Мужність, сміливість і бажання, попри все, залишатися вільною, — таку характеристику дали Ліні Костенко, нагороджуючи Орденом Почесного Легіону. Ліна Костенко не приймала нагород, називаючи їх «політичною біжутерією», а отриманий лицарський орден Франції присвятила українським військовим.

«Рішучість залишатися людиною з активною громадянською позицією», — з такими словами у день Національного свята Французької Республіки посол Франції в Україні Етьєн де Понсен вручив орден Почесного легіону українській письменниці та поетесі. Посол зізнався, що коли зробив офіційну пропозицію президентові Франції Еммануелю Макрону представити до високої нагороди Ліну Костенко, не міг і уявити, що це нагородження відбудеться під час війни. Він підкреслив, що увесь життєвий шлях пані Костенко показує, що громадянська активність завжди була однією з її рис, поряд із її величезним талантом письменниці та поетеси.

Ліна Костенко зізналась — для неї звістка про нагороду стала абсолютною несподіванкою, бо вона «належить до всесвітньо невідомої літератури». Але ж орден Почесного легіону — це лицарський орден, і отримати його — велика честь. Також Ліна Василівна розказала, що її у складні часи тоталітарного режиму, підтримували слова Альбера Камю, французького письменника, мислителя: «Світ поділяється на чуму та на її жертв, і мій вибір — не стати на бік чуми. Це взагалі був девіз шістдесятників — не стати на бік чуми, а тепер це вже альтернатива для всього людства, тому що вібріони чуми нікуди не зникли, як і передбачав Камю, і ці вібріони росли, наливалися люттю і зараз обрушилися на Україну у формі найпотворнішої війни».

Сьогодні згадували чимало віршів поетеси. Один з них точно описує те, що українці переживають нині:

«Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те».

На урочистостях читали поезію Ліни Костенко французькою у перекладі, який зробила її онука Ярослава-Франческа Барб’єрі. Поруч з мамою була і донька Ліни Василівни, перекладач та літературознавець Оксана Пахльовська.

Ліну Костенко визнають «незламною» у новітній українській історії. У радянський період захищала переслідуваних українських патріотів. Була особисто присутня під судом у Львові, де засуджували М. Гориня із соратниками. Вона підтримувала творців «тіней забутих предків», а 1986 року, після Чорнобильської катастрофи виступала перед ліквідаторами. У 2004-му і 2014 році, під час Помаранчевої революції та Революції гідності, вона зверталась до громадян, які на майдані Незалежності обстоювали загальнолюдські цінності та право жити в демократичній, суверенній і європейській державі.

Приналежність до ордена Почесного легіону є найвищою відзнакою та офіційним визнанням особливих заслуг у Франції.