Надрукувати
Категорія: Культура
Перегляди: 897

Після того, як наприкінці минулого року Шепетівська міська рада виселила центральну району бібліотека імені Коцюбинського із займаного приміщення, здавалося, для бібліотеки настали згубні часи. Однак, на допомогу хранителям книг прийшла районна рада і прихистила бібліотеку в Будинку рад.

Минулого разу, коли «Подільські вісті» були в гостях у шепетівських бібліотекарів, ми застали «велике книжкове переселення», закладені літературою коридори і стурбовані обличчя бібліотекарів, яких цинічно виставили на вулицю. Але, завітавши в Шепетівку знову, ми побачили вже зовсім іншу картину. Чисті, відремонтовані і затишні приміщення, бережно розкладені по полицях книги, усміхнені і задоволені обличчя книголюбів.
Працівники бібліотеки провели величезну роботу і їхні зусилля дійсно викликають захоплення й повагу. У важкій ситуації вони згуртувалися довкола свого дітища і дали йому друге життя. Переїзд і пов’язані з ним труднощі не відштовхнули від бібліотеки читачів: «Головне, що тут прекрасні працівники, які завжди знайдуть корисну і потрібну літературу», — каже Оксана Слободянюк, яка прийшла в бібліотеку за черговою порцією «книжкового допінгу».
Переїзд, ремонти і облаштування нового приміщення бібліотеки стали для закладу серйозним викликом, та попри це, робота храму книги практично не припинялася. «Ми працювали постійно, — каже завідуюча бібліотекою Людмила Везюк, — приводили в порядок книжковий фонд, робили ремонти і все одно продовжували обслуговувати читачів. Переїзд не спричинив відтоку читачів, навпаки, до нас ходити стало ще більше людей. Читачі приходять із задоволенням і кажуть, що нове місце їм подобається, навіть більше. Довелось чимало попрацювати, адже організація переїзду і ремонти робили своїми силами. Нам дуже допомогли сільські біліотекарі, без них ми так швидко не впоралися б, за що їм безмежна вдячність».
Нелегкий процес трансформації Шепетівської районної бібліотеки — це показовий приклад, яких чудових результатів можна досягти, коли люди віддані своїй справі, гуртуються, творять справжнє, нехай маленьке, але диво.