Всеукраїнський літературний фестиваль «Зернослово-2017» завітав цьогоріч на Білогірщину. В Хмельницькій області – це один із найбільш віддалених районів, що межує з Тернопільщиною і Рівненщиною. Сюди й прибули подільські письменники та гості із Запоріжжя – Вікторія Сироватко й Микола Білокопитов.

Перш ніж вирушити в дорогу, творчий десант поклав квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку. А після двогодинної поїздки учасників фестивалю «Зернослово» зустріли хлібом-сіллю в Білогірській централізованій районній бібліотеці. Їх щиро привітали Володимир Кирилюк, перший заступник голови РДА, і Галина Мартинюк, директор книгозбірні. Перед учнями, місцевими літстудійцями, бібліотечними працівниками виступив Василь Горбатюк – ініціатор «Зернослова». «Свою фестивальну назву, – сказав прозаїк, – нам «підказав» у рукописах відомий письменник-земляк Кость Гордієнко, лауреат Державної премії імені Т. Шевченка. Відтоді сіємо високохудожнє слово безпосередньо в райцентрах і селах, де місцевий люд сіє зерно, вирощує хліб і до хліба». Ці літературно-мистецькі свята з цікавістю та захопленням сприймаються дорослими й дітьми.
«Спільний засів таки падає на благодатний грунт, — зазначив Петро Маліш, голова обласної організації НСПУ. – Бо зерно і слово – наймогутніші й незнищенні дві сили на землі. Перше підтримує і живить наше тіло, друге – душу».
Свої вірші декламували Анатолій Ненцінський, Віталій Міхалевський, Михайло Цимбалюк, Ольга Остапчук, Людмила Весела. Теплими оплесками присутні нагороджували також у залі Вікторію Сироватко за лірично-щемливу поезію й емоційного сміхотворця Миколу Білокопитова. В канву розповідей і читань доречно впліталися пісні у виконанні дуету «Поцілунок» Катерини та Володимира Міщуків.
Опісля учасники заходу прийшли до погруддя Великого Кобзаря, корзину квітів поклали до його підніжжя Вікторія Сироватко та Микола Білокопитов. І на добру згадку сфотографувалися. Потому письменники побували в історико-краєзнавчому музеї. Їх приємно здивувало багатство експозицій – від 24-метрового рушника, вишитого руками жінок із кожної сільської ради, до 430-кілограмової бронзової гармати 1607 року, що належала Сенютам – власникам Ляховець (нині – Білогір’я). Всього в музеї нараховується понад сім тисяч експонатів. Не менш захопливі враження залишилися від прадавнього містечка Ямпіль.
Другого дня фестивалю творчі групи виступали в селах. У Міклашівському Будинку культури відкрив зустріч Михайло Дашкевич, директор школи. Гостей привітали аматори сцени. Жіночий художній колектив «Берегиня» виконав пісню «У хати є чотири сторони» на слова Анатолія Ненцінського, музика – сільського композитора Володимира Бідюка. Діти інсценізували веселу абетку хмельницького поета від А до Я. Тепло сприйняли слухачі Вікторію Сироватко.
Цього дня ще випала одна пам’ятна подія: школярі разом із письменниками посадили шість липок у парку імені Тараса Шевченка, а біля пам’ятника Скорботна Мати – два кущі хризантем.
Письменники також побували у селах Сушівці (тут народився незабутній поет Микола Федунець) і Гулівці. Для місцевих бібліотек вони залишили добірки книг подільських авторів.
Фестиваль показав, що люди у глибинках засумували за майстерним словом і гумором. І чекають нових заходів.