Десять років тому при громадському клубі «Надвечір’я» у місті Деражні народився самобутній аматорський жіночий колектив «Журавка». Він є чи не єдиним серед семи діючих у Деражнянському районі народних та зразкових хорових колективів, який з однаковою майстерністю виконує пісні як в академічній, так і в народній манері. У творчості гурту важливе місце займають не лише пісні, які були написані у минулому столітті, але й твори сучасних талановитих поетів і композиторів, серед них –  місцеві. Зокрема, справжньою мистецькою подією стало виконання групою  таких чудових пісень, як «Моя Хмельниччина» Михайла Люшні, «Деражнянський край» на слова Олександра Янцаловського, «Колиска мого дитинства» Миколи Смагителя на слова Надії Поворозник та деяких інших митців – вихідців із Деражнянщини. 

Основи цього відомого нині хорового гурту були закладені Зінаїдою Литвиненко та Світланою Буриш, які в 2009-му створили вокальну групу при клубі «Надвечір’я». З часом вона поповнилася багатьма здібними співачками. Доброю підтримкою став і прихід баяніста Віктора Козюка, бо з його легкої руки колектив «Журавка» і до сьогодні залюбки виконує пісню «Мамині яблуні»:
«Ой, мамо-матусю, ти так не журись,
А краще у небо ясне подивись,
Там весну для тебе несуть журавлі,
І я з ними лину на білім крилі»!
Визначальним у розвитку гурту був 2010 рік, коли художнім керівником та акомпаніатором став професійний музикант Володимир Мозолюк. Завдяки його праці значно зросли творчі можливості колективу, розширився репертуар. За час існування колектив здобув чимало нагород на різноманітних конкурсах та фестивалях, які відбувалися як у Деражні, так і Хмельницькому. Також «Журавка» має почесне звання народного аматорського колективу.
Сьогодні «Журавка» продовжує щедро дарувати людям справжні пісні, в яких зберігається величезна сила генетичної пам’яті українського народу, втілені його духовна краса, мужність, героїзм та любов до рідної землі. Кожного разу, коли випадає щаслива нагода насолоджуватися піснями гурту, мене не полишає думка, що відомий вислів: «Пісня –друга після молитви», стосується саме цього колективу. Адже всі його співачки виявляють на сцені, немов на сповіді, і свою любов, і відкритість, і щирість. І саме завдяки цьому змушують слухачів по-справжньому співпереживати, сумувати чи радіти, наповнюють їх безмежною впевненістю у власних силах і любов’ю до Батьківщини.
Вдумаймося хоча б у такі слова народної пісні «Йшла дівчина чорноброва», яку часто виконує цей гурт:
«Хто не зрадив –
Того люди – не цураються!
Той з доріг
Завжди додому
повертається!
Хай тебе вітає радо
Вся родинонька,
Не забудь же,
Де б не був ти,
Україноньку»!
Важливо наголосити, що започаткований ще на етапі заснування виконавський почерк колективу, який ніс у собі вокально-тембровий колорит академічного гуртового співу, зберігається і сьогодні. Він вирізняється своєю чарівністю і неповторністю. Нині репертуар гурту включає майже 50 різних пісень.
Звичайно, всі досягнення відомого нині на Деражнянщині колективу були б неможливі без копіткої, творчої роботи його художнього керівника Володимира Мозолюка, а також повної самовіддачі найбільш активних співачок-аматорів: Валентини Варгатої, Ніни Гелємей, Антоніни Гонтківської, Лідії Гусько, Марії Мельник, Ольги Нагорної, Людмили Нечай, Раїси Підлубної, Людмили Ільчишиної та Ольги Тимощук. Значний вклад у втілення творчих задумів та підготовку нових програм вносить Світлана Буриш, яка є не лише активним членом гурту, але і його добровільним адміністратором.
Переконаний, що враховуючи значні творчі досягнення народного аматорського хорового колективу «Журавка», а також його помітний внесок у розвиток духовної культури Деражнянського району, є необхідність збільшити фінансову підтримку цього колективу, щоб його пісні ще багато років дарували людям радість і задоволення.