У центрі Хмельницького, в дворі музичної школи № 1, розгорівся гучний будівельний скандал. За лічені дні будівельники по цеглині розібрали її старі господарські приміщення, а днів за десять в чотирьох метрах від головного корпусу(!) вирили гігантський котлован. З’ясувалося, що до кінця літа тут планують звести офісні приміщення загальною площею 136 квадратних метрів та міні-паркінг. Та мова йде не про інтереси найстаршої та найпрестижнішої музичної школи в області, яка, між іншим, давно потребує нових класів та сховищ.
Розширити свій бізнес, відхопивши територію цього комунального закладу, вирішило ТОВ «Діамант», якому належить п’ятизірковий готель «Арена» на 19 місць, розташований по сусідству.

Недовго музика грала…
Правило злодія — брати те, що «погано лежить». Правило бізнесу «по-українськи» — відбирати в слабшого. Хмельницька фірма «Діамант» скористалася тим і іншим.
Своїх господарських приміщень Хмельницька музична школа №1 не ремонтувала десятиліттями. Питання про капітальний ремонт її колишні директори перед владою намагалися не порушувати, аби не муляти їй зайве очі. Тим більше, що видатки з місцевого бюджету на школу з кожним роком скорочувалися. Відтак вимурувані з якісної старої цегли господарчі будівлі на очах усіх докотилися до стану аварійних. Нічого ж кращого, ніж записати їх на баланс як... сараї, колишнє керівництво школи не вигадало.
А от викладач-методист музичної школи Тетяна Лукіна, вона ж голова «Громадської палати Хмельницької області» вважає, що приміщення довели до критичного стану навмисне, аби пізніше їх комусь віддати, зрозуміло, не за карії очі.
Із планами «Діаманту» педагогічний колектив школи, за словами Лукіної, познайомили лише поверхово. На зустрічі з викладачами, в присутності представників міської влади, забудовники малювали казкову перспективу, в якій вони виступали інвесторами та благодійниками музичної школи, і аж ніяк не «прихватизаторами». Йшлося про те, що господарські приміщення фірма відреставрує, частину з них облаштує під класи, облагородить двір, замінить вікна в школі. Тоді й домовилися, що будь-які роботи фірма розпочне тільки після того, як чітко узгодить із колективом свій проект.
До цього не дійшло. Скориставшись тим, що педагоги пішли у відпустку, ТОВ «Діамант» за допомогою підрядників раптом заходилося господарювати в дворі музичної школи, мов на власній території.
Правозахисник Любомир Михалець, батько учня, який тут навчається, каже: «Мене турбує непрозорість цієї забудови. Ніхто не має права будувати на території музичних шкіл об’єкти, у яких інше призначення, аніж освітні чи культурні. Це пряме порушення законодавства».
Дивує, м’яко кажучи, й інше: чомусь обіцянки представників ТОВ «Діамант» замінити вікна на першому поверсі школи на енергозберігаючі співпали із нещодавньою перевіркою школи комісією міської ради. Її члени повідомили, що міськрада виділяє кошти на капітальний ремонт школи, зокрема й на заміну вікон. То що, виходить, їх мінятимуть двічі? Чи, може, хтось хоче свою обіцянку здійснити за державний кошт?
Закон як дишло…
У містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки за адресою Проскурівська 18, виданих департаментом архітектури містобудування та земельних ресурсів, чорним по білому читаємо назву об’єкта забудови: «реконструкція орендованих складських приміщень під паркінг з надбудовою і прибудовою офісних та допоміжних приміщень». На ділі ж маємо знесення складських приміщень та будівництво на їхньому місці із цієї ж розібраної цегли офісів та паркингу з нуля.
Директор департаменту Богдан Чернієвич, який не так давно змінив на посаді відомого зловживаннями архітектора Дунаєвського й привселюдно пообіцяв боротися із корупцією, погоджується з  тим, що на території навчальних закладів таке будівництво із, тим паче, парковкою, закон не передбачає. Водночас, як заправський адвокат, шукає пом’якшуючих обставин:
— Оскільки це було складське приміщення, та ще й аварійне, то тут можна, як вліво, так і вправо зіграти. У новій будівлі будуть навчальні класи, один клас фірма утеплить. За підрахунками інвестора, він матиме мільйон гривень витрат на це все. Тому, я гадаю, це гарна спів-
праця міста та приватного інвестора.
На жаль, не турбує чиновника ні те, що за правилами Державної будівельної інспекції відстань від межі шкільної землі до парковки має становити не менше 15 метрів. Ані те, що вести нове будівництво за чотири метри від майже столітньої будівлі школи просто небезпечно: чи ж витримає вона таке навантаження?
Будувати планують два поверхи та цоколь. Документів на те, що дістанеться музичній школі, в її колективі ніхто не бачив. Учителі ж розповідають, що їм пообіцяли передати два класи, всю іншу площу займуть офіси. Цього для департаменту архітектури виявилося цілком достатньо, аби в дозвільних документах у пункті про наміри забудови вказати: громадська забудова.
На складські приміщення ТОВ «Діамант» накинуло око ще рік тому. Тоді бізнесмени, які мали далекосяжні плани, взяли їх у фіктивну оренду. За 57 квадратних метрів у центрі Хмельницького, якими вони не користувалися, адже стверджують, що будівля була аварійна, сплачували 1200 гривень на місяць. Артем Ромасюков, який на той час стояв біля керма музичної школи № 1, а в кінці грудня 2015 року успішно перебрався в крісло начальника департаменту культури та туризму Хмельницького міськвиконкому, називає цю фірму не інакше, як меценатом, який взамін на таку «невеличку послугу» зголосився зробити гідроізоляцію, водовідвід, замінити частину вікон та частково відремонтувати фасад.
Реставрація чи вандалізм?
Одним з перших забив на сполох «Правий сектор Хмельниччини».
– Невже нам так важливо, аби який-небудь гість обласного центру отримав чудові приміщення з приватним паркінгом, замість того, щоб наші діти мали стабільну можливість отримувати гармонійну музичну освіту в добротних умовах?
Незалежне соціальне опитування, яке провели на Проскурівській члени цієї громадської організації довело – містяни такого будівництва не схвалюють.
Громадські активісти розповіли – у підвалах під розібраною будівлею КДБ катувало та розстрілювало людей. Аби приховати сліди злочинів, у 1957 році підвали засипали землею та камінням, а вікна замурували. Тож цей будинок мав важливе історичне значення, й тут можна було облаштувати навіть музей репресій, аби про такі злочини завжди пам’ятали нащадки, як це свого часу було зроблено в Тернополі.
Начальник управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА Ірина Трунова підтвердила той факт, що з 2010 року Хмельницька музична школа №1 та всі її прибудови й господарські приміщення є об’єктом культурної спадщини та мають статус природоохоронних споруд. Тобто дозвіл на будь-які реставраційні чи будівельні роботи може надати виключно координаційна рада, створена при облдерж-
адміністрації.
За її словами, те, що на місці музичного дворика, який зовсім нещодавно був елементом яскравого довготривалого мистецького проекту, відбувається масштабна руйнація, засмучує. Тож доцільність таких робіт вивчатиме спеціальна комісія.