Нещодавно в музеї історії міста Хмельницького відкрилася персональна виставка відомого не лише на теренах України, а й за кордоном художника, поета, члена Національної спілки художників України Миколи Івановича Панасюка. Відвідувачам пропонують ознайомитися із 36 роботами – різної техніки, кольорової палітри та тематики. І тут, як кажуть, можна говорити до безконечності, бо на виставці представлена лише дещиця з багаторічного доробку. Микола Іванович освоїв багато технік, різних за складністю: олівець, олію, акрил, акварель, графіку тощо. За життя уже й не злічити всіх його полотен. Писав він їх, залишаючи авторський почерк, часточку душі, помножену на широкий світогляд, сформований різними періодами життя. А бачив художник чимало: побув у Польщі, Німеччині, Італії, Чехії, Туреччині та багатьох інших країнах, де зараз зберігаються його роботи. Пригадує виставку Родена в Парижі, яка справила на нього неабияке враження. З усіх подорожей знаковою у його житті була до Ізраїлю, де він охрестився в річці Йордан.

Розмова з автором відбулася у переддень відкриття виставки, коли він дуже зосереджено разом із працівниками музею обдумував експозицію. Разом з тим, захоплено ділився секретами свого натхнення й цікавими віхами біографії. Ми довго говорили про сім’ю, дитинство, бо звідти й почалося його становлення. Адже ненька, яка була ткалею килимів, прищепила йому любов до мистецтва, до кольору… Тоді, пригадує пан Микола, були важкі часи, проте мама свого улюбленого заняття не полишила. Тож і він уже знав, що пов’яже своє життя з творчістю.
Після закінчення Одеського художнього училища, попрацювавши вчителем малювання, Микола Панасюк вступає до Харківського художньо-промислового інституту. Та доля готує йому цікаву подорож до Чебоксарів, що в республіці Чувашія (РФ). Звісно ж, спілкування з колегами по цеху залишило відбиток на його баченні й сприйнятті професії художника загалом. Він тоді збагнув глибину й значимість слів «високе мистецтво», які трактувалися крізь призму поважного ставлення до нього. Автор опановує різні художні жанри – портрет, натюрморт, пейзаж, композиції тощо.
Митець брав участь у численних республіканських, всесоюзних та міжнародних художніх виставках. А в 1995 році у місті Торонто (Канада) на міжнародній художній виставці здобув другу премію за роботу «Водне царство». Після чого повернувся до України й відтоді живе у Кам’янці-Подільському. В його душі це старовинне місто посідає особливе місце, і лише пензель передає його любов до нього – таку сильну, таку віддану й щиру…
На відкритті виставки Галина Іванівна Барабаш – директор музею історії міста Хмельницького, процитувала для усіх присутніх рядки з вірша Миколи Панасюка, якими заговорила його душа:
…Дивуюся, душа таки щось знає,
Що розумом те «щось» не осягнеш.
Час промайнув, а вічність не минає,
Опершись небом на верхівки веж…