Геніальний художник, поет, філософ, педагог, доктор мистецтво- знавства, почесний професор, академік Міжнародної академії фундаментальних основ буття в місті Києві, громадський та культурний діяч Едвард Міляр прославляє не лише рідне Поділля, а й усю Україну далеко за її межами багато десятиліть.
Мистецтво справді не має меж і кордонів, воно розливається по всьому світу, де кожен митець по праву займає своє особливе місце, своєю самобутністю, кольором, формою передає нам частинку свого всесвіту. Такого безмежного й нерозгаданого…

Едвард Міляр за шість періодів своєї творчості створив понад тисячу картин олією, графіки, кілька десятків метрів квадратних мозаїки, займався розписом церков. Зокрема, за розпис костелу отримав подарунок від Папи Павла ІІ – срібне розп’яття.
Його твори зберігаються в багатьох державних та приватних галереях, музеях та колекціях України, Росії, Польщі, Болгарії, Сербії, Німеччини, Сирії, Таджикистану та США. Крім того, митець має десять авторських картинних галерей в Україні, одну в США. Сорок персональних виставок – яскраве свідчення високого рівня художника. Роботи якого експонувалися на міжнародних, зарубіжних, всесоюзних, республіканських та обласних виставках.
Про нього є що сказати, адже, без перебільшення, це геніальна постать у мистецтві загалом. Він дуже багатогранний, його характер відчутний у всіх творах, яскравий та неординарний. Протягом усього життя він постійно перебував у пошуках нового, відкривав перед собою незвідані глибини, творив і навчав інших. Його знання, які передавав своїм учням, – справжній скарб, фундамент, основа з основ. Він дає початок, пророщує зерно, а молодий митець вміло доглядає за ним, спираючись на знання і досвід наставника.
Усе життя Едварда Рафаїловича – це унікальна подорож, тисячі кілометрів доріг, постійні творчі пошуки, пізнання себе. Все, що він бачив, кого зустрічав, про що думав і що писав, одразу ж надихало творити – чи за допомогою пензля на полотні, чи чорнила на аркуші паперу. Проте справжня його місія – торкнутися душі кожного, змусити задуматися над чимось небуденним і безмежним, крізь барви слів і кольорів розкривати серця.
Отож копітка багаторічна праця Едварда Міляра увінчалася виходом у світ унікальної книги «Творчі шляхи та пошуки істини», аналогів якій на сьогодні немає. Ця задумка втілилася в життя завдяки підтримці міської влади, управління культури та туризму Хмельницької міської ради.
Ще влітку 2018 року Едвард Міляр у своїй художній майстерні познайомився із Юлією Сабій – керуючою справами виконавчого комітету Хмельницької міської ради. Вона і зініціювала та організувала в стінах міської ради велику виставку гурту «Рефлекторний взаємозв’язок» на чолі з його засновником і наставником, членом Національної спілки художників України Едвардом Міляром. Це, до слова, ще один із дуже вагомих напрямів його діяльності – навчати молоде покоління у своїй майстерні-студії усім тонкощам художньої майстерності. І невдовзі книга-альбом майже на чотириста сторінок вийшла у друк. Неабияк прикрасили видання статті Наталії Поліщук, Миколи Мачківського, Івана Іова, Володимира Олійника, Катерини Бішарєвої та, звісно ж, і самого маестро. Рецензентами виступили мистецтвознавець Хмельницького обласного художнього музею Олена Михайловська та кандидат мистецтвознавства Олена Дудар.
Захоплива подорож сторінками книги знайомить із надзвичайно цікавими фактами з біографії художника та мислителя.
Народився в Антонінах у звичайній сім'ї столяра Рафаїла Антоновича та матері Францішки Ілляшівни, образ якої художник потім не раз зображав на полотні. Його прадідусь і прабабуся були вихідцями з Будапешта, поляками з вкрапленням австро-угорської крові.
Дитинство і юність Едварда Міляра пройшли в Ізяславі. Ще з дитячих років він почав задумуватися над сенсом життя, суттю речей та будовою Всесвіту. Займався активно спортом, зокрема боксом. Навчався у художньому училищі Вижниці на Чернівеччині, яка потім колоритно відобразилась у його творчості. Цікавим фактом є те, що у молодому віці він разом із друзями організував студентський театр, який гастролював від Угорщини до Польщі.
Коли відбувалися огляди студентських робіт за семестр, то дивитися на результати сходилося все училище, бо, крім 20-30 обов’язкових академічних робіт, молоді митці представляли ще 80-100 домашніх. Паралельно з мистецтвом молодий Едвард активно вивчав філософію, виділяючи для себе праці Платона, Арістотеля і Сократа.
Куди лишень не закидало життя художника, певний час провів у студії в Мінську, де познайомився із професором М. Савицьким, потім навчався у Московському художньому інституті, досить активно творчо працював, відвідав за направленням і столицю Таджикистану – Душанбе. Займався реалізацією міжнародних мистецьких проектів у країнах Сходу: Індії, Єгипті та Сирії. Крім того, він подорожував у Гімалаї, а велич Паміру просто заворожила художника. Відрядження по Середній Азії теж були захоплюючими, зокрема він побував у Бухарі, Самарканді, Хіві.
Знаковим для Едварда Міляра був 1973 рік, коли він подався до Карпат, спочатку на Буковину, потім у Верховину, Яремче та Самбір, де збирав місцеві діалекти, писав картини й вірші. Та вже в 1974-му провів свою першу персональну виставку на гуцульську тему. Тож протягом 70-80 років пан Едвард об’їздив майже всю Західну Україну.
Художник написав і багато творів про рідне Поділля, портрети подолян, оформив три православні храми.
Тривалий час працював у Польщі, відвідував Чехію і Словаччину. Після повернення на Батьківщину, він відкрив авторські галереї у вишах і розробив нову техніку та теорію живопису. Увесь час навчався сам і навчав інших.
Останні двадцять років працює над серіями робіт в авангардному, сюрреалістичному напрямах, але індивідуально, з новаторськими пошуками. Він справжній митець, мислитель і філософ, який живе, щоб творити. Його твори – це він сам…