Шляхами славетних епох й родзинками сьогодення, аби пройнятися духом прадавньої історії, насолодитися неймовірними краєвидами, сповнитися незабутніми враженнями від архітектури й шедеврів народних умільців, зачудуватися непідробною справжньою щирістю сільських трударів – пропонують пройтися-проїхатися туристам у Меджибізькій ОТГ. Днями тут презентували туристичну мапу «Край Бога і Божка: шляхами славетних епох».
Адже, окрім відомої всьому світу Меджибізької фортеці, куди щороку приїздять понад півсотні тисяч мандрівників, у громаді є чимало місць, які просто гріх не показати. Тож розроблення путівника – перший суттєвий крок для вдалого розвитку тут туризму, галузі, яка останнім часом вважається однією з найприбутковіших у багатьох країнах. Працювали над мапою Сергій Щур, консультант з розвитку туризму в Меджибізькій ОТГ, і хмельницький веломандрівник та експерт з розвитку туризму Сергій Толстіхін. Тридцять зображених-описаних локацій, розроблені 86- та 46-кілометрові веломаршрути, гуглмапа проекту на звороті здатні задовольнити найвибагливішого любителя відпочинку і вражень.
Розпочинаючи презентацію, один з упорядників туристичної мапи Сергій Щур розповів про задумку її з’яви, процес створення й родзинки, що до неї увійшли: «На першій сторінці, зрозуміло, найосновніший наш магніт – Меджибізька фортеця. На одному розвороті мультяшна карта громади, розроблена Сергієм Толстіхиним, й 10 основних локацій. На іншому – двадцять інших і – веломаршрути, запропоновані ним. У Лисогірці у нас є неймовірні криниці-журавлі з напрочуд смачною водою. Місцеві жителі розробили туристичну атракцію – «Подорож від журавля до журавля»: катають від криниці до криниці на бричці, любителів тихого полювання привітний кучер й у ліс по гриби може завезти. Зануритеся у справжню казку у господарстві Романа Єфименка, який з родиною вирощує плантації різноманітних лілій і троянд, понад сотню сортів винограду, а також розводить шиншил. Ваблять туристів й головчинецькі джерела, що не замерзають і взимку, а реальні історії про зцілення у тамтешній купелі, на території монастиря, давно ширяться Україною. Милує око арт-хата у Ставниці, що розписала петриківським розписом господиня Тетяна Божок. У Трубкові – поле битви козаків із поляками, тут могила Кривоноса, полковника Купченка. Унікальні в регіоні дерев’яна Свято-Миколаївська церква у Западинцях і Русанівцях, що побудовані у ХIХ столітті, Свято-Косьмо-Даміановський храм у Лисогірці. У найвіддаленішому населеному пункті громади Волосівцях колись розводили породистих скакунів, до нашого часу збереглася маштарка – комірчина для збруї (красива будівля з колонами). Неймовірна природа біля Митковець і Ярославки: тут на нашому «місцевому морі» можна відпочити та порибалити… На приватній фермі можна не лише порибалити, позасмагати на дерев’яних пірсах, посмажити м’ясо за оригінальними столиками на березі Бугу, а й покататися на конях, поні, полюбуватися вівцями, козами, свинками, котиками… Велика концентрація пам’яток у самому Меджибожі».
«Бог дав нам неймовірні краєвиди, надзвичайну природу, стільки історичних пам’яток. Людина повинна мати тут не лише працю, а й відпочинок. Під лежачий камінь вода не тече, – переконаний настоятель Свято-Миколаївської Замкової церкви отець Петро Леськів. – Селищна рада мусить сприяти туризму. Я з небайдужими теж залюбки долучаюся до розвитку цієї галузі. Хочеться, аби в подорожуючих від відвідин нашої громади залишалися найприємніші й найнезабутніші спогади. Я – пасічник. Чому б не об’єднатися бджолярам й не продавати продукти бджільництва, не займатися апітерапією? Якщо працювати і впевнено йти до мети, то з Божою допомогою все вдасться». До слова, священик власноруч змайстрував апібудиночок для відпочинку та відновлення здоров’я. У планах – створити цілий апітерапевтичний комплекс.
«Історія наша дійсно унікальна, – констатує секретар селищної ради Валентина Бацевич. – Лише у ремісничому Меджибожі було чимало гончарів, які мали своїх челядників, а їхні вироби славилися на всеньку Україну. У нас похоронений Баал-Шем-Това, засновник хасидизму, тож дуже багато туристів їдуть йому поклонитися. Втім, чимало гарних, історично славних місць і в 11 селах, що в 2015-му ввійшли до нашої ОТГ. Намагаємося вдихнути життя у кожен населений пункт, покращити там інфраструктуру, аби було комфортно не лише туристам, а й, в першу чергу, кожнісінькому нашому жителю».
«Громада – перш за все її жителі, в пріоритеті – їхні добробут і комфорт, – переконаний і заступник селищного голови Олександр Ткач. – Всі господарські питання, ті ж водогони, дороги й інше, поступово планово вирішуються. Розвиток туризму – перш за все надходження в малий і середній бізнес. Отже, наше починання має велике майбутнє, тож потрібно об’єднатися усім й працювати командно: розбудова доріг, інфраструктури, наявність доступних хостелів, пунктів прокату велосипедів, історичне знакування – усе це у планах. Як і створення туристично-інформаційного центру, який стане в нагоді як туристам, так і мешканцям, які хочуть долучитися до розвитку туризму в ОТГ».
Присутній на заході начальник відділу з питань курортів і туризму обл- держадміністрації Ігор Петраш розповів про програму розвитку туризму області на 2021-2025 роки, головні напрями у цій царині. За словами посадовця, Меджибізька ОТГ увійшла до шести туристичних магнітів області. Тому потрібно докласти зусиль для залучення як українського, так і закордонного туриста. А це, окрім поширення інформаційного матеріалу, історичного, туристичного знакування, зрозуміло, й розвиток інфраструктури, ремонт доріг і т. ін. Значну увагу слід приділити, власне, сільському туризму, аби подорожуючий міг обрати, де йому зупинитися: в готелі з номером 900 гривень на добу, чи у селянина вдома за 150-250 гривень, із можливістю насолодитися не лише краєвидами, а й залюбки спробувати себе у ролі пекаря, гончара, сировара… Ігор Володимирович запевнив, що область всіляко сприятиме й допомагатиме громаді з розвитком туризму. В планах – співпраця з «Діскавері ченел», який на кількох мовах транслюватиме ролик про родзинки Меджибіжчини. Ремонт дороги до селища включили в програму на цей рік.
…Кілька з найкращих родзинок громади журналісти «Подільських вістей» разом з потужною командою, яка так стрімко почала розвивати туристичну галузь Меджибіжчини, відвідали. Враження й фото – у наступних номерах. Утім, краще поїдьте, точно не пошкодуєте!
Gismeteo 
