Надрукувати
Категорія: Культура
Перегляди: 702

На Всеукраїнський фестиваль «Остання столиця»,  що відбувся   у  древньому  Кам’янці-Подільському,  з’їхалися учасники з різних куточків країни.  Всього  120  пошуковців історичного минулого разом зі своїми місцевими колегами  повернули місто над Смотричем майже на сто років назад — у часи універсалів буремного 1919 року, коли воно було столицею Української Народної Республіки.

Студент Львівського Національного університету імені Івана Франка Назар Лесик та робітник Володимир Дзюбатий  — одні із тих,  для кого історія України — не просто предмет, який вивчають у школі чи у  виші. Вони прагнуть знати більше і «копають» глибше.  Обидва хлопці є активними членами Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять», що діє у Львові, і яке очолює справжній ентузіаст, тамтешній підприємець Любомир  Горбач.  Вони мріяли саме про такий фестиваль. І от  мрія здійснилася.
«Мені дуже хотілося, — розповідає  Назар, — взяти безпосередню участь у  відтворенні  трагічних серпневих подій 1919 року, зокрема, бою між  солдатами діючої армії УНР та білогвардійськими військовими формуваннями збройних сил півдня Росії. Наочно продемонструвати, як усе відбувалося».
Юнак хоч і навчається на економічному факультеті, але історія рідної держави  його надзвичайно цікавить. Причому, у конкретних іменах, які невідомі або, здебільшого,  маловідомі.  Нащадки мають знати своїх героїв. Для цього він разом зі своїми товаришами не шкодує ні зусиль, ні часу.   Вони займаються встановленням та перепохованням  жертв політичних репресій, загиблих у Першій і  Другій світових війнах та визвольних змаганнях, здійснюють наукові дослідження бойових операцій та конкретних місць боїв.
Назар з гордістю  показує техніку, яку вдалося  залучити для проведення фестивалю. Це насамперед, три броньовики «Остін» та два автомобілі, один із яких — «Русо-Балт» моделі С-24  напередодні заходу курсував старовинним містом, а його пасажири роздавали  у вигляді тогочасних листівок  запрошення  на фестиваль.
Ті, хто скористався таким запрошенням і побував у Старій фортеці, мали можливість оглянути виставку-спорядження та почути багато цікавого про історію техніки перших визвольних змагань, пройтися табором фестивалю «Остання столиця». Бажаючі заходили до наметового містечка його учасників,  охоче приміряли   однострої тих часів і  фотографувались у них на згадку.
Родзинкою фестивалю стала презентація історичного бою. Перед численними глядачами розгорнулися сумні сторінки історії УНР.     
Парад учасників, військова муштра, техніка і спорядження, тактичні маневри від реконструкторів справили незабутнє враження на  присутніх. На фестивалі я познайомилася з поліцейським  із  Польщі (місто  Щецін)  Юзефом Качуровським. Він якраз подорожує Україною і випадково потрапив у Кам’янець під час проведення фестивалю. Його захоплення можна було прочитати в очах. Каже,  що це дало можливість багато чого дізнатися про нашу країну, її непросту історію. І тепер він ще більше заповажав українців, які є  дуже  гостинною і свободолюбивою нацією.