Відомо, що указом Президента України Петра Порошенка на відзначення 100-річчя Визвольних змагань 2017-ий проголошено роком  Української революції 1917-1921 років. Відповідно заплановано  підготувати перелік найважливіших пам’ятних дат і визначних діячів цього періоду і план заходів: інформаційних, культурно-мистецьких, навчально-виховних.

А раз заплановано, то мусимо надолужувати, бо так званих «місць пам’яті», або «опорних стовпів самоусвідомлення», пов’язаних з добою цієї Української революції, в обласному Проскурові, який увесь час перебував в епіцентрі тих подій, не раз мусив слугувати столицею молодої Української республіки, нині в наявності практично немає! Є на це приводи. І у нас скоро буде нагода послухати їх від істориків. Водночас і назвемо імена діячів Української революції, розкриємо ключові події та явища в боротьбі за власну державність, пов’язані з рідним краєм. Правда, хто був доскіпливим, то досі виявив чимало цікавого на цю тему з публікацій хмельницьких істориків Сергія Єсюніна, Анатолія Трембіцького, інших дослідників з України та діаспори, з мемуарів. Відстежив, що іменами визначних діячів Революції Петра Болбочана та Костя Місевича вже аж нині, на тридцятому десятку незалежності, влада таки назвала вулиці міста. А завдяки патріотам, на старовинній споруді бібліотеки Хмельницького університету управління та права з’явилася пам’ятна дошка про те, що тут розміщувався штаб Запорізького корпусу армії УНР, яким командував полковник Петро Болбочан. А от на залізничному вокзалі, де професор Грушевський кілька днів марно намагався сісти в поїзд на Станіслав, щоб повернутися в Україну вже аж за радянської влади, ніякої дошки немає. І на міському Будинку культури (на фото) немає й знака, що тут засідав уряд Української республіки... Чим займалися у Проскурові діячі уряду і хто вони? Хто були ті воєначальники і якими військовими з’єднаннями, що виборювали на теренах Проскурівського повіту українську державність, командували? Оті, що витаврувані в пам’яті обивателя як «петлюрівці»...  Хто були ті козаки 8-го пішого Проскурівського та 15-го кінного Білгородського полків, які майже всім особовим складом пристали до підпільного більшовицького комітету і кинулися роззброювати вояків отамана Семесенка та спровокували кривавий Проскурівський погром у лютому 1919-го? Та й своїми життями поплатилися, отримавши відсіч і покару від 3-го Гайдамацького полку... Що ми знаємо про голову Проскурівської повітової управи, а потім губернського комісара Миколу Стаховського, діячів  Визвольних змагань Пантелеймона Блонського, Трохима Верхолу, Наталю Дорошенко, Костя Місевича, Юрія Ківерчука, Василя Мудрого? Чи багато є про них у музеї історії міста Хмельницького? Де покояться останки тих тисяч просвітян, учительства, прихильників влади УНР, яких знищено невдовзі після встановлення радянської влади у краї?
 Щоб розкрити численні “білі плями”, “з метою дослідження історії міста Проскурова та видання збірника у зв’язку з відзначенням 100-річчя подій Української революції” розпорядженням міського голови Хмельницького Олександра Симчишина створена робоча група при музеї історії міста Хмельницького, головою якої призначений кандидат  історичних наук Олексій Журко. До робочої групи ввійшли відомі науковці, історики, журналісти, письменники. Нещодавно  її учасники обговорили план роботи, визначилися з тематикою і структурою наукового збірника. У п’яти розділах  пропонується розглянути історичні події, явища, персоналії, пам’ятки та подати літературні есе на означену тематику. Ставиться за мету не лише дослідити події сторічної давності, а й показати їх причинно-наслідкові зв’язки із сьогоденням.
 Планується випустити тематичні буклети, пам’ятні марки, створити документальний фільм. Готуються і довідки для встановлення кількох пам’ятних дошок. Ще одне непросте завдання — знайти поховання діячів Української революції. Величезний пласт роботи — створення масиву документальної бази цього періоду, окремо — світлин. За підсумками роботи представлять і документальну виставку.   
Музей історії міста планує повести науково-практичну конференцію, яка охопить не лише період Української революції 1917-1921 років, а й національно-визвольний рух у Проскурові та окрузі у першій половині ХХ сторіччя, з наступним виданням збірника матеріалів.
 Хід підготовки робоча група планує висвітлювати на своїй сторінці у соціальних мережах, туди ж прийматимуть зауваги та побажання громадськості. А матеріали для збірників, фотодокументальної виставки, облаштування експозиції в музеї організатори запрошують хмельничан та жителів краю надавати в музей історії міста Хмельницького.