Війна. Криза. Подорожчання. Цілком логічний ряд. Здорожчало усе, у тому числі й комунальні послуги. Якщо простежити за цінами та тарифами на комуналку, то можна побачити: з квітня ціни збільшилися фактично на усі послуги. У першому півріччі не зазнала змін лише вартість води та каналізації, але цей «прорахунок» надолужено з 1 липня. Вода дорожчає, причому шалено. І варто дещо розібратися, чи є економічне підґрунтя в усіх змінах цін, і скільки врешті-решт ми платитимемо за воду, її підігрів та стоки.
Отже, спочатку угору пішла валюта, відповідно і бензин зріс у ціні. Тому першими на нинішню ситуацію відреагували перевізники. У переліку послуг, ціни на які відстежує головне управління статистики в Хмельницькій області, аж три пункти присвячені перевезенням. У квітні подорожчало таксі ― на 17,6 відсотка; у травні зростання становило ще 5,3 відсотка. Відповідно, якщо враховувати «складний банківський відсоток», то комфортабельний проїзд таксомотором для гаманця став важити на чверть більше. В останній місяць весни за таксистами рушив услід й інший транспорт: користування міськими тролейбусами―автобусами в області стало дорожчим на п’ять відсотків, а у червні ще на 13,9 відсотка. Не хочеться більш докладно зупинятися на підвищенні цін на перевезення. По-перше, газета вже писала про це. По-друге, необхідність цього кроку очевидна ― імпортний бензин значно подорожчав внаслідок валютного стрибка. Але інші послуги...
До прикладу, електрика. Що ж таке у державі сталося, якщо для споживачів її вартість у червні підскочила на 11,3 відсотка? Якщо чесно, то зміна влади мала б сприяти зниженню цін. Чому? Хто іноді поглядає на екрани телевізорів, міг побачити, які жахливі корупційні схеми набудували Януковичі у тепловій енергетиці. Саме Януковичі у множині, бо без знаного бізнесмена-стоматолога Сашка Вікторовича не обійшлося. Хто дивився журналістські розслідування, отримав інформацію, як просто заробляються мільярди. З шахти виїжджає вугілля по 400 гривень за тонну, а поки воно їде до теплової станції, його кілька разів перепродують фірми Януковича-молодшого, і до теплоелектростанції воно прибуває, коштуючи 1000 гривень. Як все просто і гарно: дорогою вугілля дорожчає у 2,5 раза ― навар у безмежну кишеню «сім’ї».
От і наївно думаєш, якщо ця колишня влада у бігах, то схема отримання надприбутку зруйнована, а тепло-
станції отримують вугілля за нормальною ціною. Чесно скажу, не знаю, чи наведено тут лад, але таке суттєве здешевлення енергоносія мало б значно знизити собівартість електрики, яку продукують ТЕС. Бо саме тепловики найбільші отримувачі коштів від держпідприємства «Енергоринок»: продукуючи лише сорок відсотків електроенергії, вони забирають 55 відсотків коштів. Є питання до стану ринку? Звісно, що є.
І взагалі формування тарифу на електрику завжди було дуже утаємниченою справою. Колись, пам’ятаємо, приїжджав до нас, у Хмельницький, голова Нацкомісії регулювання електроенергетики. Так дійшло ледь не до скандалу та образ журналістів з його боку, коли вони захотіли з’ясувати, як же той загадковий тариф формується. Якщо нинішня влада не зробить ринок прозорим, то так і виникатимуть питання, чому, до прикладу, «Енерго- атому» платять за електрику лише 30,4 копійки за кіловат-годину, а тепловикам ― 72,6? Чому вітрякам 1,81 гривні, а сонячним батареям ― 7,2 гривні за кВт-годину? Може, тоді і вдасться донести народу: платитимете на 11,3 відсотка за електроенергію більше, але тому-то й тому-то. Наразі це подорожчання пояснити вкрай важко.
Із газом така сама, а, може, ще й більш загадкова історія. Як пам’ятаєте, у травні газ став дорожчим на 62,8 відсотка. З якого дива? Так, це вимоги Міжнародного валютного фонду. Але яка економічна основа цього підвищення цін? Вже набридло писати, наскільки цей ринок є непрозорим. А хто зацікавлений його робити прозорим? Можете уявити, які гроші на ньому обертаються? Якщо приблизно врахувати, що закуповуємо ми в Росії (та частково в Європі) газу десь тридцять мільярдів кубів щорічно за ціною понад триста доларів за тисячу кубометрів, то набігає... понад 100 мільярдів гривень за нинішнім курсом! Це не ласий шматок, а кусманище! А ще 20 мільярдів газу власного видобутку додайте за втаємниченою від народу ціною. Щоправда, нещодавно вже екс-очільник Київської міської державної адміністрації Володимир Бондаренко прохопився, що собівартість вітчизняного газу становить 30-50 доларів за тисячу кубів. Самі вже можете порахувати, яка ще сума набігає. Стане цей ринок прозорим для споживачів? Але ж так хочеться на це сподіватися.
Цифри Бондаренка цікаві і з іншого боку. Як відомо, з Росією ми «посварилися» у газовому питанні, тому нині нас відключили від труби, тобто споживають українці вітчизняний газ. І у теплий період року, так запевняють нас урядовці, палива власного видобутку цілком вистачає для внутрішніх потреб. Тобто в країні у мережах тече газ по 50 доларів (приблизно), а не по 300-400 доларів з Росії. Чому ж ціни підвищилися, а не навпаки знизилися? Коли відновимо співпрацю з окупантом ― підвищуйте, але чому ж зараз він дорожчає?
Це ж стосується і послуг котелень ― ми упритул наблизилися до водопостачання.
В переліку комунальних послуг, які статистики аналізують, до липня незмінними ціни лишалися лише у рядках «квартирна плата», «каналізація», «холодна вода» та «гаряча вода». За підсумками поточного місяця, залишиться без змін лише квартплата, бо вода та стоки різко дорожчають. Як повідомили у комунпідприємстві «Хмельницькводоканал», якщо у першому півріччі хмельничани сплачували за кубометр води 2,62 гривні, то у другому ― 3,84. Каналізування кубометра відповідно ― 2,34 та 4,09 гривні. І не варто звинувачувати міську владу чи водоканал: такі тарифи «прийшли» з Києва, з Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (постанова від 23 травня 2014 року № 561). Як бачимо, послуги, на перший погляд, стали дорожчими на 45-75 відсотків. Але це ілюзія, бо не усе так просто: за підігрів та гарячу воду тепер маємо сплачувати котельні за значно дорожчим тарифом. Якщо чесно, то ситуація з оплатою ускладнилася. Раніше порахував суму на «гарячому» та «холодному» лічильниках води ― маєш споживання та каналізацію; за підігрів сплатив окремо.
Нині ж плюсувати показники треба лише за стоки: за них і платиш водоканалу разом із оплатою за холодну воду. Гарячу ― рахуєш для теплокомуненерго. По-перше, і заплутатися нескладно, і сума загалом набігає непогана. Порахуємо?
Для розрахунку поглянемо на реальне (досвід однієї хмельницької родини) використання води в трикімнатній квартирі із лічильниками у червні. Скільки ж споживачі заплатили за дванадцять кубів послуги, з яких п’ять кубометрів ― гаряча? Не хочеться обтяжувати зайвими цифрами, тому у скороченому підрахунку матимемо: за водопостачання та водовідведення разом за колишнім тарифом 4,96 довелося сплатити менше 60 гривень. А ще підігрів п’яти кубометрів ― теплопостачальник отримав трохи більше 50 гривень: разом 110. Що ж доведеться заплатити у липні, якщо використати таку саму кількість води? Холодне водопостачання ― приблизно 27 гривень, водовідведення ― 49, а тепер ще підігрів води по 21,93 гривні куб ― майже 110 гривень: разом ― 186.
От і маємо, що послуга стала дорожчою немало-небагато — на сімдесят відсотків. І це ще літо, взимку розраховуватимемося за опалення за новими цінами. Криза кризою, але перед тим, як платити за новими тарифами, хочеться прозорості. І на ринку електрики, і на газовому ринку, який прямо пов’язаний з теплопостачанням.
Gismeteo 
