За чотири десятки кілометрів від обласного центру поблизу села Головчинці Меджибізької громади знаходиться давня паломницька святиня — Свято-Преображенський жіночий монастир.
Давні легенди розповідають, що заснування монастиря бере початок іще з XVI століття, коли ченці-пустельники, зупинившись на березі Південного Бугу, побудували там землянки і маленьку дерев’яну церкву. В ній вони й розпочали служити Господу й вести відокремлене чернече життя. Також за оповідями старожилів, перші документальні свідчення про Головчинецький православний монастир датовані 1540 роком. Упродовж кількох століть він існував як греко-католицький. Спершу монастир був як чоловічий, але в 1888 році, за клопотанням правлячого архієрея, Указом Святійшого синоду перетворений у жіночий.
Доволі непростою була доля святині, довелося пережити чимало випробувань часом і обставинами. Спочатку — польська унія, у роки якої монастирем володіли базиліани. Потім, наприкінці XVIII століття, обитель постраждала від пожежі. Та незабаром відродилася, й від 1795 року тут остаточно затвердилося православ’я. А от XIX століття стало золотим для монастиря: зводилися храми, господарські будівлі, розширювалися земельні володіння тощо.
У 1908 році в розпорядженні монастиря було три храми, господарські будівлі, маслобойня, стайня. Працював навіть невеличкий цегельний завод. Жили тоді у стінах монастиря 10 черниць і 96 послушниць.
Проте найбільшого лиха святині завдала саме радянська влада. З 1923 року обитель почали знищувати — висадили у повітря храм Миколи Чудотворця і сорокаметрову дзвіницю, а в будівлях, що залишилися, розмістили інтернат для дітей-сиріт.
Лише 1996 року церкві передали частину землі та споруд, що колись належали Свято-Преображенському монастирю. Так почалося його відродження. І в 1999 році монастир знову почав діяти як жіночий.
В головному храмі зберігається стародавня ікона Святого Преподобного Онуфрія Великого, також тут знаходиться й дерев’яне розп’яття, виготовлене в 1908 році на святій горі Афон, яке дивом уціліло.
Відоме й джерело Святого Онуфрія. За легендою, колись під час молитви перед одним ченцем-пустельником з’явився лик Святого Онуфрія із пророцтвом про те, що відтепер на цьому місці буде джерело, яке подарує людям Боже благословення.