Над цими питаннями міркували учасники круглого столу, обговорюючи пропозиції від громадськості області до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури» № 2669-Д.

У засіданні взяли участь керівництво управління культури, національностей, релігій  та туризму облдержадміністрації та управління культури та туризму Хмельницької міської ради, керівники і працівники обласних та міських закладів культури, обласної організації галузевої профспілки, представники Національної служби посередництва та примирення в області, громадських організацій.
У листопаді Верховна Рада прийняла згаданий документ у першому читанні. Проектом пропонується передбачити призначення на посади керівників державних та комунальних закладів культури, театрів, бібліотек, музеїв шляхом укладання контракту строком на п’ять років за результатами проведення конкурсної процедури. Йдеться у ньому і про переведення всіх працівників, художнього та артистичного персоналу, які працюють за безстроковими трудовими договорами, на контракти.
Оскільки тема призначень на контрактній основі працівників державних, а в недалекому майбутньому, можливо, і приватних закладів культури, набула резонансу не лише в культурно-мистецькому середовищі, а й загалом у суспільстві, начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в області Тетяна Бабич закликала учасників зібрання ретельно сформулювати конкретні пропозиції щодо норм законопроекту, які викликали суперечки, та передати їх у профільні комітети Верховної Ради.
Думки учасників засідання стосовно новацій полярно розділилися. Дехто категорично вважає, що новий закон є «початком культурного геноциду». Уважно читаючи статті цього проекту, кажуть, побачили  не лише численні неузгодженості, взаємозаперечення. Але й, за словами Тетяни Лукіної, голови ГО «Громадська палата Хмельницької області», Миколи Луценка, голови обкому профспілки працівників культури, та інших, — грубі порушення норм Конституції України, вітчизняного та міжнародного законодавства. Зокрема, і профспілка працівників культури України оприлюднила звернення про недопустимість примусового переведення на контракт, що є, по суті, строковим договором, працівника, який працює на умовах безстрокового трудового договору, бо це є «погіршенням його становища». За словами Миколи Луценка, профспілка спрямувала листи до голови комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, до експертів апарату ВР, до віце-прем’єра з пропозиціями: замінити слово «контракт» на «трудовий договір»; укладати трудовий договір із працівниками без проведення конкурсу. Адже, приміром, закладам культури, початковим мистецьким закладам на периферії і без конкурсу непросто знайти педагогів-фахівців через низькі зарплати.
А от директор міського комунального підприємства «Кінотеатр ім. Т. Г. Шевченка» Костянтин Костенко, директор обласної універсальної наукової бібліотеки       ім. М. Островського Надія Синиця, заступник начальника управління культури і туризму Хмельницької міськради Світлана Шевченко, заступник Хмельницького міського голови з гуманітарних питань Галина Мельник, які працюють за контрактами, навпаки, вітають запровадження конкурсного відбору та контрактної системи трудових відносин у культурі, як і в освіті. І не лише для керівників, а й для кожного працівника. На думку Валентини Граділь, заступника начальника управління культури, національностей, релігій та туризму облдержадміністрації, саме контракт і конкурс стимулюватимуть  бібліотечних і клубних працівників, працівників початкових спеціалізованих мистецьких закладів самовдосконалюватися, шукати і запроваджувати нові підходи, відповідати за зроблене перед громадою. Адже людина, яка претендує на посаду, має представити свою програму розвитку і дій, показати свої лідерські якості конкурсній комісії, а потім їх на практиці підтвердити для громади. А ще це дасть змогу прийти через конкуренцію на посади творчій молоді з новими ідеями.
Але хто убезпечить той конкурс від корупції, ставлять питання ті, хто сумнівається в корисності новацій.  Хто дасть  гарантію, що новий закон не вдарить по працюючих фахівцях-пенсіонерах, які, наприклад, в обласному муздрамтеатрі імені Старицького, за словами голови профспілки Раїси Бортнічук, складають стрижень творчого колективу? Чому в законопроекті  не наголошено, що керівник закладу культури повинен мати  саме фахову вищу освіту? І, взагалі, реформуючи галузь, систему трудових відносин у ній, слід продумати соцпакет, який буде давати працівникам певні гарантії. Також працівники культури ратують за те, щоб законодавчо закріпити виділення з держбюджету субвенцій на галузь, як це є на освіту і медицину.
Учасники обговорили й інші дражливі питання стосовно законопроекту. Дійшли висновку, що галузь, поза сумнівом, потребує нових підходів. Оскільки народ України вибрав вектор європейського розвитку держави, реформування в усіх галузях, і в культурі також — неминуче. Тому перейматимемо досвід і науку господарювання у європейських сусідів.   Є стратегія Президента України 2020, яка передбачає ці кроки. В нових умовах, коли постане питання диференціації джерел фінансування на культуру, багато залежатиме від керівників, які зуміють знайти спосіб залучати кошти і розпоряджатися ними. Є новий трудовий кодекс, який передбачає підписання трудового договору  з кожним працівником.
В області підписано Меморандум обласною державною адміністрацією та ГО «Інститут громадянського суспільства» про спільну реалізацію проекту організаційної, консультаційної підтримки об’єднаних громад — як у пілотному регіоні. Сприяють реалізації проекту різні європейські громадські організації, в тому числі Міжнародний фонд «Відродження». У двох пілотних об’єднаних громадах і будуть відпрацьовані моделі функціонування в умовах децентралізації. Це дасть змогу напрацювати нормативно-правову базу по реформуванню, врахувати реальний досвід.
Учасники обговорення пообіцяли оформити свої пропозиції та передати законотворцям.
 Р. S. Поки матеріал готувався до друку, стало відомо, що депутати Верховної Ради 216-ма голосами схвалили нашумілий закон про культуру.