Те, що Україна перетворилася на майданчик для різних економічних та соціальних експериментів, стає дедалі очевиднішим. До чого це призводить на практиці?

Будь ласка, свіжий приклад.

Пропозицію високопосадовців і законодавців зробити «суди у смартфоні» традиційно подають під «соусом» боротьби з корупцією, таким чином констатуючи, що вона пронизала усі сфери життя, підриваючи авторитет існуючих державних інституцій.

Законослухняних і вихованих на повазі до органів влади громадян такі епатажні виверти дратують. «Кому довіряти?» – запитують вони.

Без сумніву, і серед чиновників, депутатів, правоохоронців є грамотні та сумлінні фахівці. В тому числі, і серед суддів, які керуються лише буквою Закону. Проте вже давно пора зробити їх справді незалежними, не призначеними за квотами і рекомендаціями, а виборними!

Допоки ж рамки, в яких працюють судді, роблять їх заручниками посадовців, олігархів різного штибу та кулуарних домовленостей.

Оскільки прості люди не мають механізмів впливу на тих, хто вирішує їхні долі, то здебільшого опиняються у ролі жертв. Виснажені морально і психічно, знекровлені фінансово, вони впадають у правовий нігілізм. Ситуація аж ніяк не схожа на народовладдя, як того вимагає Конституція.

У БЮРОКРАТИЧНИХ ДЖУНГЛЯХ

Четвертий рік селяни Поляхової, що на Теофіпольщині, намагаються відвоювати пасовище, на яке зазіхнув приїжджий олігарх. Ця ділянка землі дісталася їм з діда-прадіда.

Спочатку корінним жителям різними способами чинили перешкоди посадовці, які раніше працювали у структурах цієї агрокомпанії. Чиновники затіяли бюрократичну тяганину і не дозволяли затвердити генеральний план села, самовільно змінили цільове призначення ділянки, аби її можна було розпаювати і віддати іншим.

Люди звертаються до органів влади, виступають у ЗМІ, пишуть в різні інстанції, виходять на протестні акції. Однак їх голосу ніхто не чує. Після «реформування» територіальних громад, свого вибраного голови і депутатів у них тепер немає і вони залишилися беззахисними. Як приклад, Теофіпольська ОТГ, до якої під тиском приєднали Поляхову, анулювала угоду із адвокатом, що відстоював права місцевих селян.

У цей же час потерпілим у «відосиках» розповідають про «суди у смартфоні». Люди, які приїхали за 100 кілометрів відстоювати свою землю і правду, сприймають такі ініціативи як глузування.

ЗА ЩО КУПИТИ СМАРТФОН?

Жоден із селян «смартфону» немає. Щоб заробити на нього, самовіддані трудівники мають здати понад тонну молока!. Для деяких з них це єдине джерело надходження готівки. Перед тим мусять випасти корову на пасовищі, яке у них відібрали. В Поляховій люди тримають понад 700 голів худоби. Це найвищий показник серед населених пунктів Хмельниччини! Тепер їх ставлять в умови, коли вони будуть змушені вирізати годувальниць.

Очільники області давно зайняли позицію спостерігачів. Вони стежать за перипетіями, як глядачі під час шоу «Розсміши смішного», чи виступу «95-го кварталу». Закликати до порядку місцевого олігарха вони остерігаються. Навіщо їм зайвий гармидер?

Селяни Поляхової натерпілися різного. Бачили нічну оранку їхнього пасовища, приїзд іногородніх «тітушок», саботаж з боку посадовців. Вони обурені, що їх, громадян і сумлінних платників податків, дорогою перестрівали працівники поліції. Де, в якій європейській країні до людей, які їдуть у суд, викликають озброєних патрулів на службових іномарках?

КАЗКА ПРО СОЛОМ’ЯНОГО БИЧКА

Ось така передмова до теми боротьби з корупцією з допомогою «судів у смартфоні». Хто складатиме комп’ютерні програми і обслуговуватиме їх? Якими нормативними документами вони керуватимуться?

У Верховні Раді представлені в основному олігархи, їхні довірені особи, а також лобісти і грантоотримувачі транснаціональних корпорацій. Саме вони і вигадують різні юридичні пастки для відбирання у людей матеріальних цінностей. З підприємствами розібралися, тож взялися за землю. Як показує життя і цифри, такий «безпрєдєл» не пішов на користь ні державі, ні суспільству, ні самим скоробагатькам, ні авторитету України.

А хто відстоюватиме інтереси робітників, селян, дідусів і бабусь, багатодітних матерів, учасників АТО, лікарів, вчителів – усю ту абсолютну більшість народу, яку Конституція називає джерелом влади?

НІ ЗЕМЛІ, НІ ПРАВДИ!

Два роки тому завдяки зверненню кількох народних депутатів стало відомо, що у жителів різних сіл Теофіпольщини спритники поцупили 401 гектар громадських пасовищ. Якщо ціна одного гектара майже 2 тисячі доларів, то в перерахунку загальна сума складе понад 20 мільйонів гривень! Тому очікувалося, що після цього правоохоронці зроблять все для того, щоб повернути селянам пасовища, і покарають винних.

Надії жевріли і на проведення територіальної, так би мовити, реформи. Але звичні для людей сільські ради йдуть у небуття, а владу отримали ОТГ в особі їх керівників. Не кожен з них виявився слугою своїх виборців. Це повною мірою відчули на собі мешканці Поляхової. У 2016 році їх сільрада розпочала складання карти наявних у неї земель. Після цього у Поляхову нагрянула біда. Її принесли службовці Держгеокадастру, які таємно і хутко підробили документацію і передали 20 гектарів громадського пасовища невідомим особам, а ті оформили цю землю на себе і одразу доручили в оренду місцевій агрокомпанії.

Посадовці, від яких залежало вирішення питання і відновлення законності, виявилися глухими до волання про допомогу. А нинішній голова Теофіпольської ОТГ Михайло Тененєв, скориставшись безладдям у розформуванні органів місцевого самоуправління, відкликав апеляційну скаргу, подану раніше тодішньою Поляхівською сільрадою. Та ще й позбавив адвоката у цій справі повноважень захищати селян.

В ухвалі обласного апеляційного суду сказано: «Відмову Поляхівської сільської ради від апеляційної скарги прийняти.

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Поляхівської сільської ради на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2020 року закрити.

Роз’яснити Поляхівській сільській раді, що у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення не допускається».

Інтереси селян Поляхової у позовній заяві «захищав» Михайло Тененєв, якого вони на це не уповноважували, можливо, навіть і не обирали. До того ж він раніше працював у структурах олігарха, з яким селяни і мають конфлікт. В усякому разі останній особисто у супроводі охорони приїздив в Поляхову обгрунтовувати свої претензії.

Горопах у зал апеляційного суду не пустили. Бо карантин! Про них у рішенні апеляційного суду сказано: «Інші учасники справи в судове засідання не з`явились». Виходить, що селяни не захотіли брати участь, чи як? Однак фото свідчить, що це неправда. Правильно буде сказати: «Не пустили у зал засідань».

Йосип ПЕТРУК.