Найголовнішого очима не побачиш.
Із цими словами неможливо не погодитися, бо героїня публікації ще й має прізвище Сердечна. Жінка відкритої душі, дуже людяна, ввічлива та щира. Такою Лариса Анатоліївна запам’ятовується кожному, хто хоч раз із нею зустрічався. Усе життя присвятила дітям, обравши фах педагога (викладає французьку та англійську мови), зараз опікується учнями шостого класу Тростянецької філії Городоцького ліцею №2.
Ця жінка – справжнє життєдайне джерело енергії, яка невичерпне. Та це й не дивно, бо її настільки надихає робота з дітьми, що тільки й встигай ідеї втілювати в життя. Пригадує, як приносила дітям пироги на виховну годину, шкодувала, що діти втомлені й голодні після уроків. Її душа щедра на добре слово, на чуйне ставлення до людей.
Повна актова зала запрошених гостей на родинне свято «Моя родина – мій оберіг», організоване Ларисою Сердечною (перша зліва), підспівувала під старий-добрий баян відомі пісні «Сорочка мамина», «Виростеш ти сину», «Рушник» та інші. Програма була настільки насичена віршами й піснями, що й додому ніхто не поспішав після завершення свята. А які вже короваї смачні, спечені Галиною Навроцькою, бабусею учня Назара, такі духмяні, такі красиві. Тож свято вдалося на славу, як і всі заходи, за які береться пані Лариса. Хочеться побажати Ларисі Анатоліївні, щоб оте джерело її енергії поповнювалося лише чистою й джерельною водою – вдячними учнями та батьками.
Gismeteo 
