Журналістські дороги сповнені несподіванок та зустрічей з цікавими людьми. Якраз поїздка у місто над Смотричем наприкінці торішньої осені теж залишила незабутні враження. Тоді у Ботанічному саду цвіла фуркрея Селло. Аж через двадцять років потішила неймовірною красою. Тропічна рослина унікальна ще й тим, що її квіткова стрілка сягала аж до восьми метрів, а на верхівці виднілися ніжні біло-зелені квітки. Тож не так просто було сфотографувати миті її цвітіння. Та це не коштувало великих зусиль Михайлу Дребету. І користувачі соцмереж мали змогу помилуватися цією довгоочікуваною диво-квіткою
Однак лише недавно вдалося поспілкуватися із 38-річним Михайлом Дребетом, який захоплений неймовірною красою природи.
Народився і зростав у селі Пільний Олексинець на Городоччині. У дитинстві мріяв про різні професії, але прислухався до поради матері і став студентом Кам'янець-Подільського університету, здобувши кваліфікацію магістра біології, пізніше навчався в аспірантурі Державного природознавчого музею НАН України.
Михайло безмежно відданий у своїй сім’ї. Його радість та втіха – десятирічна Поліна та шестирічний Марк, яких виховує із дружиною Настею. Попри свою зайнятість, намагається не обділити увагою дітей. У період дистанційного навчання, пригадав Михайло, спробував себе у ролі вчителя. Літня пора для подружжя не минає без мандрівок, разом із дітьми відпочивають та пізнають мальовничі куточки краю.
Свою наукову та освітню роботу в національному природному парку «Подільські Товтри», де працює, тісно поєднує з фотографією — одним із його захоплень. Тож фотографування стало не лише хобі, а робочим інструментом, з допомогою якого привертає увагу до краси природи та поширює ідею бережливого ставлення до навколишнього середовища.
У чималій колекції Михайла побачила знімок диво-квітки чемерника, яку йому довелося довго шукати.
— Чемерник – один із тих у первоцвітів, що зацвітає, коли навколо лежить сніг, – пояснює мій співрозмовник. – У деяких європейських країнах його називають ще Різдвяною трояндою, бо квітує навіть посеред зими. Листя у рослини у з'являється тільки після цвітіння, приблизно наприкінці квітня. Отож пошуки її у природі в період квітування досить цікаві і захопливі – нагадують пошук білих грибів. І все ж вдалося її знайти навесні 2019 року на території парку, на ділянці давно зрубаного лісу. Вгледіли усього кілька рослин...
Занепокоєний Михайло Дребет тим, що первоцвітів, які прикрашають наше життя, з кожним роком усе менше.
Після холодної зими, ще до появи листя на деревах, радують своїм різнобарв'ям шафран Гейфелів, підсніжник, сон лучний, цибуля ведмежа, фіалка звичайна, проліска дволиста. Це далеко не повний перелік первоцвітів, які пробиваються з-під снігу на території національного парку, і, на жаль, всі вони належать до рідкісних та зникаючих рослин, більшість із них занесені до Червоної книги України.
— Збирачі первоцвітів повільно їх знищують, бо не дають можливості рослині утворити насіння, а покупці квітів у сприяють їм, – продовжує Михайло Дребет. – Хотілося, щоб перші квіти тішили око р тих, хто іще прийде ними помилуватися та сфотографувати.
І справді, подарований букет зів'яне за кілька днів. А от у емоції від романтичної мандрівки та побаченої краси провісників весни залишаться надовго.
Віра ІСАЧЕНКОВА. м. Кам'янець-Подільський.
Gismeteo 
