«Нам не так страшні московські воші, як українські гниди!»
Симон Петлюра.


Свій завжди кусає болючіше, та й відступництво ближнього — дошкульніше. Не суть важливо, про що йдеться — дружбу, кохання чи державу. Тому можу зрозуміти фронтовиків із полку «Азов», які ще вчора з-під Дебальцевого, Іловайська, Донецького терміналу в наплічниках — по шматках, виносили тіла полеглих друзів, а сьогодні, зачувши про підтримку владою можливих виборів у ДНР-ЛНР, десятитисячною колоною вийшли на мирний протест під Верховну Раду.

— Нас вивели відчай і біль, бо ми бачимо: з боку Росії і терористів — жодних зрушень, жодних поступок, тоді, як від нас вимагають визнати бойовиків легальною владою! Це — капітуляція, а не виконання Мінських угод, — зауважив на мітингу перший командир «Азова», а нині — народний депутат Андрій Білецький.
Коментуючи марш активістів «Азова», що пройшов рід стінами Верховної Ради, Президент Петро Порошенко підкреслив:
— Не можу не сказати кілька слів про марш «азовців» у Києві. Першими з’явилися ці картинки на російському телебаченні — шини, петарди... І навмисно добираються картинки про те, що сьогодні нібито намагаються дестабілізувати ситуацію в державі. Ще раз підкреслюю: військового шляху повернення Донбасу не існує!
Погоджуючись із Президентом, що військового повернення Донбасу не існує, чимало українців погоджуються і з думкою фронтовиків про те, що повернення окупованих територій будь-яким чином, навіть ціною приниження і ганьби — теж не вихід!
— Зрештою, є добрі чи погані Мінські угоди, яких і треба дотримуватись, — зауважила з цього приводу лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко, заявивши, що підтримує вимоги добровольчих батальйонів, які виступають за те, щоб спочатку було досягнуто миру на Донбасі, а потім велася дискусія про формат виборів, а не навпаки.
— Спочатку — мирне врегулювання, контроль над кордоном, демілітаризація, повернення біженців у свої домівки, відновлення українських законів і української влади на цих територіях… До цього моменту будь-які вибори на Донбасі — це знищення України, — заявила вона.
А завершити тему маршу «Азову» хотів би цитатою однієї жіночки із соціальної мережі, яка написала: «А чого Вас так хвилюють картинки на рашистських каналах, пане Президенте? Більшості українців давно начхати на картинки пропагандистсько-брехливих каналів країни, яка окупувала наш Крим і Донбас. А чого Ви так переймаєтесь? А чого ж тоді Ви так не переймаєтесь картинками і публікаціями в західних ЗМІ, які розповідають про корупцію в Україні, про Ваші панамські офшори і офшори ваших підлеглих? А ось ми — переживаємо. І то — дуже! Бо в тому, що Європа, схоже, вчергове відмовить нам у безвізовому режимі (неспроста ж глава МВС Франції заявив, що  безвізовий режим для України — не питання найближчих місяців), ми бачимо наслідок саме «корупційних картинок» з вашого найближчого оточення, а не картинок із маршу «Азова»…
До речі, про корупцію, причому — у військовій сфері, про яку теж говорили «азовці». Як з’ясувалося минулого тижня, військові гниди в нас нічим не поступаються «мирним» паразитам. Так, згідно з документами, у період правління Януковича, тільки танків було розпродано більше …470 одиниць! 472 продані, а ще 5 — «подаровані», тобто «передані на безоплатній основі». Для порівняння, в бойовому складі Бундесверу на кінець 2015 року було всього 225 танків, а в арміях Франції і Великобританії ще менше. З іншої бронетехніки (БМП, БТР) при «проффесорі» продано 330 одиниць (ще 4 «подаровані»). Зі складу Повітряних сил було виведено і продано 94 літаки і БПЛА; 145 вертольотів. (Нагадаю, навіть колишнього прем’єр-міністра Миколу Азарова підозрюють у незаконному відчуженні двох стратегічних бомбардувальників, які були продані за заниженою ціною. Про це в середу, 18 травня, заявив глава відомства Анатолій Матіос).
Стрілецької зброї продано майже 740 000 одиниць (ще майже 1 300 одиниць передано незрозуміло кому — безкоштовно). Ракетно-артилерійського озброєння продано майже 6 000 одиниць (ще 12 одиниць «подаровано»), автомобільної техніки — 3016 одиниць (5 «подаровано»).
Абсолютним рекордсменом із «розпродажу» і «дарувань» виявився екс-міністр оборони Михайло Єжель, який навіть після Майдану довгий час був послом України в Білорусі, і який досі ніяк не може повернутися в Україну, оскільки другий рік «хворіє» у військовому госпіталі в Мінську.
— Прокурорам належить відповісти на багато питань: як була практично розвалена українська ППО? Хто з міністрів оборони реалізовував зброю за заниженими цінами? Щиро сподіваємося, що військова прокуратура із завданням впорається, оскільки хтось повинен відповісти за те, що до анексії Криму і подій на Донбасі ЗСУ раптом виявилися «беззбройними», — прокоментував ситуацію військовий прокурор Матіос.
Що ж, дасть Бог, з’ясується, завдяки яким «паразитам» перед початком агресії Росії наша держава раптом виявилася беззбройною? Коли ж до сказаного додати слова представника РФ при Євросоюзі Володимира Чижова, який минулого тижня в пориві відвертості зауважив в одному інтерв’ю, що на момент анексії Криму Росія перекинула повітрям десятитисячний контингент своїх військ, довівши їх загальне число на півострові до 25 тисяч, «ні-ні», а й задумаєшся, що було б з Україною сьогодні, якби ми втягнулися у війну за Крим весною 2014-го, як радили деякі гарячі голови?