Погодні та природні явища, які траплялися у ХVI столітті.

Хроніка Бельського або так званий Острозький літописець містить чимало інформації про політичне життя та господарську діяльність на території сучасної Хмельниччини.

А ті катаклізми траплялися досить часто. Так, у лютому 1525 року «на день години 2 і 3 і 4 і 5 сонця на небі не оказалося». 1532 року «комета през 8 дній трвала». А року 1541 «саранча була велика».
У травні 1569 року «сніг великий спал і до 3 дней трвал. Голод великий бул». Через два роки, 1571-го, «місяца лютого згриміло з блисканням великим. Рок той бул неврожайний, люди з голоду умирали».
1578 року «комета була в Кракові скоро по заході солнца. І трясеніє землі було». Наступного року знову «саранча бул».
1605 року «декабра 4 дня трясеніє землі було. Того же року саранча великая була, іже поїла гречки і проса». 1616-го «суша була великая. І татаре були. Того же року, августа, над западом затмився місяць над дві години».
У 1617 році «місяца августа 6, второй години в ноч, місяць бул в затемненню таким знаком: багрево мало не ввесь».
1619 року «зима була лихая, бо по Рождестві Христові пустила була зима, на завтреє богоявленія вода була великая, греблі порвало, млини позносило і всі м’ясниці тії тепло було, юж ніхто не сподівався, жеби зима міла бути. Аж на масниці приморозки, а, запустивши на великий пост, сніг випал так великий, же ніхто не мог з хором, сиріч з дому, вийти, не прокидавши лопатою, окна і двері завіяло, і мороз лютий бул, хто по дрова поїхал, то змерз. І так було увесь пост, а на Воскресеніє Христово болото великоє було, аж по коліна.
Того же року звізда з хвостом указовалася на небі през всю зиму».
5 травня випав сніг «в самий цвіт і не могла животина ходити на поле для снігу і морозу, а сіно було дорого».
У ті часи ще ніхто не чув про глобальне потепління, але разом з тим природних сюрпризів вистачало.