Весна – пора квітів, кохання та тепла. Щороку о цій порі в багатьох містах України проходить фестиваль мистецтва – «Французька весна».

Обласний академічний музично-драматичний театр імені Михайла Старицького теж підготував французький сюрприз – прем’єру комедії Ж.-Б. Мольєра «Скупий» в постановці головного режисера Володимира Борисяка.
Основний конфлікт спектаклю – у стосунках дорослих дітей та старого батька, а також у пріоритетах життєвих цінностей. Гарпагон (заслужений артист України Микола Валівоць) – батько Елізи (Сніжана Сигидин, Катерина Власенко) та Клеанта (Олександр Ящишен, Тарас Юровський). Він вважає своїх нащадків зайвим баластом та дармоїдами. Діти для нього – не більше, ніж іграшки для маніпуляцій. Сенсом життя для Скупого завжди були лише гроші.
«Комедія Ж.-Б. Мольєра написана в 1668 році. Її постановка була здійснена 9 вересня того ж року у театрі Пале-Рояль в Парижі. Першим виконавцем ролі Гарпагона був сам Мольєр, – розповідає керівник літературно-драматургічної частини театру імені М. Старицького Марина Бортник-Гулевата. – У вересні виповниться 350 років з моменту створення безсмертного шедевру, а глядачів і досі продовжує вражати комічність ситуацій та характерів, які так влучно описав класик».
У новій виставі режисер не намагався адаптувати твір до сучасності. Навпаки, залишив у ньому весь шарм, витон- ченість та красу епохи французького барокко. Переглядаючи «Скупого», глядачі наче поринають у 17 століття. Милозвучна музика, елегантні менуети, вишуканий гумор… Тільки легкі натяки відсилають нас до аналогій із сьогоденням.
«У своїй постановці ми хотіли зосередитися на характерах, на людях та їхніх долях, – розповідає Володимир Борисяк. – Можливо, хтось упізнає за прихованими під криноліном та перуками образами – себе».
«Скупий» – це не та вистава, під час якої глядачі лише безупинно сміятимуться. Це не та річ, що легко переглядається і так само потім забувається. Мольєр переносить питання справедливості із соціально-політичної сфери у моральну.
Сподіваюся, що глядачі почерпнуть з нової комедії не лише гарний настрій, але й отримають відповіді на запитання, що ж є найважливішим у нашому житті!
Розповідь про прем’єру була би неповною, якби я не згадав у ній про бенефіс заслуженого артиста України Миколи Валівоця. Нещодавно цьому талановитому актору виповнилося 65 років. Він працює в Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М. Старицького ще з 1977 року, у 1993-му отримав звання заслуженого артиста України.
У доробку Миколи Івановича чимало ролей: комічних, ліричних, героїчних, психологічних. До прикладу, можна згадати смішного Князя у музичній комедії «Ханума» А. Цагареллі, а на противагу – серйозного та суворого Хому Кичатого з драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка, Батька у казочці «За щучим велінням» М. Кропивницького, і Фернанда в «Терміново потрібен, або Метод Грьонхольма» Жорді Гальсерана…
З особливою теплотою про Миколу Валівоця розповідають його колеги по сцені. «Доводилося грати одні ролі з Миколою Івановичем, а також бути партнером в інших виставах. Поряд із таким майстром завжди почуваєшся комфортно», – поділився враженнями заслужений артист України Олександр Топоринський.
«Першою моєю роботою з Миколою, – згадує диригент театру Леонід Деркач, – була вистава «Майська ніч», де він грав Левка. Це досить складна роль, оскільки вимагає гарного голосу і співу. Але актор актор блискуче впорався з нею».
Заслужена артистка України Лариса Власенко так розповідає про ювіляра: «Микола Валівоць – неповторний в усьому, за що б не брався!».
Неодмінно сподобається глядачам і нова робота заслуженого артиста України в комедії Мольєра.
Отож, вітаємо Миколу Валівоця зі славним ювілеєм та зичимо зіграти ще багато цікавих ролей! А хмельничан запрошуємо на прекрасну весняну прем’єру Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Старицького за п’єсою Ж.Б. Мольєра «Скупий».