Вчитель Юлія Степанюк із Кам’янеччини відроджує разом зі своїми юними вихованцями народне мистецтво художнього ткацтва.
У залі мистецтв обласної бібліотеки для юнацтва відкрилася дебютна колективна виставка творчих робіт художниці, педагога Юлії Степанюк та її учнів-послідовників з гуртка «Народне ткацтво» Кам’янець-Подільського районного будинку культури під назвою «Весняний настрій».

Основу експозиції складають авторські ткані картини-гобелени й живописні олійні та акварельні пейзажі, портрети, ікони з доробку Юлії Анатоліївни, яка цьогоріч стала лауреатом обласного етапу конкурсу «Вчитель року» у номінації «Образотворче мистецтво». Вдало доповнюють їх оригінальні ткані роботи обдарованих школярів, яким вчителька вже другий рік поспіль передає секрети народного ремесла: Нікіти Лаути, Ростислава Суботіна, Ганнусі Смолінської, Яни Охрімець. І, приміром, Ростислав Суботін уже виборов дипломи переможця всеукраїнських та обласних конкурсів декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, Нікіта Лаута також має диплом за I місце в обласному конкурсі.
 «Ткати — неважко, — ділиться учасниця виставки, лауреат цьогорічного дитячого конкурсу «Люби свій рідний край» Ганнуся Смолінська, — головне, придумати малюнок, підібрати кольори ниток. А Юлія Анатоліївна надихає фантазувати, працювати і вдало завершити почате».
Для зацікавлених гостей виставки — старшокласників міських шкіл, майбутніх педагогів, студентів гуманітарно-педагогічної академії Юлія Степанюк провела майстер-клас із художнього ткацтва, повідала нюанси техніки та власних творчих пошуків. Майстриня закінчила Кам’янець-Подільську художню школу, де саме ткацтвом її зацікавила педагог Людмила Попович. Згодом уже писала і курсову, і дипломну роботу з художнього ткацтва у коледжі культури, на відділі декоративно-ужиткового мистецтва. А розширювала кругозір, збагачувалася педагогічними уміннями у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Увесь час активно брала участь у виставках, творила, розвивала техніку художнього ткацтва. «Техніка ця не надто дорога щодо матеріалів, засобів, — тому можна з дітками займатися, — запевнила. — Оскільки верстат придбати дорого, то дерев’яні рамки дітям виготовляють батьки, дідусі. Кольорові вовняні нитки не купуємо, а беремо зі стареньких светриків, клаптиків тканини. Рамку можна оздобити і мішковиною, і тканиною шарфика, і стрічками — це вже як кому фантазія підкаже. Даю кілька тем на вибір, і діти виготовляють ескіз: пейзаж чи натюрморт, абстрактну композицію, просто килимок із геометричним орнаментом... Підбирають за ним кольорову гаму». Для набивання ниток використовують звичайну... вилку. За два-три дні, якщо постаратися, невеличка робота буде готова, каже педагог.
Над своїми ж гобеленами працює і по два тижні, і по декілька місяців. Здебільшого уночі, коли для цього заняття для душі вдало збігаються натхнення і час. Адже вдень учитель початкових класів і образотворчого мистецтва Юлія Степанюк цілком віддається улюбленій роботі у Боришковецькій школі I-II ступенів та ще й веде два гуртки.
Попри активну професійну самовіддачу, побутові домашні клопоти, творча душа подолянки — у постійному пошуку. Вона відгукується і на болючі події сьогодення, яким присвячено недавні ткані роботи: «Журавлі», «Маки», «Україна в огні»... Свідками народження нової картини «Чекання. Дорога до світла» під час майстер-класу стали гості виставки. Під вправними руками майстрині — ниточка до ниточки — проявився образ жінки, матері, України, яка в зажурі, у благанні, в надії молиться перед свічею, відганяючи сутінь, страх і зневіру силою свого духу, свого серця...