Друк
Категорія: Новини
Перегляди: 2277

Ми так уже  звикли обурюватися, завжди висловлювати невдоволення усім і всіма, нарікати постійно на владу:  і ціни, мовляв, захмарні, і всеможливі реформи вперто вкорочують віку українцям, й лікуватися вже стало нереально, й читати дорого, й театри – задоволення не кожному по кишені, і, найголовніше, війна затягується, забираючи цвіт нації… І це все правда. Але є фактори, і їх дуже багато, які ніяким чином не залежать від влади. Лише від кожного, кожнісінького з нас. Проте і тут ми лише обурюємося.

Чи входить до обов’язків влади поприбирати кожному з нас у домівці, на подвір’ї, біля воріт? А сміття вивезти? Є для цього відповідні служби. Але часто-густо дехто лінується пакет, мішок зі сміттям донести до сміттєбаків. Тож «квітнуть» деревами обабіч доріг пластикові кульки, серветки, густо «зійшли» на узбіччях памперси, пляшки, банки, взуття, мішки з гнилою капустою…. Люди добрі, що ж ми робимо?
А на галявинах, де відпочивають родинами, бачили, що твориться? Таке враження, що відпочивальники останній день жили. Далі – кінець світу.
Вражають довершеністю вироби народних умільців, що прикрашають двори житлових будинків, різноманітних закладів! Тішить око казкова краса! Скільки ж хтось витратив часу, сил, коштів… Для того, щоб було гарно. Але чомусь неодмінно знаходяться ті, кому й це заважає. Скільки випадків нищення красивого? Мільйон!
На подвір’ї НВК №31, що в обласному центрі, оаза краси. А улюбленою фігуркою всієї дітвори був так довершено змайстрований із шин ведмедик. Проте одного ранку він уже… лежав. Хтось по-звірячому побив-потрощив-поламав. Питання – навіщо? Не було де силу застосувати?