І хоч День української  хустки, що відзначається 7 грудня, — молоде свято, та з 2019 року воно швидко набирає популярності, об’єднуючи українок у всьому світі. Символ цієї дати — хустка, яка є справжнім оберегом і незамінним атрибутом у одязі українок багатьох поколінь. Традиції носити хустку існують багато віків, тож зберегти їх — наше головне завдання.

Нещодавно усім бажаючим помилуватися барвистою красою українських хусток випала така нагода в історико-краєзнавчому музеї в Дунаївцях. Виставка хусток, знайомство з історією та традиціями українців, що пов’язані з хусткою, а головне — гарний настрій — усе це отримали відвідувачі музею. Крім того, гості із задоволенням скористалися в музеї фотозоною в етнографічному стилі.
Здавна відомо, що жіноча хустка — невід’ємна частина української культурної спадщини. Це символ прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, а також оберіг і важливий ритуальний предмет.  Перша згадка про хустку походить із 1657 року з опису шведського посла, який відвідав гетьмана Богдана Хмельницького. А передувала їй намітка, що виготовлялася з серпанку (нагадує марлю).
Дівчатка, в основному, носили стрічки, віночки, а коли жінка виходила   заміж, тоді одягала на голову хустку.  До прикладу, молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки  — темні, вдови  — чорні.
А от заможні жінки зазвичай купували дорогі шовкові та вовняні хустки. Про коштовність хусток свідчить той факт, що за польської влади на західній Україні чоловік повинен був десять днів працювати, аби купити своїй дружині хустку.
Так, у народному весільному обряді, поруч   з   розплітанням   коси, був обряд   покриття   голови  молодої   хусткою, який, до речі, зберігся і до наших днів.
Відомо 35 способів зав’язування хусток: у північних районах хустку пов’язували під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці, на Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці, на Середньому Подніпров’ї хустку драпірували в особливий спосіб довкруж голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка, а от на Поділлі велику хустку, накинуту на голову косинкою, зав’язували не під підборіддям, а ззаду. Цікаво, що колись в подільських селах жінки носили по 7-8 хусток одночасно.
Багато віків саме хустина була в Україні найдорожчим подарунком, яка й донині символізує домівку та матір.