Хочеться адреналіну і водночас проблем на свою голову? Рецепт простий, класично французький — завести роман одночасно з трьома жінками. Втім врятуватися потім від помсти розгніваних грацій допоможе хіба що магія…

В обласному академічному музично-драматичному театрі імені М. Старицького — французька комедія білоруського драматурга Андрія Курейчика «Обережно — жінки!». Навіть для тих, хто ніколи не був у Франції, зрозуміло: герой обов’язково вскочить у любовну халепу. Сюжет передбачуваний для досвідчених театралів, тому головний акцент Дмитро Гусаков зробив на динамічній режисурі і яскравій деталізації комічних ситуацій, внісши в канву вистави навіть… магію.
Отже, який француз (втім чому лише француз?) не мріє про стосунки одночасно з трьома абсолютно різними жінками? Серж Дюбуа (актор Анатолій Остапенко), вільний художник і на додачу викладач університету, не може відмовляти панянкам, які, на його ж переконання, самі зваблюють чоловіків і з радістю вірять усілякій улесливій брехні, аби лише потрапити у тенета кохання. Пройдисвіт і романтик водночас, Серж уміло маніпулює трьома коханками, визначивши для кожної графік побачень, аби ті не опинились у його любовній обителі водночас. Тож ловелас спритно маневрує між їхніми почуттями та тілами, хоча аморальність такого існування очевидна: він живе за рахунок манірної дами із вищого світу Марісабель (актриса Сніжана Туткевич-Самойлова), отримує шалений секс від Жаклін, барменші з бару «Стара каракатиця» (актриса Тамара Герасименко) і мріє про солоденький десерт: стати першим мужчиною тендітної студентки-заучки Лулу (актриса Альона Волкова). Коли хитросплетене павутиння стає видимим, Серж сам потрапляє у його тенета, а розгнівані жриці кохання влаштовують йому справжній суд, перебравши на себе ролі прокурора, судді і навіть захисника. Втім горе-коханця рятують від розправи його прибульці зі сну: трійко ескімосів із північним оленем з намальованої ним в уяві картини «Блакитний сніг і ананас». Чортівня, скажете ви. Звісно, на те вона й комедія, аби людські вади були навіть трохи симпатичними (адже хто не без гріха?), а герої — дотепними і яскравими.
Дотепності усій сценічній четвірці вистачало, а оскільки режисерський вибір акторської команди був дуже вдалим, то й виконавці чудово впорались із завданням. Анатолій Остапенко уже не вперше перевтілюється у француза-звабника і запам’ятався публіці із вистави «Моя парижанка» Р. Ламуре. І Серж Дюбуа — наче логічний «продовжувач» легкої французької пригоди. Пластичний, надзвичайно виразний, у ньому природно поєднується шляхетність і брутальність бувалого донжуана. До пари Сержу і його  сценічні пасії, яким випало бути і суперницями, і союзницями водночас. Витончена Сніжана Туткевич-Самойлова нагородила свою героїню-аристократку таким арсеналом граційності, що мова її тіла буквально заворожувала магією жіночності, яка струменіла з рук, гнучкої постави, і навіть гротеск у творенні образу Марісабель був принадним: справді, такому шарму світські левиці можуть позаздрити.
З манірною Марісабель яскраво контрастувала інша левиця: барменша Жаклін. Гарячу пристрасть королеви барних коктейлів жартівливо можна порівняти з «коктейлем Молотова», настільки вибуховим і невичерпним був феєрверк її темпераменту. І на тлі досвідчених жриць кохання, здається, виглядала наївною юна Лулу, але, вочевидь, саме з таких сірих мишок згодом виростають залізні леді, королеви офісів, які непомітно, але наполегливо шліфують жіночий, а можливо, й кар’єрний досвід в амурних пригодах з викладачами.
Завдяки вдалій, наповненій режисурі сценічне дійство було схоже на барвисту карусель, розкручену з  шаленою швидкістю. До того ж, вистава порадувала величезною кількістю вдалих декорацій (художник Олександр Долоянц), які змінювалися з такою ж швидкістю, як і події на сцені. Фактично, кожна жінка наче приходила у витворений лише для неї світ, і тому вистава, здається, була зіткана з легких новел, зарисовок про людські характери.
Фінал комедії режисер зробив магічним: Сержа чи рятують, чи забирають геть від жінок казкові ескімоси з північним оленем. Любовна історія, замішана на інтрижках, брехні, позбавлена краси справжніх почуттів, просто зникла, як сліди в уявному снігу. І що далі? Далі — комедія повертається! За ким примчить північний олень?