.
— Підставою для дозволу на вирубку зелених насаджень є генеральний план забудови з оцінкою впливу на довкілля. Визначають кількість дерев, які потрібно буде зрубати, а будівельники зобов’язані відшкодувати їхню вартість.
Проте контролювати процес вирубування і слідкувати, чи немає зловживань, представники екоінспекції не можуть. Постанова Кабміну за № 308 забороняє проведення позапланових перевірок. І державні, і громадські екологічні організації не задоволені таким рішенням, адже воно суттєво обмежує наші дії, так би мовити, зв’язує руки. Ми вже доносили нашу стурбованість до народних депутатів Хмельниччини, аби вони посприяли, щоб це рішення було скасовано. Допоки змін немає.
Тож зі скаргою про порушення під час вирубки дерев, про яке повідомляють жителі будинку 51/2 на Львівському шосе, треба звертатися до поліції. При потребі вже правоохоронці залучають до експертизи екологів.
Голова Хмельницької обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги Наталія Міронова додає, що Державні будівельні норми чітко регламентують відсоток зелених насаджень і на початку кожного будівництва мають передбачити детальний план озеленення території. Проте, на превеликий жаль, ця проблема в Хмельницькому загострюється, наголошує вона. І рекомендує телефонувати не лише до поліції, а й на гарячу лінію Державної екологічної інспекції, яка має реагувати на «гарячі» звернення громадян.
Кар’єр чи заповідник?
Дуже часто думки про матеріальне стають на заваді збереженню природних цінностей, які слугуватимуть цілим поколінням. Від природного скарбу відмовляються, до прикладу, в селі Зіньки та Білогірщині. Саме тут, в урочищі Гора Лисиця екологи з Кременецького ботанічного саду та села Ходаки сусідньої Тернопільщини виявили 17 видів рослин, які перебувають під охороною закону і декілька з них занесені до Червоної книги. Унікальна рослинність, природний ландшафт мали би спонукати до того, щоб цю територію зробити об’єктом природно-заповідного фонду. Та, як не дивно, Білогірська селищна рада відмовила в такій пропозиції, зіславшись на те, що депутати ухвалили рішення про кар’єр, де видобуватимуть крейду. Звернулися тернополяни і до департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької облдержадміністрації. І що ж? Відповідь на таку пропозицію, мабуть, шокувала сусідів-екологів, адже їм повідомили, що відсоток заповідної території відповідає плановому і нові заповідники департамент екології Хмельницької області не цікавлять.
Доцент кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету, кандидат біологічних наук Людмила Казімірова каже, що хоч Хмельниччина засвідчує 15,18 відсотка території як заповідної, насправді цей показник сягає майже 3 відсотки, бо лише на Національний природний парк «Подільські Товтри», що простягається територією колишніх Городоцького, Чемеровецького, Кам’янець-Подільського районів, припадає 12,8 відсотка. Тернопільська область має майже 9 відсотків заповідного фонду, але і влада, і екологи шукають можливості до його збільшення.
— Спробуємо переконати депутатів Білогірщини переглянути рішення, щоб вони надали перевагу заказнику, а не кар’єру. Думаю, їм не роз’яснили суть питання, адже прибуток від видобутку крейди не зрівняється з тим, що втрачають. А природа, як правило, не пробачає помилок, — каже Людмила Казімірова. — Не хочу вірити, що мої земляки виявляють низьку екологічну свідомість. І не лише екологи, а й всі жителі Хмельниччини мають дбати про те, щоб зберегти диво, яке подарувала нам природа...
Ця тема обов’язково матиме продовження на сторінках газети. Запрошуємо до її обговорення і вас, шановні читачі.