Велике свято Воскресіння Христового — головна подія для православних християн.

Слово «пасха» прийшло до нас із грецької мови й означає «позбавлення». В цей день православні християни торжествують позбавлення через Христа Спасителя всього людства від гріхів і дарування їм життя та вічного блаженства.
Свякувати християнську пасху заповіли апостоли, учні Христа: «Очистіть стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти та правди!»(1 кор.,5:7-8).
Близько опівночі урочистий благовіст сповіщає, що настає велика хвилина — Світлоносне Свято Воскресіння Христового. Священнослужителі з хрестом, світильниками і кадилом заходять до вівтаря і разом з народом, подібно до мироносиць, які ходили дуже рано до гробу, обходять навколо церкви, співаючи: «Воскресіння Твоє, Христе Спасе, Ангели співають на небесах! Нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити!»
У цей час з дзвіниці, немов з небес, линуть радісні пасхальні звуки дзвонів. Усі віруючі йдуть із запаленими свічками, виражаючи цим духовну радість світлоносного свята. 
Хресний хід зупиняється біля зачинених західних дверей храму, немов біля дверей гробу Господнього. І тут священик, подібний до Ангела, який сповістив мироносицям біля гробу  про воскресіння Христове, першим виголошує радісну пісню: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав. І тим, що в гробах, життя дарував». Служба триває і, нарешті, урочисто проголошується вічна перемога Христова над смертю і пеклом.
Після ранньої  служби одразу  служаться часи  і  літургія,  при відчинених Царських воротах,  які відкриті  з  початку ранньої служби  і  не зачиняються цілий  тиждень на  знак того, що  Ісус Христос назавжди відкрив нам врата Небесного Царства.
Наприкінці літургії освячується пасхальний хліб — артос, який у Світлу суботу після літургії роздається віруючим як великоднє благословення.
Після літургії освячуються паски, крашанки та писанки, м’ясо для великодньої трапези. А вже в наступні дні Пасхи, після літургії, під звуки дзвонів відбуваються хресні ходи навколо церкви.
Увесь світлий Великодній тиждень дзвонять в усі дзвони.
У перший вівторок після пасхального тижня церква, розділяючи радість Воскресіння Христового, в надії всезагального воскресіння, по-особливому поминає померлих, тому і день цей називається «Проводами». Після літургії відправляється вселенська панахида.
Здавна існує звичай у цей день відвідувати могили своїх родичів. Ці традиції прийшли до нас здалеку. Так, звичай цілувати один одного — христосуватися — це наслідування давнього обряду, що заповів апостол Павло: «Вітайте одне одного святим поцілунком. Вітають вас усі Церкви Христові!» (Рим.(16/16)). Причому ті, хто вітає одне одного поцілунками та словами «Христос Воскрес!», уподібнюються до учнів Христа, які саме так радіють, довідавшись про Його воскресіння.
Звичай дарувати червоні яйця пов’язаний з Марією Магдалиною, яка після воскресіння Христа прийшла до імператора Тиверія у Рим для проповідування благої звістки і дала йому червоне яйце зі словами «Христос воскрес!», почавши таким чином проповідувати. Яйце з давніх часів – символ життя, червоний колір – кров Христа.
Про важливість Великодня розповідає, наприклад, така народна легенда. З дня свого воскресіння Спаситель посадив у підземелля під тією скелею, де була Його труна, головного сатану Вельзевула та наказав йому гризти 12 залізних ланцюгів, 12 залізних дверей та 12 залізних замків. Якщо Вельзевулу вдасться перегризти їх за час від однієї Пасхи до наступної, то настане кінець світу. Одного разу сатана перегриз всі замки, потім — двері, і ось-ось мав перегризти останнього ланцюга, як у той момент пролунало: «Христос Воскрес!» — то люди вітали одне одного з початком свята. Усі ланцюги, двері та замки знову стали цілими, і Вельзевулу довелося все починати спочатку.
У легенді розповідається, що тільки тоді, коли люди припинять співати «Христос Воскрес!» — настане кінець світу.
Пам’ятаймо міфи, легенди та звичаї нашого народу, бо в них сконцентрована вся любов до життя, віра у світлі сили і велика надія на світле майбутнє.