Доброго дня шановна редакціє газети «Подільські вісті». Вже багато років передплачую улюблене видання. Дякую за широту ваших публікацій, за цікаві розповіді про долі людські, про події нашого краю, нашої держави тощо.

Я теж кілька разів дописувала, та це було вже давно, ще в перші роки незалежності України. Всі мої дописи тоді були опубліковані, за що я щиро вдячна.
А сьогодні, на жаль, наш світ, здається, повернувся назад.
Я пережила фашистську навалу 1941-1945 років, голод, холод і всі наслідки війни, та ніколи б не подумала, що доживу до того, що ще будуть рватися бомби на українській землі, буде литися кров невинних людей, маленьких дітей, що оживе фашизм. Прикро, що недалекі кремлівські діячі допустили до влади подонка роду людського, руского ліліпута, який затьмарив їм мізки і веде світ до катастрофи.
Та весь  український народ стіною став на захист своєї землі. Ми віримо в нашу перемогу, бо за це стоїть весь праведний світ.
 
Україно моя, чисті хвилі Дніпра,
Цвіт калини в гаю,
Голубінь легкокрила,
Ти багатством лісів, ти красою полів
Друзів й недругів злих споконвічно манила.
А сьогодні світ здригнувся –
Чорна новина:
На землі на українській
Почалась війна!..

Тож вже сьогодні пролилася
Рікою праведная кров
За сина й дочку, матір рідну,
За Батьківщину, за любов.  
Де взяти слів, щоб описати,
Як із мечем йде брат на брата?!
Як піднялася Україна,
Щоб захистити рідний дім!
Як йдуть загони бойовії
З наказом «Повернись живим!».

Україно моя, благодійний привіт,
Твої землі – від Бога дарунок,
І сьогодні повстав увесь праведний світ,
Виступає за твій порятунок.

України моєї страждання зове,
Закликає на поміч народи.
Не зламати в борні чужоземцям тебе
На шляху до своєї свободи.

Пошли нам, Боже, сил, наснаги,
Пошли нам витримки в бою.
Пошли керманичам здоров’я,
Пошли їм мудрості в строю.

Боже, Україну бережи, Господи, помилуй нас. Слава Україні!