Церква цього дня святкує Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього, а також вшановує пам’ять мучеників Маккавеїв. Але в народі здавна закріпилися інші назви: Маковія, Макотруса, Перший Спас, Медовий Спас.
Одним із головних символів Маковія була «маковійська квітка», яка складалася з чебрецю, чорнобривців, кудрявців, настурцій, рути-м’яти, васильків, нагідок, роман-зілля тощо. Крім того, до «квітки» додавали й невеличкий соняшник, який символізував сонце. Букет пов’язували червоною стрічкою, оздоблювали намистом. «Маковійську квітку» освячували в церкві, а потім підвішували до сволока або ж до божниці, де вона висіла протягом року. З квітів при потребі готували ліки чи купелі, дівчата вплітали їх у коси. З маківок робили навар від безсоння, зерням обсипали обійстя, щоб відьми не відбирали молоко у корів: “Тоді, відьмо, молоко від моєї корови забереш, як цей мак збереш”, - приповідували селяни. На Маковія святили не тільки маковійську квітку і мед, а також і воду. Вода вважалася цього дня цілющою навіть у водоймах. Тому, попри заборону купатися після Іллі, у цей день хворі на пропасницю йшли до річки й купалися, сподіваючись на одужання. Також на Маковія зазвичай освячували і криниці, а ще на цей день припадав останній день колективних толок.
Gismeteo 
