Організація та фінансування діяльності клубних установ та бібліотек, центрів дозвілля зовсім скоро має перейти у відання об’єднаних територіальних громад. Якщо громада буде спроможна, матиме ресурси утримувати ці заклади, то, зрозуміло, вони діятимуть у тому чи іншому форматі. А коли грошей забракне, то клуби і бібліо-теки будуть, хоч як страшно це звучить, банально «оптимізовані», себто закриті.
Ще ж не так давно на всю країну чиновники з високих кабінетів говорили, що бібліотеки стають культурно-інформаційними та центрами дозвілля сільських громад. Їх треба комп’ютеризувати, осучаснити форми роботи, щоб за їхньою допомогою налагодитти спів-працю між громадами і владою. На Всеукраїнському вебінарі, що був присвячений питанню децентралізації і реформи в культурі Яцек Войнаровски, програмний директор Інституту публічної політики Республіки Польща, розповідав про те, що одразу після реформи у них почала різко скорочуватися кількість бібліотек. І цей процес триває досі. Правда, багато з тих громад вже нині мають кошти і бажання відродити бібліотеки. Але приміщення уже давно приватизовані, та й фахівців у глибинці немає. «Будьмо чесні, — сказав заступник міністра культури України Ростислав Карандєєв, — нині багато бібліотек не виконують функції цікавого менеджера, організатора, тому приймається рішення про їхню ліквідацію, передачу фондів до інших бібліотек. Або ж варіант об’єднати бібліотеки з іншими соціальними, культурними закладами, створити соціокультурні центри, щоб бібліотекар взяв на себе функцію, крім книжкового обслуговування, ще й соціального працівника, комунікатора. Але рішення тепер приймає громада: через обрану нею раду і зважаючи на свій бюджет».
Коли розпочинала тридцять три роки тому свій професійний шлях Наталя Йосипівна Присяжнюк, заві-дувач бібліотекою-музеєм у селі Шебутинці Новоушицького району, тут було 970 жителів, нині — 402, більшість пенсіонери. Хоча нерідко молодь зостається в селі, заводить господарство. Та школу (20 учнів) торік закрили, дитсадок закрили, людей напризволяще залишили. Дорога до села — суцільний жах. Тепер над культурою нависла загроза.
Це ж тільки побачити, який двоповерховий Палац культури збудували в селі за колгоспу в 1972 році! Ще й досі в актовому залі (270 кв. м) чудово збереглися розкішне вбрання сцени, світильник, вибагливе ліплення, зручні стільці, оркестрова яма (!). Аркові вікна, наче в обласній філармонії, від землі до стелі. Зберегли повністю кіноапаратуру.
Щоправда, давно тут немає опалення (здали батареї, щоб мати копійку на ремонт), а гріються від УФО, яке презентував орендар ТОВ «Енселко-Агро». Але Наталя Присяжнюк та зав-клубом Ігор Мельник підтримують цей вогник культури для села, як тільки можуть. Торік своїми силами, з допомогою рідних, односельців зробили ремонт, зал оновили за кошти, виділені сільрадою та благодійниками. А музей та бібліотека справляють якнайкращі враження. «Бібліотекар докладає для цього зусиль, чимало робіт виконує власним коштом», — констатує Вадим Сідлецький. З техніки у книгозбірні лише принтер. Та всі матеріали Наталя Йосипівна готує вдома, опанувала комп’ютер.
Вже понад десять років, як працює Наталя Присяжнюк на півставки. «Але от в листопаді, — потерпає, — сказали у сільраді, що постало питання про скорочення посади завбібліотекою в Шебутинцях. Хоча голова Новоушицької об’єднаної територіальної громади Олег Московчук ще нічого й близько про оптимізацію не казав».
«Досі жодного закладу культури не закрили», — каже начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Вадим Сідлецький. Проаналізували, знайшли 10 малопотужних клубів. Приміром, у Новому Глібові 85 жителів, а в Садовому — 196. Культпрацівники там на 0,25 або на 0,5 ставки. Вибрали і 11 малопотужних бібліотек: у Хребтієві, Жабинцях, Глибочку, Бучаї, Ставчанах, Слобідці, Шебутинцях, Вахнівцях, Косиківцях, Щербівцях, Отрокові. Приміром, у Щербівцях — 193 мешканці, немає ставки бібліотекаря, у Хребтієві — 309, найбільше — 461, у Ставчанах. Працівники — і на 0,5, і на 0,75 ставки. Розглядали різні варіанти: десь реорганізувати, об’єднати клуб з бібліотекою, десь — об’єднати два заклади з сусідніх сіл.
«Але, зрештою, сільські ради і всі ми виступили на захист працівників культури. І зберегли мережу, заклади, посади. Економії не відбулося. Кошти на їх функціонування віднайшли, — наголошує Вадим Сідлецький. — Єдине, що розпочали процес об’єднання клубу і бібліотеки та створення поліфункціонального закладу — центру культури у Вахнівцях. Було рішення сільради, направили документи для погодження у Міністерство культури. Потрібен дозвіл, щоб вивести заклад з мережі. Очікуємо відповіді. А взагалі оці нормативи: нині клуб вважається малопотужним у селі, де менше 200 чоловік, а бібліо-тека — де менше 500 чоловік, — затверджені ще урядом УРСР. І ми користуємося застарілою нормативною базою при зовсім інших реаліях. Нині в районі 52 клубні заклади і 31 бібліотека. Із 21 сільської ради 18 увійшли до об’єднаної селищної громади. Це 71 із 75 сільських закладів культури. Важко прогнозувати, що буде далі з мережею закладів культури. Всі розуміють, що їхня доля залежить від того, який приймуть бюджет, від фінансування. На місці все вирішуватимуть селищний голова об’єднаної громади і депутати ради об’єднаної громади. Та, на мою думку, альтернативи державному фінансуванню для закладів культури немає. На жаль, бізнесмени, підприємці у нас ще не досягли того рівня свідомості, щоб підтримувати культуру. І якщо держава хоче виховувати свідоме покоління громадян, то повинна вкладати кошти у культуру».
P.S. Поки матеріал готувався до друку, стало відомо, що відділ культури і туризму району перейшов у відання ради об’єднаної селищної територіальної громади. Тож про життя культури в нових умовах — у наступних публіка-ціях.
Gismeteo 
